Рішення № 137373778, 15.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/369/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 203 144,00 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: А. Іванов, ордер АР № 1311591 від 21.04.2026, Р. Жук, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від прокуратури: Л.Мельничук, посв. від 03.11.2025 № 083284,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", у якому просить визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 15.05.2024, додаткову угоду № 2 від 18.06.2024, додаткову угоду № 3 від 12.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2024 № 43, укладеного між Ярославицькою сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", а також стягнути кошти у розмірі 203 144,00 грн.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, Рівненською окружною прокуратурою за результатами опрацювання системи публічних закупівель Prozorro установлено, що позивачем проведено закупівлю UA-2024-01-08-001927-а за предметом "Електрична енергія" з очікуваною вартістю 752 804,00 грн. За результатами процедури закупівлі переможцем визначено відповідача, з яким у подальшому укладено договір № 43 на постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2024. За період дії договору неодноразово збільшено ціну за електричну енергію: з 4,67 грн з ПДВ до 8,2560 грн з ПДВ, тобто на 76,79%. Прокуратура, проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 1 від 15.05.2024, № 2 від 18.06.2024, № 3 від 12.07.2024, якими збільшено ціну електроенергії на 76,79%, дійшла висновку про укладення вказаних додаткових угод з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, відповідачем на виконання умов договору поставлено позивачу 117 668,1219 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 752 654,68 грн, отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 203 144,00 грн, які підлягають стягненню в судому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на статті 131-1 Конституції України, статті 23 - 24 Закону України Про прокуратуру, статті 12, 41 Закону України Про публічні закупівлі, статті 203, 215 - 216, 509, 526, 626, 655, 669, 670, 712, 1212 ЦК України тощо.

13.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким оскільки договір було укладено 01.03.2024, то для визначення величини коливання взято величину індексу базового навантаження РДД в ОЕС України за березень та величину індексу базового навантаження за травень, який було сформовано в останній день місяця (квітня), що передує розрахунковому місяцю і залишається незмінним на весь подальший період. Тобто величина індексу базового навантаження на травень була сформована в останній торговий день квітня і ця величина залишилась незмінною і на 1 травня, і на день звернення до споживача (06 травня), і на день укладення додаткової угоди № 1 15 травня. Додатково листом № 06/05-30Ю від 06.05.2024 споживача проінформовано про можливість зміни ціни договору на підставі коливання середньозважених цін на РДН. Для порівняння визначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України за першу декаду березня (декаду, коли було укладено договір) та останню декаду квітня (найближча декада до моменту звернення про перегляд ціни). Величину коливання було визначено на рівні 80,89% у висновку експерта № 0105/1 від 02/05/2024. Так, середньозважена ціна на РДН за першу декаду березня становила 2,30064 грн/кВт*год. без ПДВ і 4,16172 грн/кВт*год. за третю декаду квітня відповідно. Доводи прокурора про порушення 10% ліміту зміни ціни, встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону, є безпідставними, оскільки до спірних правовідносин підлягала застосуванню спеціальна норма пункту 17 та підпункту 2 пункту 19 Особливостей, які не містили 10%-го обмеження на момент укладення оспорюваних додаткових угод. Відповідач на підтвердження своєї пропозиції щодо збільшення ціни надав довідки ТПП та скрін-шот офіційного вебсайту ДП Оператор ринку, що повністю відповідає умовам пункту 13.8. договору. На підтвердження коливання в сторону збільшення відповідач звертався з окремими листами та надав висновки незалежних експертних досліджень. Крім цього, у прокурора відсутні повноваження представляти інтереси позивача. Відтак відповідач у задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

07.05.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі де останній вказує, що стосовно доводів відповідача про застування до спірних правовідносин п. 17 та пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», які не містять 10% обмеження при зміні ціни договору. При укладені вказаних додаткових угод повинні були враховуватися 10% обмеження встановлені пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення ціни за одиницю товару, оскільки Особливості не зупиняють дію Закону та не змінюють його змісту. Крім того, надані відповідачем висновки Торгово-промислової палати також не підтверджують факту коливань цін на електричну енергію за період з часу укладення договору до часу укладення додаткових угод № 2 та № 3. Укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.04.2026.

