Ухвала суду № 137373187, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/3205/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи за позовом Акціонерного товариства "АНТОНОВ" (03062, місто Київ, вул. Мрії, будинок 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" (03148, місто Київ, вулиця Сім`ї Стешенків, будинок 6, кімната 209) про стягнення 9 836820,00 грн,

За участю:

представника позивача - Солодовнік А.О.;

представника відповідача - Горбачов О.О., Верзілов В.С.

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 в системі "Електронний суд" представником Акціонерного товариства "АНТОНОВ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" про стягнення заборгованості за Договором поставки №10.9874.2025 від 27.08.2025 у розмірі 9 836 820,00 грн, з яких: пеня - 6 573 420,00 грн, штраф - 3 263 400,00 грн та передана 24.03.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.04.26 о 11:15 год.

06.04.2026 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано клопотання про залучення Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 було відкладено підготовче засідання на 14.05.2026 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 910/3205/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.26 о 10:10 год.

Ухвалою суду від 21.05.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

У судовому засіданні 21.05.2026 по справі № 910/3205/26 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 29.05.2026 о 11:00 год.

27.05.2026 на адресу суду надійшла заява про припинення повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" - Безрук Артема Володимировича.

У судове засідання 29.05.2026 прибули представники сторін. Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд із занесенням до протоколу судового засідання на місці відмовив в усному клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Після відмови в задоволені клопотання про відкладення розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів: видаткової накладної №РН-0000111 від 09.09.2025; рахунку - фактури № СФ-0000113 від 08.09.2025; платіжної інструкції №12283 від 29.09.2025; вимоги від 03.12.2025 №126/19237-25 у якій вказано розрахунки пені та штрафу, а також докази надіслання останньої (список згрупованих відправлень за 04.12.2025, рекомендоване повідомлення про вручення №0505513655694, опис вкладення до цінного листа №0505513655694, фіскальний чек), оскільки були наявні сумніви щодо наявності у позивача таких оригіналів, та взагалі здійснення господарської діяльності відповідачем пов`язаною з Договором поставки №10.9874.2025 від 27.08.2025.

З огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України, якою передбачено, що з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті з урахуванням того, що в судовому засіданні 29.05.2026 суддею не було відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України зазначено про початок розгляду справи по суті, ухвалою суду від 29.05.2026 оголошено у судовому засідання перерву у справі № 910/3205/26 на 04.06.26 о 12:15 год. та витребувано у Акціонерного товариства "АНТОНОВ" оригінали для огляду у судовому засіданні: видаткової накладної №РН-0000111 від 09.09.2025; рахунку - фактури № СФ-0000113 від 08.09.2025; платіжної інструкції №12283 від 29.09.2025; вимоги від 03.12.2025 №126/19237-25 у якій вказано розрахунки пені та штрафу, а також докази надіслання останньої (список згрупованих відправлень за 04.12.2025, рекомендоване повідомлення про вручення №0505513655694, опис вкладення до цінного листа №0505513655694, фіскальний чек).

У судове засідання 04.06.2026, яке розпочалось о 13:10 представники сторін прибули. Судом було оглянуті оригінали документів надані позивачем, сумніви щодо яких були у представника відповідача.

Також представником відповідача було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи (зареєстровано в канцелярії суду о 12:16), оскільки його Клієнта в цей же день о 11.00 год. було викликано на допит в СБУ, зазначене клопотання представник відповідача озвучив під час проведення судового засідання в справі.

Клопотання було задоволено, а в судовому засіданні 04.06.2026 по справі № 910/3205/26 судом на керуючись ч. 2 ст. 216 ГПК України за погодженням зі сторонами, оголошено перерву на 11.06.2026 о 12:45 год.

У судове засідання 11.06.2026 представники сторін прибули. Поміж тим судове засідання, призначене на 11.06.2026 о 12:45 год, розпочалось за відсутності представника відповідача, оскільки останній прибув із запізненням, а саме о 12:51, про неможливість прибути вчасно суд повідомлено не було.

У судовому засіданні 11.06.2026 судом з`ясовано наявність заяв та клопотань, оголошено розгляд справи по суті розпочатим відповідно до ст.ст.201,207 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2026, в яке прибув о 12:51 год, по черзі заявив 3 окремих усних клопотання.

Першим було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для подання доказів на підтвердження у відповідача форс-мажорних обставин.

Суд заслухавши клопотання представника відповідача відмовив у задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 177 ГПУ України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Положеннями ст. 80 ГПУ України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З матеріалів справи вбачається, що:

- 27.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.04.26 о 11:15 год. В ухвалі зпропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Зазначено, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" - 27.03.26 18:10год, що підтверджується Повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи;

- 23.04.2026 представником відповідача - Безрук Артемом Володимировичем сформовано заяву про вступ у справу як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОНІКС-ТЕХНО»;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 було відкладено підготовче засідання на 14.05.2026 о 11:00 год.;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 910/3205/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.26 о 10:10 год.;

- у судовому засіданні 21.05.2026 по справі № 910/3205/26 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 29.05.2026 о 11:00 год. (розгляд справи по суті не розпочато);

