Рішення № 137373733, 15.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Справа № 917/738/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м`ясокомбінат" (адреса: 39000, м. Глобине, вул. Володимирівська, 228, ЄДРПОУ 25167451)

про відшкодування 206049,32 грн шкоди в порядку суброгації

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат» (відповідач) про стягнення збитків у розмірі 206 049,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, як страховиком, було сплачено 206 049,32 грн страхового відшкодування ОСОБА_1 (страхувальнику), автомобіль якого отримав ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що відбулася за участю належного відповідачу транспортного засобу «МАН», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 ,

Позивач зазначає, що згідно з постановою суду, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Оскільки цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП, на момент настання страхової події була застрахована ПрАТ «СК «Уніка» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності 128 000,00 грн, які фактично були сплачені ПрАТ «СК «Уніка», позивачем заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі 206 049,32 грн, як різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням.

Відповідач у відзиві (а.с.75-77) не заперечує факт дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 11.09.2020 р. у м. Києві на пр. Бажана за участю транспортного засобу «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; підтверджує, що на момент ДТП транспортний засіб «МАН» (р/н НОМЕР_1 ) перебував у власності ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» (відповідача); а також визнає, що ОСОБА_2 перебував з ним у трудових відносинах та виконував трудові обов`язки на момент ДТП.

Разом з тим, відповідач заперечує проти заявленого розміру шкоди, посилаючись на те, що позивач визначив розмір шкоди за умовами свого власного договору страхування (без урахування зносу та за методологією «повної загибелі»), тоді як страховик відповідальності за нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням зносу.

Відповідач зазначає, що позивач не довів, що відновлювальний ремонт транспортного засобу був економічно недоцільним саме за критеріями, які застосовуються у деліктних правовідносинах, а не виключно за внутрішніми правилами договору страхування; на думку відповідача, висновок про «повну загибель» транспортного засобу не може вважатися належним доказом розміру шкоди, а різниця між цими двома підходами не може автоматично покладатись на відповідача без доведення реального розміру завданої шкоди.

Процесуальні дії суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Згідно з ухвалою від 20.04.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків - не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.04.2026 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків (вх. № 5519).

Ухвалою від 29.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням малозначності цієї справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Суд належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи шляхом надіслання ухвали від 29.04.2025 в електронній формі до Електронних кабінетів сторін та оприлюднення в Державному реєстрі судових рішень.

13.05.2026 суд отримав відзив на позовну заяву (вх. № 6546).

Від відповідача надійшло клопотання від 13.05.2026 про призначення у справі судової товарознавчої (автотехнічної) експертизи для визначення: вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Мазда» (р/н НОМЕР_2 ) з урахуванням та без урахування коефіцієнта фізичного зносу деталей станом на дату ДТП (11.09.2020); дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу «Мазда» (р/н НОМЕР_2 ) до та після ДТП. Позивач у клопотанні посилається, що без проведення судової експертизи встановлення дійсного розміру шкоди у даній справі є неможливим.

Ухвалою від 29.05.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання про призначення у справі судової товарознавчої (автотехнічної) експертизи.

05.06.2025 відповідач надіслав додаткові пояснення (вх. № 7758).

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

19.05.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (позивач, Страховик) та ОСОБА_1 як Страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №bm200f0r5 (далі Договір, а.с.8-20).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », рік випуску 2019, який належав на праві власності Страхувальнику, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу (а.с.31).

Зокрема, п.20.2.2 зазначеного Договору до страхових ризиків були віднесені збитки внаслідок ДТП, спричинені Страхувальнику.

П.8 Договору була визначена страхова сума в розмірі 630 000 грн.

Строк дії договору з 31.05.2020 до 31.05.2021 (п.п.14.1,14.2 Договору).

Страховий платіж, передбачений п.9 Договору, на суму 23 499 грн, був сплачений на користь позивача Страхувальником платіжною інструкцією від 27.05.2020 (а.с.67).

11.09.2020, тобто в період дії Договору, в м. Києві на пр. Бажана відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 » та транспортного засобу «МАН», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 16.10.2020, яка набрала законної сили (а.с.34), за фактом скоєння ДТП ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідач у відзиві визнає факт зазначеної вище ДТП, а також визнає, що на момент ДТП транспортний засіб «МАН», державний номерний знак « НОМЕР_1 », перебував у власності ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», а водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Характер ушкоджень, спричинених внаслідок ДТП транспортному засобу «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », був зафіксований актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 11.09.2020 (а.с.21-26), яким, зокрема, зафіксоване пошкодження подушки безпеки, лівої сторони автомобіля, крила лівого переднього та заднього, дверей лівих передніх та задніх, заднього бампера, кришки багажника.

На момент ДТП (11.09.2020) цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля «МАН», державний номерний знак « НОМЕР_1 », була застрахована за полісом № НОМЕР_3 , страховиком за яким є ПрАТ «СК «Уніка», з лімітом відповідальності за шкоду майну 130 000 грн, франшиза 2000 грн, що підтверджується копією відповідного полісу (а.с.44).

Вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП автомобілю «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », була визначена звітом № 8936 від 09.02.2021 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПрАТ «СК «Уніка» (а.с.48-50).

Відповідно до зазначеного звіту, вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту) автомобіля «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », станом на момент ДТП (11.09.2020) склала 429 516 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), вартість матеріального збитку без ПДВ склала 364 206,27 грн.

ПрАТ «СК «Уніка» на підставі страхового акта №00373078 від 12.01.2021 було сплачено 128 000 грн страхового відшкодування ОСОБА_1 як особі, майно якої було пошкоджене внаслідок ДТП, в межах ліміту відповідальності страховика за мінусом франшизи (а.с.46-47).

Позивачем на підставі заяви Страхувальника ( ОСОБА_1 ) від 18.01.2021 (а.с.27-28) було складено страховий акт №АРХ2699801 від 19.01.2021 (а.с.40-41), яким визначена сума страхового відшкодування за Договором в розмірі 206 049,32 грн.

Як зазначено у розрахунку до вказаного страхового акту (а.с.42), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », складає 462 950,21 грн (без ПДВ), та була визначена на підставі рахунку СТО (ФОП Амелькіна Е.С.) №00219 від 11.09.2020 (а.с.35-37).

У рахунку №00219 від 11.09.2020 окремо визначена вартість запчастин, необхідних для відновлювального ремонту (386 738,21 грн без ПДВ) та вартість робіт (76 212 грн без ПДВ).

Визначена в страховому акті №АРХ2699801 від 19.01.2021 сума страхового відшкодування (206 049,32 грн) була виплачена позивачем ОСОБА_1 платіжним дорученням № 742664 від 20.01.2021 (а.с.43).

Вимоги позивача про відшкодування зазначеної суми, викладені в претензії від 27.02.2026 (а.с.55), були залишені відповідачем без задоволення.

Під час розгляду по суті позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Як було встановлено судом, внаслідок ДТП була спричинена шкода автомобілю «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », належному ОСОБА_1 ; особою, винною у спричиненні шкоди, є водій ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем та керував транспортним засобом «МАН» (р/н НОМЕР_1 ), належним на праві власності відповідачу.

Враховуючи викладені вище норми ЦК України, на відповідача покладено зобов`язання щодо відшкодування шкоди, спричиненої ДТП.

Водночас, ст. 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Законом України «Про страхування» № 85/96-ВР ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) були встановлені види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону № 85/96-ВР).

На момент ДТП правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів були врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 у відповідній редакції (далі Закон № 1961-IV), який був чинним до 01.01.2025.

За змістом норм Закону № 1961-IV (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.9.1 ст.9 Закону № 1961-IV)

Як було встановлено судом, на момент ДТП (11.09.2020) цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля «МАН», державний номерний знак « НОМЕР_1 », була застрахована ПрАТ «СК «Уніка», з лімітом відповідальності за шкоду майну 130 000 грн, франшиза 2000 грн.

Також судом встановлено, що ПрАТ «СК «Уніка» було виплачене особі, потерпілій внаслідок ДТП ( ОСОБА_1 ), страхове відшкодування в розмірі 128 000 грн (130 000 грн мінус франшиза 2000 грн).

Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи

Оскільки судом встановлено факт повного виконання ПрАТ «СК «Уніка» (страховика) своїх зобов`язань з виплати страхового відшкодування за укладеним відповідачем договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в межах ліміту відповідальності (за мінусом франшизи), зобов`язання щодо відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою покладаються на відповідача.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також судом приймається до уваги, що відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ст. 108 Закону України «Про страхування» № 1909-IX від 18.11.2021, який введено в дію з 01.01.2024, також передбачено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (ч.2 ст.108 Закону України «Про страхування» № 1909-IX).

Як було встановлено судом, позивачем як страховиком за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №bm200f0r5 було сплачено страхове відшкодування потерпілій особі ( ОСОБА_1 ) в розмірі 206 049,32 грн.

Враховуючи викладене, до позивача в порядку суброгації (заміни кредитора у зобов`язанні) відповідно до норм, зазначених вище, перейшло право вимоги потерпілого внаслідок ДТП ( ОСОБА_1 ) до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто до відповідача, в межах фактично понесених позивачем витрат (206 049,32 грн).

Ч. 2 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду (відповідна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 755/7666/19).

Вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП автомобілю «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », була визначена звітом оцінювача № 8936 від 09.02.2021, та склала 429 516 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), вартість матеріального збитку без ПДВ склала 364 206,27 грн.

Як свідчить зміст зазначеного звіту № 8936 від 09.02.2021, вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП, визначалася оцінювачем саме як вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, без застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі Методика), відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до Методики, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Пунктом 7.37. Методики визначена формула розрахунку коефіцієнту фізичного зносу (ЕЗ).

Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Як встановлено судом, внаслідок ДТП, яка відбулася 11.09.2020, було пошкоджено автомобіль «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », 2019 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП становив менше 5 років.

Водночас, матеріали справи не місять доказів, які б свідчили про те, що зазначений транспортний засіб підпадав під критерії (винятки) визначені п.7.39. Методики для застосування ЕЗ для КТЗ незалежно від строку експлуатації.

Суд також звертає увагу, що звіт № 8936 від 09.02.2021 був складений оцінювачем на замовлення саме страховика відповідача (ПрАТ «СК «Уніка»), та був використаний ним при визначенні розміру страхового відшкодування, тобто ПрАТ «СК «Уніка» фактично було здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює нулю.

В зв`язку з цим, посилання відповідача на розбіжності у методології обрахування розміру збитків, спричинених ДТП, позивачем та страховиком відповідальності відповідача за нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки як позивачем, так і страховиком відповідача (ПрАТ «СК «Уніка») при розрахунку збитків правомірно застосовувався коефіцієнт фізичного зносу, який дорівнює нулю.

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

При цьому, суд звертає увагу, що вартість матеріального збитку внаслідок ДТП, визначена в звіті № 8936 від 09.02.2021, складеному оцінювачем на замовлення страховика відповідача, склала 364 206,27 грн без ПДВ. Таким чином, з урахуванням сплати ПрАТ «СК «Уніка» потерпілій особі 120 000 грн страхового відшкодування, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 244 206, 27 грн.

Водночас, позивачем було визначено власним страховим актом та фактично сплачено потерпілій особі 206 049,32 грн, що не перевищує розмір вказаної вище різниці.

З урахуванням викладеного, обґрунтованість визначення позивачем розміру страхового відшкодування у власному страховому акті №АРХ2699801 від 19.01.2021 на підставі рахунку СТО (ФОП Амелькіна Е.С.) №00219 від 11.09.2020, не має суттєвого значення для вирішення спору, оскільки відповідний розмір відшкодування (206 049,32 грн) не перевищує 244 206, 27 грн, тобто різницю між фактичним розміром матеріального збитку внаслідок ДТП, підтвердженим матеріалами справи, і страховою виплатою, здійсненою ПрАТ «СК «Уніка».

Суд також звертає увагу, що відповідачем не надані суду будь-які докази, якими б спростовувалася вірність розрахунку матеріального збитку внаслідок ДТП на суму 364 206,27 грн без ПДВ, визначеного в звіті № 8936 від 09.02.2021, складеному оцінювачем на замовлення страховика відповідача.

Розрахунок збитків, спричинених транспортному засобу внаслідок ДТП, потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а тому встановлення відповідних обставин є можливим шляхом проведення експертизи відповідно до ч. 2 ст.98 ГПК України.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1 ст.101 ГПК України).

Відповідачем не надано суду висновок експерта щодо встановлення розміру матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП, зокрема, щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».

Клопотання відповідача про призначення експертизи було відхилене судом, оскільки відповідач, всупереч вимогам, викладеним в п.2 ч. 1 ст.99 ГПК України, не навів у клопотанні будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість з поважних причин надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів

Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч. 3 ст.80 ГПК України), тому відповідач, в обґрунтування заперечень щодо розміру матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП, мав подати відповідний висновок експерта разом з відзивом.

При цьому, судом приймається до уваги, що жодна із сторін не повідомила суд про фактичне місцезнаходження та реальний стан автомобіля «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_2 », станом на момент розгляду справи, а з моменту ДТП пройшло більше, ніж 5 років.

За таких обставин, відповідач не був позбавлений можливості замовити проведення експертизи щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля на підставі документів, доданих позивачем до позовної заяви, в порядку, визначеному ст.101 ГПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Відповідно до усталеної судової практики у подібних правовідносинах, саме відповідач несе ризик негативних наслідків не реалізації своїх процесуальних прав у випадку незгоди з наданими позивачем доказами, якими обґрунтовується розмір матеріального збитку, спричиненого ДТП (відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.05. 2019 по справі 369/2403/17ц, від 02.10.2019 по справі № 235/4338/16 ц).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням викладеного, судом визнається достатньо вірогідним розрахунок матеріального збитку внаслідок ДТП на суму 364 206,27 грн без ПДВ, визначений в звіті № 8936 від 09.02.2021, складеному оцінювачем на замовлення страховика відповідача, а заперечення відповідача щодо розміру такого збитку відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки вони не підтверджені відповідачем шляхом подання будь-яких доказів.

Згідно з частинами 1,3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Враховуючи викладені вище обставини, встановлені судом, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м`ясокомбінат" (адреса: 39000, м. Глобине, вул. Володимирівська, 228, ЄДРПОУ 25167451) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912): 206 049,32 грн матеріального збитку внаслідок ДТП; 2662,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя І.І. Пушко