Ухвалою суду від 27.04.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2026.

Ухвалою суду від 11.05.2026 призначено судове засідання у справі № 918/369/26 на 18.05.2026.

18.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним Судом за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

У судовому засіданні 18.05.2026 оголошено перерву на 15.06.2026.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У той же час встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють суду належним чином оцінити доводи сторін. Окрім того, сторони не позбавлені можливості, за наявності для того підстав, звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, як це перещдбачено приписами статей 320, 321, 325 ГПК України. Ураховуючи викладене, підстави для повернення на стадію підготовчого провадження у справі також відсутні.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

За результатами опрацювання системи публічних закупівель Прозорро Ярославицькою сільською радою Дубенського району 01.03.2024 розміщено оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі Постачання електричної енергії споживачу з очікуваною вартістю 752 804,00 грн (номер закупівлі UA-2024-01-08-001927-а).

За результатами проведення відкритих торгів, 01.03.2024 позивачем (споживач) з переможцем торгів - відповідачем (постачальник) укладено договір № 43 про постачання електричної енергії споживачу, за пунктом 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору ціна за одиницю товару за 1 кВт*год. електричної енергії становить 4,67 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 13.1 договору цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2024 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції), - договір діє до повного їх виконання.

Пунктом 13.8 договору погоджено, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в сатині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні ОЕС України. Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу на перед (далі - РДН) та внутрішньодобовому) ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні ОЕС України та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП ОПЕРАТОР РИНКУ за адресою в мережі Інтернет https://www.orce.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії, або інші документи органу, установи чи організації, Які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts. ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни с набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у подальшому сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару.

Так, додатковою угодою № 1 від 15.05.2024 до договору пункт 1 додатку до комерційної пропозиції викладено у редакції такого змісту: ціна за електричну енергію за 1 кВт*год. становить 4,67 грн з ПДВ з моменту укладення договору по 30.04.2024, а з 01.05.2024 по 31.12.2024 - 6,1620 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 18.06.2024 до договору ціна за (одиницю товару) кВт*год. спожитої електроенергії становить 7,32 грн/кВт*год. з ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 1 від 15.05.2024 та № 2 від 18.06.2024 відповідачем надано роздруківки з вебсайту ДП Оператор ринку щодо цінових індексів та середньозважених цін купівлі-продажу за лютий - червень 2024 року, з яких вбачається зростання ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у березні - червні 2024 року, цінову довідку Хмельницької ТПП від 01.05.2024.

Додатковою угодою № 3 від 12.07.2024 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 8,2560 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 3 від 12.07.2024 відповідачем надано цінову довідку Харківської ТПП від 05.07.2024.

Унаслідок підписання додаткової угоди № 1 від 15.05.2024 ціну за електричну енергію за 1 кВт/год збільшено на 31,95%, додаткової угоди № 2 від 18.06.2024 - на 56,75%, додаткової угоди № 3 від 12.07.2024- на 76,79% відносно ціни, визначеної за умовами договору.

Відтак за період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника тричі збільшено ціну на електричну енергію з 4,67 грн з ПДВ до 8,2560 грн з ПДВ, тобто на 76,79%.

Також, як установлено судом, відповідачем на виконання договору поставлено позивачу 117 668,1219 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 752 654,68 грн, а саме: згідно з актом №РН-0001202 за лютий 2024 року 23 156 кВт*год. на суму 108 138,61 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0001743 за березень 2024 року 19 977 кВт*год. на суму 93 292,67 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0002567 за квітень 2024 року 10 120 кВт*год. на суму 47 260,44 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0003168 за травень 2024 та коригувального акта № 38 9 751 кВт*год. на суму 60 085,66 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0003733 за червень 2024 року 4 134 кВт*год. на суму 27 547,69 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0003840 за липень 2024 року та коригувального акта № 45 2 548 кВт*год на суму 20 189,21 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0004725 за серпень 2024 року 1 763,1219 кВт*год. на суму 14 556,34 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0005226 за вересень 2024 року 7 472 кВт*год. на суму 61 688,83 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0005495 за жовтень 2024 року 10 016 кВт*год. на суму 82 692,10 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0005996 за листопад 2024 року 15 334 кВт*год. на суму 126 597,50 грн з ПДВ; згідно з актом №РН-0006328 за грудень 2024 року 13 397 кВт*год. на суму 110 605,63 грн з ПДВ.

