Вирок № 137373796, 11.06.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/708/25

Провадження № 1-кп/126/126/2026

"11" червня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

зі секретарем ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025022120000012 від 03.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бершадь Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов`язаним, визнаним придатним за станом здоров`я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 138/1672 від 09.07.2024, являючись відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, будучи 16.01.2025 у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом фіксування відмови від отримання повістки на відправку за вх. № 412 від 16.01.2025, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув о 09 годині 18.01.2025 до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

ІІ.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 366 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Обвинувачений, ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України не визнав, вказав, що має хронічні захворювання, зокрема гепатит В та у зв`язку зі своїм діагнозом змушений пожиттєво пити таблетки. Раз на пів року обвинувачений їздить в місто Вінниця, де проходить обстеження та отримує лікування. За результатами проходження ВЛК він був визнаний придатним до служб у тилу. Крім того, обвинувачений зазначив, що його дружина має 3 групу інвалідності, у зв`язку з чим звертався до ТЦК та СП із заявою про отримання відстрочки, однак йому було відмовлено. На запитання прокурора чому не оскаржував рішення ВЛК, обвинувачений зазначив, що йому у воєнкоматі самі працівники повідомляли, що з його діагнозами його ніхто не забере. Також обвинувачений зазначив, що йому і раніше вручали бойову повістку, проте ніяких слідчих дій не було, хоча він також відмовився від її вручення. Пів року ніяких дій з боку працівників ТЦК та СП не відбувалося. Згодом знову намагалися вручити бойову повістку, проте він відмовився, після чого і була порушена кримінальна справа. Також, обвинувачений повідомив, що на момент подачі ним показів (29.04.2026) він отримав відстрочку, у зв`язку з тим, що доглядає свою хвору матір, яка має 2 групу інвалідності.

Свідок ОСОБА_6 надав суду покази, в яких вказав, що фіксація неявки військовозобов`язаних по повістках відбувається вечором, після 18:00, коли всі відділи систематизують наявні у них дані. Неявка військовозобов`язаних оформляється актом про неприбуття. Також свідок повідомив суд, що йому відомо, що обвинувачений за результатами ВЛК був визнаний придатним, від отримання бойової повістки відмовився, що відображено у повістці, відстрочки немав .

Свідок, ОСОБА_7 надала суду покази, в яких зазначила, що працює у Війтівському старостинському окрузі та щодо обставин даного кримінального провадження їй нічого не відомо. Зазначила, що свідком записав її слідчий, при цьому окрім того, що обвинувачений без реєстрації місця проживання проживає в с.Війтівка їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_8 , також надала суду покази, в яких зазначила. що їй про обставини кримінального провадження нічого не відомо, вказавши що ОСОБА_4 є лише її сусідом.

Свідок, ОСОБА_9 надала суду покази, в яких зазначила, що обвинувачений є її сином та підтвердила, що він ходив до ТЦК та СП, проходив ВЛК. Про те, чи був визнаний він придатним їй невідомо. Вказала, що її син, ОСОБА_4 має ряд захворювань та не може здійснювати навіть побутові справи дома. Також, свідок повідомила, що вона є інвалідом 2 групи та догляд за нею здійснює старший син.

Свідок, ОСОБА_10 , надав суду покази, в яких зазначив, що обвинувачений є його сином та йому відомо про те, що останнього викликали до воєнкомата, а також, що він проходив ВЛК. вказав, що його син хворіє, має невиліковну хворобу гепатит Б, внаслідок чого змушений кожних пів року їхати до Вінниці для проходження обстеження.

Свідок, ОСОБА_11 , надав суду покази, в яких зазначив, що обвинувачений звертався із заявою про надання йому відстрочки, у зв`язку з інвалідністю дружини, проте йому було відмовлено та запропоновано прибути до військової частини, однак він відмовився.

Свідок, ОСОБА_12 , надала суду покази, в яких зазначила, що обвинувачений є її чоловіком. Вказала, що чоловік пішов до ТЦК та СП оновлювати дані, про те, виявилося, що він не перебуває на обліку, тому відносно нього було складено протокол та притягнуто до відповідальності. В подальшому рішення було оскаржено в суді та скасовано. Свідок зазначила, що вона являється інвалідом ІІІ групи, оскільки має захворювання очей, проте чоловіку було відмовлено у наданні відстрочки, як наслідок вручено бойову повістку. Відмову у наданні відстрочки не оскаржували, так як через хвороби чоловіка йому казали, що його і так не візьмуть на військову службу.

