Рішення № 137374103, 03.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/302/26

провадження № 2-о/136/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Іванця О.Д., присяжних: Бондаря В.М., Вдовиченка А.В., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в окремому провадженні, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 заявник ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій просила: оголосити померлим ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця села Бобовище Мукачівського району Закарпатської області) у зв`язку із загибеллю під час виконання бойового завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Вважати днем смерті дату набрання законної сили рішенням суду. Місцем смерті визначити населений пункт пункт Іванівське Бахмутського району Донецької області Україна.

Заявник обґрунтовує свою заяву наступними обставинами.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком заявниці ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 зник безвісти під час штурму позицій противником. Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260203-387 від 03.02.2026 року, ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин у зв`язку з воєнними діями. Відповідно до витягу з акту службового розслідування встановлено, що 27.02.2024 року під час штурму позицій військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти. Він перебував у засобах індивідуального захисту, виконував бойове завдання, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не встановлено. Зникнення пов`язане безпосередньо з виконанням обов`язків військової служби. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 №3854 підтверджено його безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України. Виписка з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора станом на 03.02.2026 року підтверджує відсутність інформації про перебування ОСОБА_3 у полоні. Згідно відповіді Відділу поліції №4 Вінницького РУП та витягу з ЄРДР розпочато кримінальне провадження №12024020060000073 від 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке надалі передано за підслідністю до Бахмутського районного відділу поліції. Лист Департаменту інформатизації МВС України підтверджує відсутність відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_3 у відповідних інформаційних базах. Лист Турбівської селищної ради від 05.02.2026 року підтверджує реєстрацію ОСОБА_3 за адресою проживання та відсутність будь-яких відомостей щодо його фактичного місцезнаходження. Сповіщення сім`ї №73 від 01.03.2024 року підтверджує офіційне повідомлення заявниці про зникнення її чоловіка безвісти 27.02.2024 року під час виконання бойового завдання. З моменту зникнення особи минуло більше шести місяців. Зникнення відбулося за обставин, що безпосередньо загрожували його життю, а саме під час бойових дій у зоні активних бойових зіткнень. Оголошення померлим ОСОБА_3 необхідно заявниці для оформлення спадкових прав, соціальних гарантій та реалізації прав, передбачених ст.47 ЦК України.

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку окремого провадження з викликом сторін, а заінтересованим особам визначено строк для подання відзиву.

Представник Липовецького відділу ДРАЦС у судове засідання не з`явився, утім подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідно до норм чинного законодавства та зібраних матеріалів справи.

02.04.2026 представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в подав до суду заяву, в якій наведена судова практика та норми законодавства, що регулюють питання оголошення особи померлою та встановлення факту смерті. Крім того, зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , командир бойової машини - командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, отримав статус «зниклого безвісти». На підставі доповіді командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та з метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти військовослужбовця, було вирішено призначити проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування, було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого, слід було вважати солдата ОСОБА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , таким, що зник безвісти під час штурму противником, поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, 27.02.2024, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Статтею 21 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що у разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам. Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

Детальний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» і що за наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам, які мають право звернутися до суду із заявою про оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством, а не про встановлення факту смерті особи, що зникла безвісти. Висновок Уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть військовослужбовця, як це передбачено ст. 21 Закону №2505-УШ від 27.04.2022, в матеріалах справи відсутній. З огляду на вказане у заяві, представник просив суд взяти до уваги надані військовою частиною НОМЕР_1 пояснення по даній справі.

07.04.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника заявника, у яких він вказує, що доводи військової частини НОМЕР_1 є юридично необґрунтованими, не спростовують заявлених вимог та не перешкоджають їх задоволенню. Заявник не погоджується з доводами, викладеними у поясненнях військової частини НОМЕР_1 , оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та змішуванні різних правових процедур встановлення факту смерті та оголошення особи померлою.

Посилання військової частини на необхідність отримання висновку Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, також є помилковим. Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» не встановлює обов`язковості отримання такого висновку як передумови звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою. Зазначений висновок може бути одним із доказів, однак його відсутність не перешкоджає реалізації права на судовий захист. Доводи про те, що особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку, не виключають можливості її оголошення померлою у судовому порядку. Навпаки, закон прямо передбачає право родичів звертатися до суду із відповідною заявою незалежно від тривалості розшуку, якщо наявні обставини, що дають підстави припускати смерть особи. З урахуванням характеру бойових дій, тривалості відсутності будь-яких відомостей про місцезнаходження особи та обставин її зникнення, наявні у справі докази є достатніми для висновку про високу ймовірність смерті, що відповідає критеріям, встановленим статтею 46 Цивільного кодексу України.

13.04.2026 на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі, у яких наведена судова практика та норми законодавства, що регулюють питання оголошення особи померлою. Представник просить врахувати дані пояснення при ухваленні рішення. Розгляд справи провести без участі представника.

У судове засідання, будучи належним чином повідомленими, заявниця, її представник, заінтересовані особи та їх представники не з`явились.

03.06.2026 від представника заявниці адвоката Цвика А.О. надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та її представника.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Судом було встановлено наступне.

ОСОБА_1 (заявниця), ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 25.10.2017 року виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 зник безвісти під час штурму позицій противником.

