Ухвала суду № 137373716, 15.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"15" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/83/26Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ за вх.№2-1096/26 від 02.06.2026 про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/83/26

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ (65059, Одеська обл., м. Одеса, пров. Хвойний, буд. 8, код ЄДРПОУ 32642058)

про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії ОСББ ХВОЙНИЙ з відключення 30 вересня 2020 року багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, що забезпечувалося від котельні, розташованої по пров. Хвойному, 3 в м. Одесі;

- визнати незаконним експлуатацію ОСББ ХВОЙНИЙ модульної газової котельні, розташованої по АДРЕСА_2 без приймання газового обладнання цієї газової котельні до експлуатації;

- усунути перешкоди у користуванні мережею (системою) централізованого теплопостачання та гарячої води будинку АДРЕСА_2 , зобов`язавши ОСББ ХВОЙНИЙ відновити мережу (систему) централізованого теплопостачання та гарячої води до будинку АДРЕСА_2 , що забезпечувалося від котельні, розташованої по АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/83/26; розглядати справу вирішено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.02.2026 об 11:50.

28.01.2026 за вх.№3301/26 до суду від відповідача надійшов відзив, який судом прийнято до розгляду, та документи, які судом долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 12.02.2026 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строк підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 05.03.2026 о 15:30.

03.03.2026 за вх.№7630/26 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі у справі №521/22172/25

05.03.2026 за вх.№7922/26 до суду від відповідача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.

Ухвалою суду від 05.03.2026 відкладено підготовче засідання на 26.03.2026 о 12:45. У підготовчому засіданні 26.03.2026 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 16.04.2026 о 15:20. Ухвалою суду від 16.04.2026 відкладено підготовче засідання на 14.05.2026 о 17:00.

11.05.2026 за вх.№16327/26 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 у справі №916/83/26 закрито провадження у справі №916/83/26 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

02.06.2026 за вх.№2-1096/26 до суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд поновити строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу; ухвалити у справі додаткове рішення про розподіл судових витрат; стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ судові витрати - вартість наданої професійної правової допомоги у загальному розмірі 10000 грн. В обгрунтування своєї заяви відповідач посилається на своє право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, що передбачено ч.5 ст. 130 ГПК України; на переконанням відповідача подання позивачем одночасно позовної заяви до господарського суду (справа №916/83/26) та апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 року у цивільній справі №521/22172/25 є зловживанням позивачем своїми правами.

03.06.2026 за вх.№19237/26 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення. В наданих заперечення позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав:

- пунктами 5.3, 5.4 розділу 5 договору про надання правової допомоги від 01.08.2022, укладеного між ОСББ «Хвойний» та АО «Ін Траст», передбачена умова оплати гонорару - на підставі виставленого «Клієнту» рахунку протягом 5 банківських днів з дня підписання Акту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок АО, проте представник відповідача не надає суду жодного документу, що підтверджує виставлення рахунку клієнту та банківських квитанцій щодо перерахування грошових коштів на рахунок АО «Ін Траст» з оплати гонорару на професійну правову допомогу в розмірі 10000 грн. відповідно до умов пунктів 5.3, 5.4 розділу 5 договору про надання правової допомоги від 01.08.2022;

- частина 5 статті 130 ГПК України передбачає компенсацію витрат відповідача у разі закриття судового провадження, внаслідок необґрунтованих дій позивача; питання компенсації витрат на правову допомогу залежить від встановленого судом факту необґрунтованих дій позивача. В даному спорі позивач звернувся до господарського суду вже після того як ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 р. було відмовлено позивачу у відкритті судового провадження на підставі того, що спір відноситься до юрисдикції господарський спорів, що повністю виключає необґрунтовані дії позивача, який в той час керувався висновками Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі № 521/22172/25 щодо приналежності даного спору до юрисдикції господарського суду.

Заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ за вх.№2-1096/26 від 02.06.2026 про ухвалення додаткового рішення, подана у справі №916/83/26 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ за вх.№2-1096/26 від 02.06.2026, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення відповідачем витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

У випадку залишення позову без розгляду або у разі закриття провадження у справі не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - необґрунтованість, який є відмінним від наведених (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 917/243/22).

Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, пов`язаних із розглядом справи (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі №924/341/22, від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).

При цьому ГПК України загалом та частина п?ята статті 130 ГПК України не встановлюють конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі №921/357/20.

Відтак стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі, можливе лише у разі встановлення необґрунтованості дій позивача. Саме по собі подання заяви про закриття провадження не є необґрунтованими діями позивача.

Для стягнення на підставі частини 5 статті 130 ГПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі №357/5156/23, від 23 грудня 2025 року у справі №750/14656/24, від 12 лютого 2026 року в справі №404/6023/24.