У свою чергу, позивач оплатив вартість спожитої електричної енергії на суму 752 654,68 грн, про що свідчать платіжні доручення № 369 від 18.03.2024 на суму 51 953,75 грн, № 368 від 18.03.2024 на суму 18 072,90 грн, № 367 від 18.03.2024 на суму 2 250,94 грн, № 371 від 18.03.2024 на суму 35 861,02 грн, № 630 від 25.04.2024 на суму 32 386,45 грн, № 672 від 25.04.2024 на суму 28 580,47 грн, № 617 від 25.04.2024 на суму 2 741,30 грн, № 652 від 25.04.2024 на суму 29 584,45 грн, № 764 від 14.05.2024 на суму 20 141,75 грн, № 760 від 14.05.2024 на суму 1 667,19 грн, № 756 від 14.05.2024 на суму 23 102,50 грн, № 759 від 14.05.2024 на суму 2 349,00 грн, № 970 від 19.06.2024 на суму 1 274,86 грн, № 977 від 19.06.2024 на суму 32 814,11 грн, № 974 від 19.06.2024 на суму 2 876,00 грн, № 967 від 19.06.2024 на суму 21 950,58 грн, № 1237 від 24.07.2024 на суму 53,67 грн, № 1231 від 24.07.2024 на суму 240,27 грн, № 1214 від 27.07.2024 на суму 16 898,61 грн, № 1211 від 22.07.2024 на суму 5 657,74 грн, № 1209 від 22.07.2024 на суму 1 259,50 грн, № 1210 від 22.07.2024 на суму 3 731,84 грн, № 1268 від 24.07.2024 на суму 717,69 грн, № 1242 від 24.07.2024 на суму 158,48 грн, № 1397 від 14.08.2024 на суму 1 316,14 грн, № 1399 від 14.08.2024 на суму 13 054,17 грн, № 1392 від 14.08.2024 на суму 1 920,00 грн, № 1394 від 14.08.2024 на суму 3 437,45 грн, № 1435 від 26.08.2024 на суму 80,81 грн, № 1409 від 26.08.2024 на суму 45,50 грн, № 1446 від 26.08.2024 на суму 304,19 грн, № 1419 від 26.08.2024 на суму 30,95 грн, № 1581 від 23.09.2024 на суму 701,76 грн, № 1584 від 23.08.2024 на суму 1 709,00 грн, № 1568 від 23.09.2024 на суму 6 151,72 грн, № 1574 від 23.09.2024 на суму 5 993,86 грн, № 1757 від 16.10.2024 на суму 28 648,32 грн, № 1755 від 16.10.2024 на суму 29 333,57 грн, № 1743 від 16.10.2024 на суму 1 874,11 грн, № 1756 від 16.10.2024 на суму 1 832,83 грн, № 1967 від 18.11.2024 на суму 18 410,88 грн, № 1965 від 18.11.2024 на суму 3 112,51 грн, № 1966 від 18.11.2024 на суму 32 735,04 грн, № 1969 від 18.11.2024 на суму 28 433,67 грн, № 2202 від 16.12.2024 на суму 68 112,00 грн, № 2194 від 16.12.2024 на суму 3 600,00 грн, № 2386 від 25.12.2024 на суму 300,00 грн, № від 16.12.2024 на суму 23 835,00 грн, № 2372 від 25.12.2024 на суму 12 556,33 грн, № 2376 від 25.12.2024 на суму 74 787,60 грн, № 2374 від 25.12.2024 на суму 7 445,42 грн, № 2197 від 16.12.2024 на суму 31 050,50 грн, № 2374 від 25.12.2024 на суму 7 445,42 грн, № 2378 від 25.12.2024 на суму 15 516,28 грн.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягненням зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України Про публічні закупівлі, ЦК України тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Дубенською окружною прокуратурою, відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру, скеровано на адресу Ярославицької сільської ради лист від 29.01.2026 №51/2-116вих-26, яким повідомлено про порушення при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії та наявність підстав для стягнення коштів.

