Ухвала суду № 137374346, 15.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"15" червня 2026 р. Справа № 924/863/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі

за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ")

до 1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

4) ОСОБА_1 ;

5) ОСОБА_5 ;

6) ОСОБА_6 ;

7) ОСОБА_7 ;

8) ОСОБА_8 ;

9) ОСОБА_9 ;

10) ТОВ "Бул-Спред"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Акціонерне товариство "Проскурів";

2) ОСОБА_10 ;

3) ОСОБА_11 ;

4) ОСОБА_12 ;

5) ОСОБА_13 ;

6) ОСОБА_14 ;

7) ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854"

про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операцій

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Господарському суді Хмельницької області перебуває справа за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ") до 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 ; 4) ОСОБА_1 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ТОВ "Бул-Спред" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Акціонерне товариство "Проскурів"; 2) ОСОБА_10 ; 3) ОСОБА_11 ; 4) ОСОБА_12 ; 5) ОСОБА_13 ; 6) ОСОБА_14 ; 7) ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854" про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операцій.

Судом у підготовчому засіданні 26.05.2026 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення ОСОБА_4 строку для подачі відзиву, та долучення останнього до матеріалів справи, про встановлення строку позивачу для подачі відповіді на відзив до 01.06.2026, про встановлення ОСОБА_4 строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 05.06.2026, про встановлення АТ "Проскурів" строку для подачі пояснень з приводу відзиву ОСОБА_4 до початку розгляду справи по суті, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год. 15.06.2026, з одночасним задоволенням усного клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.05.2026 повідомлено відповідачів та третіх осіб, в тому числі ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання у справі, яке відбудеться 15.06.2026 року об 11:00 год.

В день судового засідання у справі, 15.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_15 від розгляду справи №924/863/23 з посиланням на положення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви вказано, що ухвала про накладення арешту на акції AT «Проскурів» від 20.04.2026 була постановлена до набуття ОСОБА_1 процесуального статусу відповідача. При цьому, вказана ухвала постановлена без прийняття заяви про зміну предмету. На думку заявниці, суддею ОСОБА_15 було розглянуто клопотання позивача про роз`єднання позовних вимог всупереч вказівкам Верховного Суду щодо обов`язкового розгляду клопотання відповідача ОСОБА_16 про зупинення провадження у справі. У заяві вказано, що суддею ОСОБА_15 постановляючи ухвалу від 26.05.2026 було розглянуто клопотання позивача про роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_17 з урахуванням того, що судді було достеменно відомо про смерть одного із відповідачів, що є безумовною підставою для зупинення провадження у справі та унеможливлює розгляд інших клопотань, оскільки прямо порушує права правонаступників відповідача ОСОБА_17 , які ще не були учасниками справи. При цьому, відмовивши у судовому засіданні 26.05.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо розгляду справи спочатку не прийнявши твердження останнього щодо неотримання ухвали суду за поштовою адресою, на думку ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_15 істотно порушив норми процесуального права під час здійснення правосуддя та порушив засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін під час розгляду справи, що свідчить про упередженість та необ`єктивність судді, ігнорування прав відповідачів. Водночас, на думку ОСОБА_1 , судом виявляється особиста прихильність до сторони позивача, що об`єктивно порушує принципи рівності та змагальності сторін. Вказана поведінка судді викликає у відповідачки об`єктивні сумніви щодо його безсторонності, неупередженості з точки зору стороннього спостерігача, та щодо особистих переконань судді, що є підставою для відводу судді на підставі п.5 ч.1 ст. 35 ГПК України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Яроцького А.М. від участі у розгляді справи №924/863/23, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (ч.ч. 3, 8, 9 ст. 38 ГПК України).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із системного аналізу положень ГПК України (п. 5 ч. 1 ст. 35, ст. 38 ГПК України), ст. 6 Конвенції вбачається, що особиста неупередженість судді презюмується, законодавством не встановлено вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте зазначено, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності судді.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді, заявниця фактично висловлює свою незгоду із процесуальними діями суду щодо постановлення ухвал від 20.04.2026, від 28.04.2026 та від 26.05.2026 у справі №924/863/23, що на її думку призвело до порушення норм процесуального права та ущімлення прав ОСОБА_1 стосовно вирішення питання про накладення арешту на цінні папери на рахунок останньої не будучи залученою відповідачем у справі, прав ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вирішенням судді роз`єднати розгляд позовних вимог до останніх у окремі позовні провадження, а також прав ОСОБА_4 відмовою судді у задоволенні клопотання про розгляд справи спочатку.

Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному/касаційному господарському суді та не є підставою для відводу судді.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України та те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, постановленими суддею Яроцьким А.М., не може свідчити про існування упередженості та необ`єктивності судді в розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді Яроцького А.М. від розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що наведені відповідачкою у заяві про відвід судді обставини, не свідчать про наявність підстав передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді Яроцького А.М. від розгляду справи №924/863/23.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку суддівську дискрецію або суддівський розсуд визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. ст. 126, 129 Конституції України).

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Газета Україна-Центр проти України", no.16695/04, від 15.07.2010).

Одночасно суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді.

Водночас, саме лише припущення про наявність упередженості судді не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.

Будь-яких інших доказів, передбачених вимогами ст.ст. 35-36 ГПК України, що слугували б підставою для відводу судді Яроцького А.М. від розгляду справи №924/863/23 заявницею до заяви не подано, а судом під час розгляду заяви не встановлено.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши наведені у заяві про відвід судді аргументи та доводи, які зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, суд не вбачає підстав для відводу судді Яроцького А.М. у даній справі, в зв`язку із чим відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 2, 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яроцького А.М. від участі у розгляді справи №924/863/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (15.06.2026) та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2026.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