Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 141/202/26
Провадження № 2/141/228/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Демченко І.В.,
при секретарі судового засідання Бондаренко Н.М., за участю
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що постановою Вінницького апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 141/823/23 за його позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , за позивачем визнано право власності на 7/12 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Водночас рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2025 у справі № 141/136/24 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Оратівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом за позивачкою у цій справі після смерті матері ОСОБА_7 визнано право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , та право власності на 1/8 частку від 1/3 частки того ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, тобто сумарно 9/24.
На підставі зазначених рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за позивачем право на 7/12житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за ОСОБА_5 на 9/24 цього житлового будинку.
Тобто згідно існуючих правовстановлюючих документів за двома спадкоємцями, позивачем та ОСОБА_5 зареєстровано право на 23/24 житлового будинку, питання щодо права власності на 1/24 зазначеної нерухомості не вирішено.
Спадкові права позивача на предмет позову підтверджуються фактами, встановленими у постанові Вінницького апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 141/823/23.
На підставі викладеного просить визнати за ним право власності на 1/24 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 02.04.2026 р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 27.04.2026 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучена ОСОБА_4 .
Ухвалою від 21.05.2026 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду.
Відповідачі, третя особа або їх представники в судові засідання не з`явились. Представник відповідача Ґедзь Л.М. подала до суду заяву, якою позовні вимоги визнала в повному обсязі, просить їх задовольнити, розглядати справу без участі відповідача та її представника.
Відповідач Оратівська селищна рада подав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову до відповідача Оратівська селищна рада в зв`язку з тим, що рада не є належним відповідачем у цій справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подала заяву, в якій повідомила свою позицію по справі: вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, з урахуванням думки представника позивача, конкретних обставин справи, своєчасного та належного повідомлення відповідачів та третьої особи про час, день та місце розгляду справи, доходить висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2025 у справі № 141/136/24, яке набрало законної сили 03.02.2026, тапостановою Вінницького апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 141/823/23 встановлені такі факти:
Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є сином ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.1985 року.
26 січня 2001 року виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району на підставі рішення виконкому Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 03 жовтня 2000 року № 79 ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинокза адресою: АДРЕСА_1 , власниками будинку станом на 26.02.2001 року були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
06.05.2011 ОСОБА_6 склав заповіт, за яким все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з присадибною земельною ділянкою, заповів ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
06 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_7 .Оратівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 193/2019 щодо майна ОСОБА_6
26 листопада 2019 року до нотаріальної контори надійшла заява позивача ОСОБА_2 від 30 серпня 2019 року про прийняття спадщини за заповітом. У заяві зазначено, що спадкоємцем згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на обов`язкову частку в спадщині є дружина спадкодавця ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 (дружина померлого ОСОБА_6 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.
Згідно заповіту від 17.07.2020 ОСОБА_7 все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах.
Спадкова справа № 235/20209 щодо майна ОСОБА_7 заведена 16.12.2020 за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки № 117/02-14, виданої 20.10.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., ОСОБА_5 є спадкоємцем за законом на 1/2 (одну другу) частку спадкового майна, належного померлій ОСОБА_7 , яка була спадкоємцем на 1/8 (одну восьму) обов`язкову частку спадкового майна, належного померлому ОСОБА_6 , яке вона прийняла, але не оформила спадкові права у зв`язку із смертю.
Згідно з довідкою від 11 грудня 2019 року № 497, виданою виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з відомостями погосподарської книги № 1, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1967-1969 року, проживали однією сім`єю в житловому будинку по АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно з довідкою від 11 грудня 2019 року № 496, виданою Виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно з записами погосподарської книги № 6 за 1983-1986 роки станом на 01 січня 1984 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_8 ,, дочка ОСОБА_10 , дочка ОСОБА_11 , син ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1983-1985 роки в житловому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_6 (голова сім`ї); ОСОБА_8 (дружина, померла); ОСОБА_10 (дочка); ОСОБА_11 (дочка); ОСОБА_2 (син); ОСОБА_12 (дружина, прибула ІНФОРМАЦІЯ_7 з с. Сабарівка), ОСОБА_13 (дочка, прибула ІНФОРМАЦІЯ_7 з с. Сабарівка).
Відповідно до інформації з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1986-1990 роки в житловому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_6 (голова сім`ї); ОСОБА_12 (дружина); ОСОБА_13 (дочка, вибула 27 липня 1987 року в с. Підвисоке); ОСОБА_14 (дочка, прибула 15 жовтня 1987 року з м. Гайсин); ОСОБА_2 (син, прибув 03 липня 1989 року з м. Чернігова, вибув 28 листопада 1989 року в м. Київ).
Згідно з інформацією з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1991-1995 роки в житловому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_6 (голова сім`ї); ОСОБА_7 (дружина).
Згідно з довідкою від 25 листопада 2020 року № 497, виданою виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно до записів погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки, станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були голова двору ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року у справі № 141/309/21 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проходив службу у Збройних силах Союзу РСР з 02.07.1986 року до 31.10.2004 року. У 1987 року ОСОБА_2 вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків та в 1993 році закінчив повний курс Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів імені Пролетаріату Донбасу. Згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 08.07.1986 року призвано на військову службу, та 31.10.2004 року звільнено з військової служби у запас.
28.09.2023 постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 97/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності на житловий будинок.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 141/823/23 ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/12 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2025 у справі № 141/136/24, яке набрало законної сили 03.02.2026, визнано за ОСОБА_15 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на АДРЕСА_1 , та право власності на 1/8 частку від 1/3 частки цього житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.
Положення статей 17, 18 зазначеного Закону щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за правовими нормами, які регулювали питання права власності цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, які втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР 1963 року (тут і далі - який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам (частина перша статті 112 ЦК Української РСР).
У частині другій статті 123 ЦК Української РСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Отже, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини (постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року в справі № 454/1187/17-ц).
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
За змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працювали у міжгосподарських організаціях, відносилися до суспільної групи колгоспників.
У постанові від 06 листопада 2019 року в справі № 559/375/16 Верховний Суд зазначив, що записи в погосподарських книгах визнавалися як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право власності. Під час вирішення питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди в порядку спадкування записи в погосподарських книгах оцінюються в сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Отже, членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , відповідно кожному з членів колгоспного двору належала частка в розмірі 1/3 частини в майні колгоспного двору
До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Згідно з частиною 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Зважаючи на зазначені обставини, з урахуванням рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2025 у справі № 141/136/24, та постанови Вінницького апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 141/823/23, наявні підстави для визнання за позивачем права власності на 1/24 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Щодо вимог до Оратівської селищної ради суд зазначає, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18).
Оскільки у справі, що розглядається, є спадкоємці, що прийняли спадщину, Оратівська селищна рада є неналежним відповідачем у цій справі, тому в частині пред`явлених до ради вимог позов задоволенню не підлягає.
За клопотанням позивача розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 1/24 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні позовних вимог, пред`явлених до відповідача Оратівська селищна рада Вінницької області відмовити.
Повне рішення складено 15 червня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ).
Оратівська селищна рада Вінницької області (ЄДРПОУ 04327985, вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів, Вінницької області, 22600).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ).
Суддя І.В. Демченко
Судове рішення № 137374245, Оратівський районний суд Вінницької області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 141/202/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: