Ухвала суду № 137373369, 10.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2026 Справа№ 914/2350/18 (914/3089/20)

Господарський суд Львівської області, за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О. розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» на дії головного державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові у справі № 914/2350/18(914/3089/20):

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Львів,

ОСОБА_2 , м. Львів,

ОСОБА_3 , м. Львів,

ОСОБА_4 , м. Львів,

ОСОБА_5 , м. Львів,

ОСОБА_6 м. Львів,

ОСОБА_7 , м. Львів,

ОСОБА_8 , м. Львів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Первинна профспілкова організація ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра Профспілки електротехнічної промисловості України, м.Львів;

ОСОБА_9 , м. Львів

про зобов`язання передати будівлю гуртожитку по вул. Білоцерківській, буд. 10 у м. Львові у комунальну власність територіальної громади м. Львова, скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, реєстраційний номер 26685035, реєстраційний номер 26685203

у межах справи № 914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244) про: зобов`язання вчинити дії

Головуючий суддя: Гоменюк З.П.

Судді: Коссак С.М., Петрашко М.М.

За участю представників:

від скаржника: Камінська С.М.

від стягувача: не з`явився

орган ДВС: Грицай-Липська Н.С.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» на дії головного державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові у справі № 914/2350/18(914/3089/20).

Ухвалою суду від 31.03.2026 скаргу було прийнято та призначено до розгляду на 21.04.2026.

Ухвалою суду від 21.04.2026 було відкладено розгляд скарги на 20.05.2026.

18.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2026 Сихівським ВДВС у м. Львові було надано матеріали виконавчого провадження АСВП № 80437989.

У судове засідання 20.05.2026 з`явився представник скаржника, надала усні пояснення щодо поданої скарги.

Ухвалою суду від 20.05.2026 розгляд скарги було відкладено на 10.06.2026.

10.06.2026 від Сихівського відділу ДВС надійшли письмові заперечення на скаргу.

У судове засідання 10.06.2026 з`явилися представник скаржника та органу ДВС, надали усні пояснення та заперечення щодо поданої скарги.

Розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» на дії головного державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові у справі № 914/2350/18(914/3089/20) судом встановлено наступне.

10.03.2026 головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі ДВС) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80437989 (далі - постанова) з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2025 у справі № 914/2350/18 (914/3089/20) - про зобов`язання Товариства передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова будівлю гуртожитку на вул. Білоцерківській, 10 на повній компенсаційній основі у розмірі 1766,02 грн.

Відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" з розділу відстеження поштових відправлень (ukrposhta.ua) відправлення з ДВС за трек-номером №R067119013477 отримано товариством 13.03.2026.

Як стверджує скаржник, боржником вчинено усі дії щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2350/18 (914/3089/20), які передбачені законодавством, ще до відкриття виконавчого провадження, а саме: Товариством було отримано звернення від Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №34-вих-140942 від 01.10.2025 про утворення комісії з приймання-передачі гуртожитку на вул. Білоцерківській, 10 у власність Львівської міської територіальної громади та надання прізвища, ім`я, по-батькові та посади уповноважених осіб на здійснення передачі-приймання даного гуртожитку для включення їх в комісію (відповідно до закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» орган (уповноважений суб`єкт управління), який створює комісію з питань передачі об`єктів, у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об`єктів повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії).

Відповідно до наказу №1/183/01-07 від 06.10.2025 товариством делеговано своїх представників на здійснення приймання-передачі гуртожитку на АДРЕСА_1 Львівській міській територіальній громаді (в силу закону відповідні підприємства, установи і організації зобов`язані делегувати до складу комісії своїх представників).

Крім того, боржником передано технічну документацію та документи, що встановлюють право власності на гуртожиток на вул.Білоцерківській,10. Станом на 01.11.2025 представником товариства і представниками Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради проведена інвентаризація будівлі гуртожитку. На підставі проведеною інвентаризації комісія зобов`язана скласти акт про інвентаризацію. На даний час акт інвентаризації з боку стягувача не складений.

Окрім того, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради надано товариству листа від 13.03.2026 №34-вих-35027, в якому стягувач зазначає, що на даний час не може прийняти гуртожиток.

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Тобто, основним обов`язком кредитора у будь-якому зобов`язані є своєчасне прийняття належного виконання. Прийняття виконання має бути належним чином посвідчене кредитором.

Отже, як стверджує заявник, станом на листопад 2025 року товариством виконане вищезазначене рішення суду.

18.03.2026 товариство звернулося із заявою №112/78юр. в ДВС про закінчення виконавчого провадження №80437989 від 10.03.2026, як такого, що фактично виконане боржником в повному обсязі, ще до відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведене, товариство вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 80437989 (далі - постанова) з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2025 у справі № 914/2350/18 (914/3089/20) підлягає скасуванню, а всі інші постанови винесені головним державним виконавцем також є неправомірними, оскільки вони є похідними та прийняті в незаконно відкритому виконавчому провадженні.

У письмових запереченнях на скаргу орган ДВС зазначив таке.

06.03.2026 р. у відділ надійшла заява позивача про відкриття виконавчого провадження та наказ Господарського суду Львівської області у справі №914/2350/18(914/3089/20) від 14.11.2025 р., що набрав законної сили 29.05.2025 про: «Зобов`язати Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова будівлю під літ. «А-9» (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, будинок 10 на повній компенсаційній основі у розмірі 1 766,02 грн вартості будівлі на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Іскра», створеного в процесі приватизації Державного підприємства «Львівський електроламповий завод ВО «Іскра», розпочатої на підставі наказу Фонду державного майна України № 59-АТ від 31.12.1993.»