При цьому необґрунтовані дії позивача не тотожні поняттю необґрунтований позов, адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору - позов.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.01.2026 позивачка звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою за вх.№86/26 від 13.01.2026. Як вбачається з тексту поданого позову, представник позивачки одразу повідомив суд про те, що першочергово 24.12.2025 звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з аналогічним позовом, однак ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі №521/22172/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Хвойний» про визнання незаконними дій ОСББ «Хвойний» з відключення 30 вересня 2020 р. багатоквартирного житлового будинку 8-Б по пров. Хвойному в м. Одесі від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого теплопостачання та гарячої води, що забезпечувалося від котельні, розташованої по пров. Хвойному, 3 в м. Одесі; визнання незаконним експлуатації ОСББ «Хвойний» модульної газової котельні, самовільно влаштованої ОСББ «Хвойний» за адресою: м. Одеса, пров. Хвойний, 8 при відсутності приймання газового обладнання цієї газової котельні до експлуатації та без дозвільних документів; усунення перешкод у користуванні мережею (системою) централізованого теплопостачання та гарячої води будинку 8-Б по пров. Хвойному в м. Одесі, зобов`язавши ОСББ «Хвойний» відновити мережу (систему) централізованого теплопостачання та гарячої води до будинку АДРЕСА_2 від котельнім розташованої по АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Тобто, у зв`язку з тим, що суд визначив господарську юрисдикцію даного спору, ОСОБА_1 вимушена була звернулася з позовом до Господарського суду Одеської області, а також в межах строку апеляційного оскарження - з апеляційною скаргою на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026, якою їй було відмовлено у відкритті судового провадження, з метою належної правової оцінки апеляційним судом висновку суду першої інстанції про господарську юрисдикцію цього спору, керуючись принципами правової визначеності та гарантованого права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав. Після прийняття до розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним судом, представник позивачки звернувся до господарського суду з клопотання про зупинення провадження по справі №916/83/26 (за вх.№7630/26 від 03.03.2026) та вказав про неможливість розгляду справу №916/83/26 за правилами господарського судочинства до вирішення апеляційної судом питання юрисдикції даного спору. Натомість після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги постановою Одеського апеляційного суду від 22.04.2026 у справі №521/22172/25 ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 скасовано, а справу №521/22172/25 направлено до суду першої інстанції (цивільної юрисдикції) для продовження розгляду, оскільки за висновками колегії суддів апеляційного суду справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, у зв?язку з чим позивачка подала до Господарського суду Одеської області клопотання про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України (за вх.№16327/26 від 11.05.2026).

Таким чином, проаналізувавши дії, що вчинялись позивачкою під час підготовчого провадження по справі №916/83/26, господарський суд критично оцінює твердження відповідача про зловживання позивачкою своїми правами та вчинення останньою необґрунтованих дій, виходячи з наступного. Так, відповідач правильно наголосив на тому, що при поданні позовної заяви до господарського суду ОСОБА_1 в особі свого представника підтверджено, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тих самих підстав та з тим самим предметом. Однак, станом на дату подання позову до господарського суду ухвала Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 по справі №521/22172/22 була чинною та нескасованою, тому у господарського суду були відсутні підстави для залишення позову без руху або повернення його позивачу. Таким чином, на переконання суду в діях позивачки відсутні ознаки недобросовісності, оскільки представник останньої вчасно та самостійно повідомив суд про виникнення нових обставин, зокрема подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження, чим вчинив дії в рамках справи №916/83/26 задля недопущення порушення юрисдикційності спору, що виник.

При цьому господарський суд оцінює, що подання позову позивачкою до господарського суду є реалізацією її права на суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/6125/20 зроблено висновок про те, що з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, справа в частині заявлених позовних вимог до відповідачів, за якими позивачу відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі судом загальної юрисдикції, має бути розглянута за правилами господарського судочинства лише тому, що позивачу слід забезпечити доступ до правосуддя навіть в іншому судочинстві, ніж це передбачено законом, оскільки перешкоди до розгляду в належному (цивільному) судочинстві виникли у зв`язку із процесуальною діяльністю суду.

Відтак, на переконання суду, не може вважатись зловживанням або необґрунтованою дією реалізація позивачкою свого права.

У постанові від 21 квітня 2026 року по справі №924/1004/25 Верховний Суд зазначив, що встановлення обставин необґрунтованості дій позивача у розумінні положень частини п`ятої статті 130 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду, і кожний разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення такого питання, виходить із конкретних обставин кожної окремої справи. Індивідуальний характер обставин кожної окремої справи, на підставі яких судом встановлюється необґрунтованість дій позивача, дискреційний характер визначення судом необґрунтованості/обґрунтованості таких дій позивача зумовлюють висновок про відсутність універсального підходу для вирішення цього питання.

Відтак, з урахуванням того, господарський суд не встановив, що позивачка від моменту звернення до суду із позовною заявою і до закриття провадження по справі за її ж заявою, діяла недобросовісно, зловживала процесуальними правами, мала на меті будь-яке свідоме порушення прав відповідача та врахувавши, що саме по собі постановлення ухвали про закриття провадження не свідчить про те, що дії позивачки в процесі вирішення юрисдикційного конфлікту є необґрунтованими, господарський суд дійшов висновку про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ за вх.№2-1096/26 від 02.06.2026 про ухвалення додаткового рішення, поданої у справі №916/83/26, судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -

ДОДАТКОВО УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ХВОЙНИЙ за вх.№2-1096/26 від 02.06.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/83/26 - відмовити.

Додаткова ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Додаткову ухвалу складено 15.06.2025.

Суддя Ю.С. Бездоля