Відповідно до витягу з акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти встановлено, що 27.02.2024 року під час штурму позицій військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти. Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування: встановлено, що достатніх (вичерпних) фактів (відомостей) про загибель солдата ОСОБА_4 , командира бойової машини-командира 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 1991 року народження, службовим розслідуванням не здобуто. Відомостей про місцезнаходження солдата ОСОБА_5 та будь-яких медичних документів, що підтверджують отримання ним тілесних ушкоджень і ступень їх тяжкості, службовим розслідуванням також не здобуто. З огляду на викладене, слід вважати солдата ОСОБА_4 , командира бойової машини-командира 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 1991 року народження, таким, що зник безвісти під час штурму противником, поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, 27.02.2024, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. За результати службового розслідування було запропоновано: службове розслідування вважати завершеним. Вважати солдата ОСОБА_4 , командира бойової машини-командира 1 механізованого відділення З механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 1991 року народження, таким, що зник безвісти під час штурму противником, поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, 27.02.2024, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Військовослужбовець на позиції перебував у засобах індивідуального захисту (а.с.10-13).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260203-387 від 03.02.2026 року, ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин у зв`язку з воєнними діями (а.с.14).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 №3854 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (а.с.15).

Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора станом на 03.02.2026 року відсутня інформація про перебування ОСОБА_3 у полоні (а.с.9).

Згідно відповіді Відділу поліції №4 Вінницького РУП та витягу з ЄРДР №12024020060000073 від 04.03.2024 розпочато кримінальне провадження за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке надалі передано за підслідністю до Бахмутського районного відділу поліції (а.с.18).

Відповідно до листа Департаменту інформатизації МВС України підтверджується відсутність відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_3 у відповідних інформаційних базах (а.с.19).

Відповідно до Листа ДП «Український національний центр розбудови миру» від 03.02.2026 року підтверджується внесення відомостей про ОСОБА_3 до реєстру НІБ та відсутність підтвердженої інформації про його перебування у полоні через міжнародні канали (а.с. 20).

З Листа Міністерства розвитку громад та територій України № 3158/6/10-26 від 07.02.2026 року слідує, що територія села Іванівське Бахмутської міської територіальної громади у період з 24.02.2022 року по 18.02.2025 року відносилась до територій активних бойових дій, що свідчить про наявність обставин, які об`єктивно загрожували життю військовослужбовця (а.с. 21).

Відповідно до Листа Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України № 340/30-2026 від 03.02.2026 року підтверджується внесення відомостей про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, дату набуття статусу (28.03.2024), здійснення його розшуку та відсутність інформації про встановлене місцезнаходження, перебування в полоні або загибель (а.с. 22-23).

Згідно з відомостей Турбівської селищної ради (а.с. 24) вбачається наступне:

відповідно до інформації, яка міститься в Реєстрі територіальної громади. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 22 червня 2021 року по теперішній час. Громадянин ОСОБА_3 з 25 лютого 2022 року за вказаною адресою не проживає, так як був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 (картка первинною обліку військовослужбовця Вахнівського старостинеького округу). Зі слів дружини, ОСОБА_1 , її чоловік, ОСОБА_3 , вдома був у відпустці 16 грудня 2023 року, а 01 березня 2024 року вона отримала сповіщення про те, що він зник безвісти 27 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Сповіщення сім`ї про зникнення безвісти військовослужбовця від 01.03.2024 року підтверджує факт офіційного повідомлення заявниці про зникнення її чоловіка 27.02.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області (а.с. 26).

Відповідно до листа Липовецького відділу ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області №37/22.3.3.-35 від 19.02.2026 року слідує, що заявниці було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та видачі свідоцтва про смерть (а.с. 29).

Оголошення померлим ОСОБА_3 необхідно заявниці для оформлення спадкових прав, соціальних гарантій та реалізації прав, передбачених ст.47 ЦК України.

Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. В той час як встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд наголошує, що обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22 дійшла висновків, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій. Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.

Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.

Джерелом офіційної інформації про ці характеристики на даний час є Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»

Як вбачається з досліджених доказів, солдат ОСОБА_3 , командир бойової машини - командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 27.02.2024 зник безвісти поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

За таких обставин у суду є усі підстави для того, щоб зробити можливим вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу № 376 територія села Іванівське (UА14020010100058978) Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області відносилася до територій активних бойових дій з 24 лютого 2022 року до 18 лютого 2025 року. З 19 лютого 2025 року по теперішній час територія села Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Отже, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, виснуваного у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22, саме з 19.02.2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у частині другій статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території с. Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, тобто від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.

Тож на час постановлення судом рішення по суті сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме як виснувала Велика палата в зазначеній вище постанові, від дня закінчення активних бойових дій на території с. Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

Згідно з ч.3 ст. 46 ЦК України днем смерті безвісти зниклої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті.

Судом встановлено, що події ймовірної загибелі ОСОБА_3 мали місце ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже датою вірогідної смерті ОСОБА_3 слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що від дня закінчення активних бойових дій біля с. Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району, Донецької області, яке є місцем ймовірної загибелі солдата ОСОБА_3 при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, до дня розгляду справи минуло більше шести місяців, при цьому дані про те, що він знаходиться у полоні чи про інше місце його перебування відсутні, суд приходить до висновку про наявність, передбачених ст.46 ЦК України, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та оголошення ОСОБА_3 померлим від дня його вірогідної смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля с. Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району, Донецької області.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі викладеного і керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 ), Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. В.Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 20088505), Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Міністерство оборони України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, ЄДРПОУ 00034022) про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Бобовище Мукачівського району Закарпатської області) померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті вважати с. Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району, Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець

Присяжні: В.М. Бондар

А.В. Вдовиченко