Рішення № 137375605, 11.06.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 473/882/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.06.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кривенко О.В.,

при секретарі Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Доманівка Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Доманівського районного суду Миколаївської області з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшли матеріали цивільної справи №473/882/26 за позовом ТОВ «Таліон Плюс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №976980022 від 26.05.2025 року в розмірі 60962,00 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.- за підсудністю.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №976980022(далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до умов розділу 2 Договору Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору.

Проте в порушення умов Договору та Правил відповідач не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені строки.

29.07.2025 року між ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено договір факторингу №МВ-ТП/46, згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача за договором №976980022від 26.05.2025 року.

Зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою

чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» становить 60962, 00 грн. Розмір штрафних санкцій, вказаний в загальному розрахунку заборгованості позивачем до позовних вимог не включено. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення 60962,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість по кредиту, 39762,00 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200, 00 грн.-заборгованість по комісії за надання кредиту.

Ухвалою судді від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.05.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вадовська А.В. через систему «Електронний суд» надіслала до суду відзив в якому позовні вимоги визнають частково, а саме у розмірі 22079, оо грн., з яких 20000, 00 грн.-тіло кредиту, 879, 00 грн. заборгованість за процентами, 1200, 00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту. Щодо нарахування відсотків, зазначає, що 26.06.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога направило на електронну адресу відповідача повідомлення про закінчення дисконтного періоду та необхідність повного виконання зобов`язання у розмірі 22079, 00 грн., тому будь яке нарахування відсотків після 26.06.2025 року є неправомірним, оскільки саме 26.06.2025 р. вважається кінцевим строком виконання зобов`язання. Крім того, зазначає про не співмірність розміру відсотків тілу кредиту, вважає такими, що суперечать принципам розумності та добросовісності, тому просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Таліон Плюс» на користь ОСОБА_1 1594, 50 грн. (63,78% від 2500 грн.) в рахунок компенсації понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

21.05.2026 року представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» ДорошенкоО.В. через систему «Електронний суд» надіслала до суду відповідь на відзив. Щодо строку кредитування та нарахування процентів за користування кредитними коштами, представник позивача зазначила, посилаючись на положення договору №976980022 від 26.05.2025 року, що сторонами був обумовлений 30-денний строк дисконтного періоду з можливістю його поновлення та пролонгації. Кінцевою датою повернення кредиту є 25.06.2030 року. Отже, проценти за договором нараховані первісним кредитором та позивачем у відповідності до умов договору №976980022 від 26.05.2025 року. 22.12.2025 року відповідача було повідомлено, шляхом направлення листа на електронну адресу, про дострокове розірвання договору та про необхідність оплати всієї суми заборгованості. Щодо не співмірних умов договору в частині відсотків, представник позивача зазначає наступне. Базова процентна ставка 0,98% в день, нарахування процентів здійснено відповідно до умов договору, з якими відповідач погодився під час його укладення, тому заявлена до стягнення сума заборгованості є співмірною обсягу порушеного зобов`язання, підтверджується матеріалами справи та розрахунком заборгованості.

Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» в судове засідання не з`явилася, у відповіді на відзив просила розглядати справу у відсутності представника позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача, адвокат Вадовська А.В. в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила справу розглядати без участі відповідача та його представника, просила позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26.05.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №976980022. Договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UNFA.

Крім того, 26.05.2025 року ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №976980022 від 26.05.2025 року, про що свідчить його електроннийпідпис одноразовим ідентифікатором 2224.

Відповідно до п. 2.1 Договору №976980022 від 26.05.2025 року кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальний розмір кредиту за цим договором становить 5000, 00 грн.. Разом з тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

Пунктом 2.3 Договору №976980022 від 26.05.2025 року визначено, що перший транш за договором у сумі 5000,00 грн надається позичальнику 26.05.2025 року (що є датою надання кредиту).Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору №976980022 від 26.05.2025 року, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш урамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Відповідно до п.5.1 Договору №976980022 від 26.05.2025 року кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XX-XXXX-8707, що відбувається не пізніше ніж

протягом 3(трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п. 7.1, 7.3 Договору №976980022 від 26.05.2025 року рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредитуза всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 25.06.2025 року. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 25.06.2030 року.

У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначається шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання) (п. 8.2 Договору). Відповідно до п. 8.3 Договору базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Пунктом 8.4 договору передбачена комісія за надання кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Відповідно до п. 9.1.1.1. Договору Товариство має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Відповідача. Повідомлення про дострокове розірвання договору додається до позовної заяви.

Відповідно до п. 11 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Позичальник підтверджує, що отримав від кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в томучислі інформацію, передбачену ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна на отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспоті споживчого кредиту та Правилах (п. 14.10 Договору).