Докази подані стороною обвинувачення.

Згідно відповіді Директора Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, ОСОБА_13 на запит №64663-2025 від 10.03.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав декларацію з сімейним лікарем та звертався за медичною допомогою 07.11.2024 в КНП "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги". За медичною допомогою в останнє звертався 08.07.2024 в КНП "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради". Також, звертався за медичною допомогою, у період часу з 15.04.2024 року по 11.11.2024 року в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня №1".

Згідно інформації, наданої директором Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації" ОСОБА_14 , ОСОБА_4 не навчалася у закладах професійної (професійно-технічної), вищої та фахової передвищої освіти.

Згідно наданої директором КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" ОСОБА_15 інформації ОСОБА_4 , з 01.01.2025 по 01.02.2025 не звертався за амбулаторною медичною допомогою та стаціонарною медичною допомогою.

Згідно наданої директором КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" ОСОБА_15 інформації ОСОБА_4 , за медичною допомогою до лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не звертався.

Згідно наданої Бершадською міською радою інформації, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . За однією адресою також зареєстровані ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , звертався 10.07.2024 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно копії заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 08.07.2024, останній звертався із заявою про надання йому відстрочки на підставі абзацу 12 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.07.2024 №9, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено у наданні відстрочки.

Згідно копії заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній звертався із заявою про надання йому відстрочки на підставі п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.02.2025 №8, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно повістки 6/15.01, ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 18.01.2025 о 09:00 год. У графі щодо одержання повістки міститься відмітка про відому у одержанні.

З листа доведення положень КК України вбачається, що ОСОБА_4 , 10.09.2024 було ознайомлено з положеннями статтей 336 та ч.4 ст.358 КК України.

Згідно акту фіксування відмови від отримання повістки від 16.01.2025 вбачається, що ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки №6/15.01.

Згідно акту фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці від 18.01.2025, складеного о 09:00 год., ОСОБА_4 проігнорував вимоги та не з`явився на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках.

Згідно акту фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці від 18.01.2025, складеного о 13:00 год., ОСОБА_4 проігнорував вимоги та не з`явився на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки 18.01.2025 0 09:00 год.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.02.2025 №148 № "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів в обсягах та у терміни, визначені планами на 90 діб, з 08.02.2025 року.

Згідно військово-облікового документу №090720249363973500035 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано придатним до військової служби в тилових підрозділах.

Згідно довідки військово-лікарської комісії солдат запасу запасу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно картки обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби ОСОБА_4 за результатами обстеження ОСОБА_4 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП,, ВВНЗ.

Згідно витягу з наказу №69 від 18.01.2025, наказано призвати та направити для проходження військової служби за мобілізацією з першого відділу солдата ОСОБА_4 , 1985 року народження.

Згідно поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_9 (Бершадь) і відправлені у складі команди , 18.01.2025 о 18:00 год., ОСОБА_4 не прибув.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.03.2025, стрілець санітар ОСОБА_19 , впізнав особу, яка 16.01.2025 неотримавши повістку, так як відмовився від її отримання, не з`явилася до ІНФОРМАЦІЯ_10 по повістці, а також, яка надала заяву про розгляд відстрочки, та якій було відмовлено у наданні відстрочки, вказавши на фото 2.

Досліджені під час судового розгляду докази суд вважає належними та допустимими, та такими, що отримані у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням викладеного, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:

- за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

IV.Мотиви зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

V.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

VІ.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого.

Так, у відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК, скоєне обвинуваченим є нетяжкими кримінальним правопорушенням.

Суд також враховує, що обвинувачений, раніше несудимий, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває та за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався, має на утриманні неповнолітню дитину, має дужину, яка є інвалідом ІІІ групи, здійснює догляд за матір`ю, яка має ІІ групу інвалідності, має міцні соціальні зв`язки.

Крім того, за станом здоров`я обвинувачений потребує періодичного лікування, тому відмовився від отримання повістки та не з`явився за викликом до ТЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді складеної Гайсинським районним відділом №1 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області від 05.09.2025 слідує, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, не покладати на особі додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, думку прокурора, який просить призначити обвинуваченому покарання за ст.336ККУкраїни у виді позбавлення волі строком на 4 роки, суд приходить до висновку, що покарання, достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, слід призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, визначеного в межах санкції зазначеної статті.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405, 407,408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст.336 ККУкраїни із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

VII.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто 11.06.2026.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1