Рішення № 137375317, 12.06.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/273/26

Справа № 470/262/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 11 червня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», яка підписана його представником - Сімутіною А.А., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 30 грудня 2025 року.

У позовній заяві зазначено, що 24 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 55954-07/2025, 24 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 54443-07/2025, 22 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено кредитний договір № 14708-06/2021.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вказаними договорами утворилася заборгованість, а саме: за кредитним договором № 55954-07/2025 - 19 400 грн, з яких: 10 000 грн - основний борг, 8 100 грн - відсотки, 1 300 грн - штраф; за кредитним договором № 54443-07/2025 - 26 832 грн, з яких: 7 800 грн - основний борг, 6318 грн - відсотки, 12 714 грн - штраф; за кредитним договором № 14708-06/2021 - 20700 грн, з яких: 4 500 грн - основний борг, 16 200 грн - відсотки.

22 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 55954-07/2025 та № 54443-07/2025.

21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21092022, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 14708-06/2021.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:за кредитним договором № 55954-07/2025 у розмірі 19 400 грн; за кредитним договором № 54443-07/2025 - 26 832 грн; за кредитним договором № 14708-06/2021 - 20700 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача Шкуренко І.В. (на підставі довіреності від 30.12.2025 року) в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву у якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі на їх задоволенні наполягала (а.с.116-121).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, до суду направила відзив на позовну заяву у якому зазначила про часткове визнання позовних вимог, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000 грн за договором №55954-07/2025 та 8000 грн за договором №54443-07/2025, також просила врахувати часткову сплату заборгованості здійснену нею під час судового розгляду справи. Вважала нараховану заборгованість за відсотками неспівмірною із сумою заборгованості за тілом кредиту, а нарахування заборгованості за штрафом і пенею, під час дії в Україні воєнного стану, такими що суперечать пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України. Крім цього зазначала, що не була належним чином повідомлена про зміну кредитора в зобов`язанні, що позбавило її можливості вчасно виконати зобов`язання за кредитними договорами перед новим кредитором. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14708-06/2021 року на суму 20700 грн не визнала у повному обсязі, оскільки вважала що позивачем не було надано доказів отримання нею коштів в кредит. Розгляд справи просила здійснювати за її відсутності ( а.с.68-70,93-96,123-126).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Правовідносини сторін, у вказаній справі, склалися між ними у зв`язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

З матеріалів справи убачається, що 24 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп») і відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №55954-07/2025, відповідно до п.п. 1.1. п.1 кредитного договору, товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 10000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, який вона зобов`язалась повернути та сплатити комісію за видачу кредиту і проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. За пунктом 1.2 Договору кредит надавався строком на 120 днів, кінцевою датою погашення кредиту є 20.11.2025 року.

Відповідно до п.1.4 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти за фіксованою ставкою у розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000 грн ( що складає 10.00% від суми кредиту).

Кредит надавався клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-ххх-5609 (п.1.6 Договору).

За п.3.1 розділу 3 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною кредитного договору. Також сторони передбачили, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України (п.5.3 розділу 5 Договору) (а.с.9-13).

Договір про надання фінансового кредиту №55954-07/2025, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №55954-07/2025 від 24.07.2025 року «Графік платежів», та Паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів НОМЕР_1 та W958 відповідно ( а.с.14-16).

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується копією довідки виданої ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 16.03.2026 року, відповідно до якої 24 липня 2025 року о 19:50:07 було здійснено переказ коштів на картку клієнта №4441-11хх-ххх-5609 у сумі 10 000 грн, номер транзакції у системі iPay.ua - 812797036, призначення платежу: зарахування на картку №4441-11хх-ххх-5609, ПІБ клієнта ОСОБА_2 (а.с.17).

Крім цього, 24 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» ( далі ТОВ «Стар Файненс Груп») і відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №54443-07/2025, відповідно до п.п. 1.1. п.1 кредитного договору, товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 7800 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, який вона зобов`язалась повернути та сплатити комісію за видачу кредиту і проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За пунктом 1.2 Договору кредит надавався строком на 120 днів, кінцевою датою погашення кредиту є 20.11.2025 року.

Відповідно до п.1.4 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 780 грн.

Кредит надавався клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-ххх-5609 (п.1.6 Договору).

За п.3.1 розділу 3 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною кредитного договору. Також сторони передбачили, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України (п.5.3 розділу 5 Договору) (а.с.21-25).

Договір про надання фінансового кредиту №54443-07/2025, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №54443-07/2025 від 24.07.2025 року «Графік платежів», та Паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів НОМЕР_2 та W461 відповідно ( а.с.26-28).

Відповідно до довідки виданої ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 16.03.2026 року, 24 липня 2025 року о 11:00:03 було здійснено переказ коштів на картку клієнта №4441 11хх-ххх 5609 у сумі 7800 грн, номер транзакції у системі iPay.ua - 812320293, призначення платежу: зарахування на картку №4441-11хх-ххх-5609, ПІБ клієнта ОСОБА_2 ( а.с. 29).

22 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 55954-07/2025 та № 54443-07/2025 ( а.с. 33-38).

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 22 грудня 2025 року у неї утворилась заборгованість, а саме: за кредитним договором №55954-07/2025 від 24 липня 2025 року в сумі 19400 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 10000 грн., 8100 грн заборгованості за відсотками та заборгованості за штрафом 1300 грн; за кредитним договором №54443-07/2025 від 24 липня 2025 року в сумі 26832 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 7800 грн., заборгованості за відсотками 6318 грн., та заборгованості за штрафом 12714 грн ( а.с.18-19,30-31).