Паспорт споживчогокредиту продукту«Смарт» доДоговору №976980022 від 26.05.2025 року містить інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до додаткової угоди від 26.05.2025 року до Договору №976980022 від 26.05.2025 року сторонами погоджено надання кредитодавцем позивальнику траншу в сумі 500,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 26.05.2025 року до Договору №976980022 від 26.05.2025 року сторонами погоджено надання кредитодавцем позивальнику траншу в сумі 500,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 27.05.2026 року до Договору 26.05.2025 року до Договору №976980022 від 26.05.2025 року сторонами погоджено надання кредитодавцем позивальнику траншу в сумі 14000,00 грн.

Загальна сума кредиту враховуючи всі транші складає 20 000, 00 грн.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку,передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою

засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 ЗУ «Про електронну комерцію).

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 26.05.2025 року договору кредитної лінії №976980022 та додаткових угод до нього в електронній формі є доведеним та відповідає приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивачем надано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, адресовані ТОВ «Манівеошвидка фінансова допомога» від ТОВ «ПрофітГід», за якими підтверджено, що в рамках Догвору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 року та на підставі платіжних інструкцій відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунок отримувача:

-платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», номер платіжної картки НОМЕР_2 емітент PRIVAT BANK, дата 26.05.2025 року, сума переказу 5000,00 грн, опис ОСОБА_2 договір (оферта): 976980022 від 26.05.2025 року;

-платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», номер платіжної картки НОМЕР_2 емітент PRIVAT BANK, дата 26.05.2025 року, сума переказу 500,00 грн, опис ОСОБА_2 договір (оферта): 976980022 від 26.05.2025 року;

-платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», номер платіжної картки НОМЕР_2 емітент PRIVAT BANK, дата 26.05.2025 року, сума переказу 500,00 грн, опис ОСОБА_2 договір (оферта): 976980022 від 26.05.2025 року;

-платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», номер платіжної картки НОМЕР_2 емітент PRIVAT BANK, дата 27.05.2025 року, сума переказу 14000,00 грн, опис ОСОБА_2 договір (оферта): 976980022 від 26.05.2025 року;

Згідно довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №976980022/24022026/Э від 24.02.2026 року, кредитодавцем/платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога було ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, та на рахунок отримувача НОМЕР_2 надавачем платіжних послуг було проведено платіжні операції:

26.05.2025 року на суму 5000,00 грн;

26.05.2025 року на суму 500,00 грн;

26.05.2025 року на суму 500,00 грн;

27.05.2025 року на суму 14000,00 грн;

Відповідно до частини першої статті 13Закону №675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших

доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Відповідно до ч.4 ст.31 ЗУ «Про платіжні послуги» після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Враховуючи, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є фінансовою, а не банківською установою, тому зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», платіжне доручення про перерахування коштів на банківський рахунок (платіжну картку), та підтвердження про здійснення переказу грошових коштів є первинними обліковими документами, що підтверджують факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Крім того, згідно відомостей, наданих АТ КБ «ПриватБанк» від 12.03.2026 року №20.1.0.0.0/7-260310/75210-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , та згідно виписки містить зарахування:

26.05.2026 року в розмірі 5000,00 грн, payway1*tr4av;

26.05.2026 року в розмірі 500,00 грн, payway1*tr6av;

26.05.2026 року в розмірі 500,00 грн, payway1*tr6av;

27.05.2026 року в розмірі 14000,00 грн, payway1*tr4av;

Інформація, надана АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахувань на карту ОСОБА_1 відповідає інформації від надавачів платіжних послуг.

З розрахунків заборгованості станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» становить 70962, 00 грн. Розмір штрафних санкцій, вказаний в загальному розрахунку заборгованості позивачем до позовних вимог не включено. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення 60962,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість по кредиту, 39762,00 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200, 00 грн.-заборгованість по комісії за надання кредиту.

29.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/46, згідно з яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у відповідних Реєстрах прав вимоги було відступлено ТОВ «Таліон плюс».

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 29.07.2025 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №976980022 від 26.05.2025 року.

На підтвердження оплати за договором факторингу № МВ-ТП/46 позивачем надано копію платіжної інструкції №1765 від 14.08.2025 року з відповідним призначенням платежу на суму 4067382,06 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надсилало ОСОБА_1 повідомлення №976980022/29072025/Э від 29.07.2025 року про відступлення права вимоги за договором №976980022 від 26.05.2026 року у якому зазначено, що право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Таліон плюс».

22.12.2025 року ТОВ «Таліон плюс» надсилало ОСОБА_3 тповідомлення про дострокове, з 22.12.2025 року, розірвання кредитного договору №976980022 від 26.05.2025 року, у зв`язку з простроченою заборгованістю за вказаним кредитним договором.

Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитним договором №976980022 від 26.05.2025 року за період з 29.07.2025 року (дата відступлення прав вимоги) по 22.12.2025 року (до часу повідомлення про дострокове розірвання договору) становить 70962,00 грн, проте позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, у зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути частину заборгованості у загальному розмірі 60962, 00 грн., з яких: 20000,00 грн - заборгованість по кредиту, 39762,00 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200, 00 грн.-заборгованість по комісії за надання кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення прав вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитних заборгованостей на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як

заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем на підтвердження факту відступлення права вимоги надано копію договору факторингу, реєстр прав вимоги, який містить дані договором з ОСОБА_1 , копію платіжної інструкції на підтвердження оплати за договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як зазначено вище, відповідно до п. 7.1, 7.3 Договору №976980022 від 26.05.2026 року рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 25.06.2025 року. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 25.06.2030 року.

Водночас, позивачем, як новим кредитором, направлено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків. Отже, враховуючи положення ст.1050 ЦК України, строк виконання зобов`язань настав 22.12.2025 року. І саме до цього строку ТОВ «Таліон Плюс», як новий кредитор, що набув всіх прав та обов`язків в зобов`язанні на підставі договору факторингу, мав право нараховувати передбачені кредитними договорами проценти за користування кредитом.

При цьому слід зазначити, що доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування процентів поза межами дії строку кредиту не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Доводи представника відповідача ґрунтуються на хибному тлумаченні умов договору, так як 25.06.2025 року є датою закінчення погодженого сторонами дисконтного періоду, а не строку кредитування.Крім того, після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4.2 договору).

Відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 25.06.2030 року (п.7.3 договору).

Як встановлено, відповідач після закінчення строку дисконтного періоду до 25.06.2025 року свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом до 22.12.2025 року дата направлення повідомлення про дострокове припинення договору відповідно до п.9.1.1.7 договору. Позивачем після 22.12.2025 року жодних відсотків не нараховувалось, що підтверджується також розрахунком заборгованості.

Щодо тверджень представника відповідачапро не співмірність розміру відсотків тілу кредиту, суд зазначає.

Порядок нарахування відсотків за договором передбачено розділом 8 договору. Відповідно до п.8.3 договору базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту.

Суд зауважує, щозгіднозі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Підписавши Договір, відповідач погодився із запропонованою відсотковою ставкою (0,98% в день) та зобов`ячався її сплачувати. Вказана процентна ставка не суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». З огляду на викладене, враховуючи тіло кредиту у розмірі 20000, 00 грн. та строк кредитування, суд доходить до висновку, що розрахунок заборгованості, здійснений виходячи з фіксованої ставки 0,98% в день, є правомірним та відповідає умовам Договору. Чинне законодавство не зобов`язує небанківські фінансові установи встановлювати відсоткові ставки на рівні облікової ставки НБУ або на рівні ставок класичних банківських кредитів.

Також, законом України Про споживче кредитування, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV "Прикінцевих та перехіднихположень" Закону України «Про споживчекредитування» доповнено пунктом 17 згідноіз Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесеннязмін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Слід звернути увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023, враховуючи дату укладення кредитного договору 26.05.2026, денна процентна ставка передбачена договором є законною, тому твердження відповідача та його представника щодо неспівмірності нарахованих відсотків з тілом кредиту є безпідставними та не доведеними.

З розрахунків заборгованості станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» становить 60962, 00 грн. Розмір штрафних санкцій, вказаний в загальному розрахунку заборгованості позивачем до позовних вимог не включено. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення 60962,00 грн, з яких:

20000,00 грн - заборгованість по кредиту, 39762,00 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200, 00 грн.-заборгованість по комісії за надання кредиту.

Вілповідачем та його представником доводів на спростування розрахунку заборгованості, відомостей про повернення кредитних коштів не надано. За такого, суд вважає доведеним, що внаслідок невиконання відповідачем взятих за договором зобов`язань утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який є новим кредитором на підставі відповідного договору факторингу.

За таких обставин, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції Українитаст.15 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій»; додаткову угоду №2686 від 10.02.2026 року до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026 року, за яким вартість наданих послуг складає 5 000 грн, а саме: підготовка позовної заяви - 3500 грн, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) - 500 грн, підготовка до розгляду справи - 1000 грн; платіжну інструкцію №52 від 10.02.2026 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера.

Позивачем надані достатні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідачау відзиві зазначено про неспівмірність витрат на правничу допомогу, понесену позивачем, томуна користь позивача підлягає стягненню 3000грн витрат на правничу допомогу.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, слід відмовити у вимогі представника відповідача щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у повному обсязі у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 263-268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.13; код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за договором кредитної лінії №976980022 у розмірі 60 962 (шістдесят тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.13; код ЄДРПОУ 39700642) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026 року.

Суддя : О. В. Кривенко