Ухвала суду № 137373735, 12.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

12.06.2026 Справа № 917/1133/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши (без виклику сторін) заяву Національного фармацевтичного університету вх.№7953/26 від 09.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №917/11332/26

за позовною заявою Національного фармацевтичного університету, вул.Григорія Сковороди, 53, м.Харків, 61000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул.Панянки, 65Б, м.Полтава, 36022

про визнання відсутності права та зобов`язання вчинити дії,

зацікавлена особа: Акціонерне товариство "Харківобленерго", вул. Георгія Тарасенка, 149, м.Харків, Харківська обл., 61037

установив:

09.06.2026 за вх № 1175/26 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Національного фармацевтичного університету до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання відсутності права та зобов`язання вчинити дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу № 917/1133/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Одночасно з поданням позовної заяви Національний фармацевтичний університет подав за вх№7953 від 09.06.2026 заяву про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від10.06.2026 заяву про забезпечення позову у справі №917/1133/26 передано на розгляд судді Ківшик О.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову з посиланням на приписи статей 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заявник вказує наступне.

Відповідач письмово повідомив Університет про припинення постачання електричної енергії з 09.06.2026 у зв`язку з наявністю, на думку Відповідача, заборгованості у розмірі 416 249,81 грн з ПДВ.

Проте Університет не погоджується із таким розміром заборгованості, оскільки вона розрахована Відповідачем за період з 01.01.2026 по 31.01.2026, тоді як Договір між сторонами підписано 06.01.2026 і набрав чинності саме з цієї дати, що підтверджується публікацією в системі Prozorro та реєстрацією бюджетного зобов`язання в ДКСУ.

Фактична заборгованість Університету за договірний період (06.01 31.01.2026) складає 349 116,27 грн з ПДВ. Проте Відповідач відмовляється проводити перерахунок і погрожує відключенням, що є неправомірним до вирішення спору по суті.

Заявник стверджує, що існує реальна загроза відключення 09.02.2026 року електроживлення об`єктів (струмоприймачів) Національного фармацевтичного університету, про що свідчить повідомлення ТОВ "Полтаваенергозбут" від 20.05.2026 року за № 5/26_20002266, відповідно до якого підставою припинення електропостачання є заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію в загальній сумі 1 563 308,40 грн, в тому числі за січень 20 26 - 416 249,81 грн, за лютий 2026 - 509 902,25 грн, за березень 2026 - 408 608,3 грн, за квітень 2026 - 228 548,11 грн, 3% річних - 2 784,87 грн.

На думку Заявника, припинення електропостачання унеможливить здійснення освітньої, наукової та господарської діяльності Університету, зокрема функціонування навчальних корпусів, лабораторій, серверного обладнання та систем безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Заявник стверджує, що невжиття зазначених вище заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду тобто коригування обсягу використаної електричної енергії і відповідно вартості використаної електроенергії або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За правилами ч.1, 3 - 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову по даній справі суд виходив з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20 та від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч.2 ст. 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Європейський суд з прав людини наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").

У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Оскільки Заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Відповідно до абзацу 5 пп. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи). Крім цього, згідно з абзацом 4 п. 7.11. ПРРЕЕ, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

З повідомлення про припинення постачання електричної енергії від 20.05.2026 року за № 5/26_20002266 вбачається, що підставою його винесення є наявність у споживача (заявника) заборгованості з оплати спожитої електричної енергії відповідно до умов договору в загальній сумі 1 563 308,40 грн, в тому числі за січень 2026 - 416 249,81 грн, за лютий 2026 - 509 902,25 грн, за березень 2026 - 408 608,3 грн, за квітень 2026 - 228 548,11 грн, 3% річних - 2 784,87 грн.

Врегулювання лише частини цієї заборгованості, а саме : 67 133,54 грн за період з 01.01.2026 по 05.011.2026 Заявник визначив предметом спору за позовом, з яким звернувся до Господарського суду Полтавської області, позовними вимогами за яким є : визнання відсутності у Відповідача права на нарахування та стягнення з Позивача вартості електричної енергії за Договором № 20030630 від 06.01.2026 року за період з 01.01.2026 року по 05.01.2026 року; зобов`язання Відповідача: привести обсяги та вартість постачання електричної енергії у відповідність до умов Договору № 20030630 від 06.01.2026, здійснити перерахунок суми заборгованості, виходячи з обсягів та тарифів електричної енергії у січні пропорційно дням за період з 06.01.2026 по 31.01.2026, укласти Додаткову угоду до Договору з урахуванням перерахованих обсягів згідно тарифів січня з 06.01.2026 по 31.01.2026, вжити необхідних заходів у центральній інформаційно-комунікаційній системі Датахаб з метою врегулювання питання щодо правильного розподілу обсягів поставленої електричної енергії за період 06.01.2026 по 31.01.2026.

При цьому Заявник стверджує про те, що фактична заборгованість Університету за договірний період (06.01 31.01.2026) складає 349 116,27 грн з ПДВ, доказів сплати цієї суми не надає, наявність решти вказаної у повідомленні про припинення постачання електричної енергії від 20.05.2026 року за № 5/26_20002266 заборгованості не спростовує, тобто вона не є спірною у межах справи №917/1133/26.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії припинення або обмеження постачання електричної енергії на об`єкти Національного фармацевтичного університету, не співвідноситься з предметом позову.

Посилання Заявника на сформульовану у постанові від 11.02.2026 у справі №344/13201/23 правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо того, що мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, отже, його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи; вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства; у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав відсутній інший механізм, ніж забезпечення позову, для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ, не спростовують необхідності доведення Заявником адекватності та співмірності засобу забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог ст. 136, 137 ГПК України, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням критеріїв співмірності, адекватності заходів забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Національному фармацевтичному університету у задоволенні заяви вх. №7953/26 від 09.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №917/1133/26.

Ухвала підписана 12.06.2026 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Ківшик