З розрахунків заборгованість доданих відповідачем убачається, що відповідач здійснювала платежі по кожному з зазначених кредитних договорів на погашення заборгованості за відсотками, комісією і штрафами, що спростовує її доводи про необізнаність щодо умов договорів про надання фінансового кредиту в частині розміру і порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 54443-07/2025 і 55954-07/2025 укладеними з ТОВ «Стар Файненс Груп» є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту і нарахованими відсотками.

Щодо нарахування позивачем заборгованості за неустойкою у виді штрафу, а саме в розмірі: 1300 грн за кредитним договором №55954-07/2025 від 24.07.2025 року та 12714 грн за кредитним договором №54443-07/2025 від 24.07.2025 року, суд доходить наступного.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитними договорами нарахована за період з вересня 2025 року по грудень 2025 року, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача в силу положень ЦК України.

Крім цього, з розрахунків заборгованості доданих позивачем убачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за штрафами було сплачено: за кредитним договором №55954-07/2025 від 24.07.2025 року 3700 грн; а за кредитним договором №54443-07/2025 від 24.07.2025 року 2886 грн. Однак, оскільки в силу норм «Прикінцевих і перехідних положень» Цивільного Кодексу України відповідач звільнена від обов`язку сплати штрафу, сплачені нею суми підлягають відрахуванню із заборгованості нарахованої позивачем. Крім цього, під час судового розгляду відповідач добровільно сплатила на користь позивача частину заборгованості за кредитним договором №55954-07/2025 від 24 липня 2025 року у загальному розмірі 9000 грн, що підтверджується копіями платіжних квитанцій від 16 і 29 квітня та 13 травня 2026 року ( а.с.124-126).

З огляду на зазначене, оскільки заборгованість відповідача за кредитним договором №55954-07/2025 від 24.07.2025 року за тілом кредиту та відсотками становить 18100 грн, то з вирахуванням сплаченої відповідачкою частини заборгованості і штрафу, з неї підлягає стягненню на користь позивача 5400 грн = (18100-9000-3700); також за кредитним договором №54443-07/2025 від 24.07.2025 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, з вирахуванням сплаченої неустойки загальна заборгованість в сумі 11232 грн = (7800 + 6318 суми заборгованості за тілом кредиту і відсотками ) 2886 грн (сплачена неустойка).

Крім цього, з матеріалів справи убачається 22 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №14708-06/2021, за яким вона отримала грошові кошти в сумі 4500 грн. строком на 30 днів, які зобов`язалась повернути до 21 липня 2021 року та сплатити відсотки за користування коштами за ставкою - 3,00% на добу, та 1095% річних. Вказаний договір було підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер її мобільного телефону , про що свідчить розділ 7 Договору, «Реквізити та підписи сторін», у якому також зазначено, що рахунком позичальника є № НОМЕР_3 (а.с.42-43).

Згідно інформації наданої АТ "Ощадбанк" банківський рахунок ОСОБА_1 обслуговувався банківською карткою № НОМЕР_3 , 22.06.2021 року на зазначену карту відповідачки було зараховано грошовий переказ на суму 4500 грн (а.с.129-130). Зазначене спростовує доводи відповідача про необізнаність як щодо факту укладення договору та недоведення позивачем обставин отримання нею коштів в кредит від первісного кредитора.

21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21092022, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 14708-06/2021 (а.с.45-46).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.02.2026 року за договором про надання фінансового кредиту №14708-06/2021 заборгованість відповідача становить 20 700 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 16 200 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 50).

Таким чином, оскільки відповідач не виконала зобов`язання за кредитним договором № 14708-06/2021 від 22.06.2021 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитними коштами.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром відсотків нарахованих позивачем за кредитним договором №14708-06/2021 у розмірі 16200 грн, з огляду на наступне.

Як вбачається із кредитного договору №14708-06/2021 від 22.06.2021 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділами 1,2 договору.

А саме сторонами було погоджено, що кредит надається строком на 30 днів, до 21.07.2021 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству відсотки від суми кредиту в розрахунку 3.00% на добу. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору, але який позивачем до матеріалів справи доданий не був ( а.с.42).

Однак з розрахунку наданого позивачем убачається, що нарахування відсотків здійснювалось не лише у погоджений сторонами строк до 21.07.2021 року, а і після спливу вказаного строку, а саме до 21.09.2022 року, але матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами продовження строку кредитування після 21.07.2021 року, як і порядку нарахування відсотків з підстав визначених ч.2 ст.625 ЦК України. Крім цього позивач не надав на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27 квітня 2026 року обґрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22 червня 2021 року. За такого суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки нараховані відповідно до умов кредитного договору від 22.06.2021 року за період з 22.06.2021 року по 21 липня 2021 року в розмірі 4050 грн = (4500 (сума кредиту) х 30 днів х 3,00% (процентна ставка).

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при поданні позову пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №55954-07/2025від 24 липня 2025 року у розмірі 5400 грн, яка є залишком заборгованості за тілом кредиту; за договором про надання фінансового кредиту №54443-07/2025від 24 липня 2025 року в сумі 11232 грн з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7800 грн; заборгованість за відсотками 3432 грн; за договором про надання фінансового кредиту №14708-06/2021 у сумі 8550 грн з яких: 4500 - заборгованість за основною сумою боргу, 4050 грн - заборгованість за відсотками, а всього заборгованість у загальному розмірі 25182 грн на рахунок НОМЕР_5 у АТ "ТАСкомбанк".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1252 (одна тисяча двісті п`ятдесят дві) грн 10 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - адреса місцезнаходження юридичної особи: індекс 07400, вул.Лісова, буд.2 м.Бровари Броварський район Київська область, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 12 червня 2026 року.