- ухвалою суду від 29.05.2026 оголошено у судовому засідання перерву у справі № 910/3205/26 на 04.06.26 о 12:15 год. та витребувано у Акціонерного товариства "АНТОНОВ" оригінали для огляду у судовому засіданні: видаткової накладної №РН-0000111 від 09.09.2025; рахунку - фактури № СФ-0000113 від 08.09.2025; платіжної інструкції №12283 від 29.09.2025; вимоги від 03.12.2025 №126/19237-25 у якій вказано розрахунки пені та штрафу, а також докази надіслання останньої (список згрупованих відправлень за 04.12.2025, рекомендоване повідомлення про вручення №0505513655694, опис вкладення до цінного листа №0505513655694, фіскальний чек)(розгляд справи по суті не розпочато);

- у судовому засіданні 04.06.2026 по справі № 910/3205/26 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 11.06.2026 о 12:45 год (розгляд справи по суті не розпочато);

- у судовому засіданні 11.06.2026 судом оголошено розгляд справи по суті розпочатим.

З урахуванням викладеного вище суд вважає, що у відповідача його представника (адвоката, керівника) було достатньо часу з дати відкриття провадження у справі до оголошення розгляду справи по суті розпочатим для подання доказів, клопотання про їх витребування, тощо.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи.

Таким чином під час усього розгляду справи від імені відповідача діяв представник - до 27.05.2026 - Безрук А. В., а в подальшому інтереси відповідача представляв адвокат Горбачов О.О.

Суд також зазначає, що представництво інтересів відповідача, міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України, у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.

Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зауважує, що розгляд справи неодноразово відкладався, а також оголошувалась перерва, саме за клопотанням відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку відмовити в клопотанні представнику відповідача у відкладенні розгляду справи.

Отримавши відмову в задоволені клопотання про відкладення розгляду справи під час розгляду справи по суті, представник відповідача заявив друге клопотання, а саме усне клопотання про витребування у позивача для огляду у судовому засіданні оригіналів доказів, про які у судовому засіданні 29.05.2026 зазначив представник позивача, не конкретизуючи, про які саме оригінали документів йде мова (назва документу, номер та дату).

Суд, заслухавши усне клопотання представника відповідача про витребування у оригіналів доказів, відмовив у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Втім представником відповідача не конкретизовано оригінали яких саме документів він просить суд витребувати у позивача.

Після того як судом було відмовлено в задоволені поданого відповідачем клопотання про витребування оригіналів доказів, представник відповідача заявив третє усне клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження для подання відповідачем доказів.

Суд заслухавши клопотання представника відповідача відмовив у задоволенні з огляду на наступне.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 ГПК України).

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, підготовче засідання та судове засідання мають різну мету, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в постанові від 10.12.2024 у справі №922/1428/16 підкреслив, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Верховний Суд у вказаній постанові також акцентував, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі висновки є сталими та викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20.

Повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій є правом суду, водночас, суд має враховувати обставини конкретної справи, а підстави для повернення до стадії підготовчого провадження мають оцінюватись через призму чи можуть відповідні процесуальні дії реалізовані лише на стадії підготовчого провадження і чи є ці обставини вагомими.

З пояснень представника відповідача останньому було недостатньо часу для надання доказів на підтвердження форс мажорних обставин, хоча за логікою такі форс мажорні обставини у разі їх наявності мали настати ще до подання позивачем позову до Господарського суду міста Києва.

Як було зазначено вище, 27.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.04.26 о 11:15 год. (означена ухвала доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" - 27.03.26 18:10год, що підтверджується Повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи), а відтак суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для подання доказів у справі.

При цьому, відповідач та його представники були завчасно та належним чином повідомлений про дату та час проведення підготовчих засідань, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене, із наведеного представником відповідача не обґрунтовано, а судом не установлено існування вагомих підстав для вирішення питання повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Після відмови у задоволені означених вище клопотань представником відповідача заявлено відвід судді Демидову В.О. від розгляду справи. Підставою для відводу слугувало те, що представник відповідача має обґрунтовані сумніви, що подані дані доводи відповідачем будуть почуті та оцінені.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність" в сенсі п. 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заяву про відвід судді було заявлено у судовому засіданні 11.06.2026, а в подальшому подано в письмовій формі, суд дійшов до висновку про розгляд питання про відвід судді судом, що розглядає справу.

У судовому засіданні 11.06.2026 судом із занесенням до протоколу судового засідання було оголошено скорочений текст ухвали (вступну та резолютивну частини) суду та повідомлено, що мотиви будуть викладені в повній ухвалі суду.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п`ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом у розумні строки.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. Також, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом.

Відтак зі змісту заяви та з урахуванням відмовлених клопотань, які були заявлені представником відповідача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що відвід мотивований незгодою з процесуальними рішеннями судді щодо відмови у заявлених відповідачем клопотань.

Дослідивши заяву представника відповідача про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/3205/26 з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві про відвід судді, оскільки підстави, які слугували для заявлення останнього була відмова у задоволенні клопотань представника відповідача.

Разом з цим, частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКС-ТЕХНО" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи №910/3205/26.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заявник має право включити заперечення проти ухвали про відмову у відводі до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Дата підписання ухвали 15.06.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