Враховуючи положення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» 10.03.2026, керуючись ст.ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 80437989.

10.03.2026 згідно пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 569,00 грн.

10.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Так, 11.03.2026 на адресу відділу надійшла заява №112/77юр. Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод Іскра» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження» АСВП №80437989, оскільки останнім вчинено всі дії щодо виконання рішення суду, які передбачені законодавством, ще до відкриття виконавчого провадження АСВП №80437989.

18.03.2026 на адресу відділу надійшла заява №112/78юр. Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод Іскра» про закінчення виконавчого провадження» АСВП № 80437989, оскільки останнім вчинено всі дії щодо виконання рішення суду, які передбачені законодавством, ще до відкриття виконавчого провадження АСВП № 80437989.

Як стверджує державний виконавець, окрім переписки скаржника із Сихівською районною адміністрацією, яка не є стягувачем у виконавчому провадженні АСВП №80437989, інших підтверджуючих документів, які б підтверджували виконання рішення суду у справі № №914/2350/18(914/3089/20) від 14.11.2025 р. перед Львівською міською радою не надано.

Згідно статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем згідно наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2350/18(914/3089/20) від 14.11.2025 виступає Львівська міська рада (Код ЄДРПОУ 04055896; Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, будинок 1).

Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та звернення боржника, 23.03.2026 державним виконавцем скеровано лист стягувачу Львівській міській раді по виконавчому провадженню АСВП №80437989 про надання інформації щодо стану виконання боржником наказу №914/2350/18 (914/3089/20), виданого 14.11.2025 Господарським судом Львівської області, який отримано Львівською міською радою 26.03.2026 згідно інформації про відстежування за трек-номером R067129041770 Укрпошти.

Станом на 25.05.2026 відповідь від Львівської міської ради у Сихівський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходила.

25.05.2026 державним виконавцем повторно скеровано лист стягувачу Львівській міській раді по виконавчому провадженню АСВП №80437989 про надання інформації щодо стану виконання боржником наказу №914/2350/18 (914/3089/20), виданого 14.11.2025 Господарським судом Львівської області, який отримано Львівською міською радою 27.05.2026 згідно інформації про відстежування за трек-номером 7904908735635 Укрпошти.

Таким чином, як стверджує державний виконавець, якщо боржник (скаржник) - Приватне акціонерне товариство «Львівський електроламповий завод Іскра» виконав рішення суду повністю або частково після відкриття виконавчого провадження стягувач (Львівська міська рада) повинен письмово повідомити про це державного виконавця та надати підтверджуючі документи, однак таке повідомлення станом на 09.06.2026 у Сихівський відділ державної виконавчої служби у м. Львові не надходило.

З огляду на наведене, державний виконавець вважає, що скарга Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод Іскра є необґрунтованою, а висновки скаржника щодо неправомірних дій головного державного виконавця щодо безпідставного відкриття виконавчого провадження АСВП № 80437989 від 10.03.2026 є передчасними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VІІІ - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, статтею 1 Закону № 1404-VІІІ закріплено, що державний виконавець діє в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Частина 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав, за якими виконавець може повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, а саме:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди;

13) виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця.

Таким чином, оскільки жодна з вищенаведених законодавчих підстав у даному випадку була відсутня, колегія суддів констатує, що державним виконавцем враховуючи положення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 80437989.

Щодо оцінки правомірності дій державного виконавця у частині винесення інших постанов у межах виконавчого провадження АСВП № 80437989, суд зазначає наступне.

Так, 10.03.2026 державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження було винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 569,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

У відповідності до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Таким чином, судом встановлено, що прийняття державним виконавцем постанов про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 569,00 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн. нерозривно пов`язано з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження та є її наслідком. А отже, оскільки судом було встановлено, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2026, тому постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору також прийняті з додержанням законодавчо встановлених норм.

Щодо факту виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2025 у даній справі колегія суддів зазначає таке.

Розділом VIII «Виконання рішень немайнового характеру» Закону № 1404-VІІІ передбачено способи виконання рішень немайнового характеру. Так, статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За такими рішеннями виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VІІІ, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, у даній справі примусовому виконанню підлягає рішення суду немайнового характеру, що передбачає вчинення дій, як боржником, так і стягувачем, що обумовлено специфічним предметом спору, а саме передачею у комунальну власність територіальної громади м. Львова будівлю гуртожитку. Таким чином, відповідно до встановленого порядку кінцевим фактом виконання наказу суду у даній справі є підписання між боржником та стягувачем акту приймання-передачі гуртожитку.

Як встановлено судом, станом на час розгляду скарги такого акту між сторонами виконавчого провадження не підписувалося, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав у державного виконавця закрити виконавче провадження АСВП № 80437989.

Таким чином, з огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку про відсутність неправомірних та незаконних дій з боку державного виконавця з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2025 у справі №914/2350/18(914/3089/20).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ДВС.

Керуючись статтями 2, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволені скарги Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» на дії головного державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові у справі № 914/2350/18(914/3089/20) відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строку передбаченого ст. ст. 255-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 15.06.2026.

Головуючий суддя Гоменюк З.П.

Суддя Коссак С.М.

Суддя Петрашко М.М.