За змістом відповіді позивача від 11.02.2026 № 170, останній повідомив про те, що не має можливості звернутися до суду щодо стягнення коштів.

Згідно з уставленою судовою практикою захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред`явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов`язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 924/524/24).

Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 25.06.2024 у справі № 918/760/23, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21).

У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Ярославицької сільської ради, зазначив, що укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави. Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності тощо.

Тобто прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави укладенням Ярославицькою сільською радою оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та, відповідно, надмірної сплати бюджетних коштів.

Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача щодо захисту інтересів держави, який є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов`язаний ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.

Ураховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Ярославицьку сільську раду позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, оскільки остання є розпорядником бюджетних коштів та стороною оспорюваних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права й нести обов`язки та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України. Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою-третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України (втратив чинність, однак діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин) ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Як установлено судом, оспорювані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт/год.) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 37% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У справі, яка розглядається, судом установлено, що за результатами проведення оголошеної позивачем процедури закупівлі переможцем було визнано відповідача з остаточною пропозицією за результатами аукціону 752 804,00 грн з ПДВ за 161,2 тис кВт/год (4,67 грн з ПДВ за одиницю товару), з яким 01.03.2024 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 43.

Додатковими угодами № 1-3 до договору ціну електричної енергії за 1 кВт/год. збільшено з 4,67 грн до 8,2560 грн з ПДВ, внаслідок чого мала місце переплата грошових коштів в розмірі 203 144,00 грн (503 962,96 грн - 300 818,62 грн (64 415,1219 кВт/год * 4,67 грн з ПДВ).

З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод № 1 від 15.05.2024, № 2 від 18.06.2024 та № 3 від 12.07.2024 до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію на 76,79%, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України ).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись умовами договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії становить 4,67 грн з ПДВ. Відповідачем поставлено позивачу 64 415,1219 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 503 962,96 грн, відтак грошові кошти в розмірі 203 144,34 грн (503 962,96 грн - 300 818,62 грн (64 415,1219 кВт/год * 4,67 грн з ПДВ) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо посилання відповідача на відсутність встановленого обмеження у 10% за змістом пункту 19 постанови КМ України №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", то за приписами частини сьомої статті 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили, отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України Про публічні закупівлі. Окрім того, вказана постанова змін до вказаного Закону не вносить, а лише конкретизує його.

Стосовно доказів, наданих відповідачем в обґрунтування підстав для підвищення ціни, то суд зазначає.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих відповідачем документах не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.

Надані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтями 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 10 649,60 грн (з урахуванням вимог частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом ураховано, що за приписами частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи, що при укладенні оспорюваних додаткових угод спір виник внаслідок неправомірних дій обох сторін, у тому числі позивача, який, як суб`єкт владних повноважень, повинен був діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, зокрема Законом України Про публічні закупівлі, відтак судові витрати в частині визнання недійсними додаткових угод покладаються судом на обидві сторони порівну.

Ураховуючи викладене, судовий збір в розмірі 3 993,60 грн покладається на позивача, а 6 656,00 грн - на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 203 144,00 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 15.05.2024, додаткову угоду № 2 від 18.06.2024, додаткову угоду № 3 від 12.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2024 № 43, укладеного між Ярославицькою сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86-Б, кв. 1, ідентифікаційний код 42827548) на користь Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Садова, 7-А, ідентифікаційний код 04386901) 203 144,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86-Б, кв. 1, ідентифікаційний код 42827548) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 6 656,00 грн судового збору.

Стягнути з Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Садова, 7-А, ідентифікаційний код 04386901) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 3 993,60 грн судового збору.

Позивач: Ярославицька сільська рада Дубенського району Рівненської області (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Садова, 7-А, ідентифікаційний код 04386901).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86-Б, кв. 1, ідентифікаційний код 42827548).

Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 15.06.2026.

Суддя О. Андрійчук