Рішення № 137373176, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/1498/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ ІНСТРУМЕНТС"

про стягнення коштів у розмірі 157 742,37 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ ІНСТРУМЕНТС" (далі - відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором оренди майна №Г-31/12/2024М від 31.12.2024, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно здійснити орендні платежі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1498/26, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав в своєму електронному кабінеті, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем був укладений договір оренди №Г-31/12/2024М від 31.12.2024 (далі - Договір) за умовами якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно (приміщення), яке знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, на першому поверсі будинку - приміщення №2 площею 14,2 м.кв., приміщення №3 площею 94,4 м.кв., приміщення №4 площею 17,5 м.кв., приміщення №5 площею 8,6 м.кв., приміщення №6 площею 8,8 м.кв., приміщення №7 площею 3, м.кв., приміщення №8 площею 3,0 м.кв. Загальна площа приміщень, що орендуються, складає: 149,7 м.кв.

Відповідно до умов п. 5.1 Договору загальний розмір місячної орендної плати за приміщення складає 45000 грн в тому числі ПДВ.

Сторони домовилися у п. 5.2 Договору, що орендна плата за перший місяць сплачується до 25.01.2025.

За умовами п. 5.4 Договору орендна плата сплачується (вноситься) орендарем щомісячно авансом, не пізніше кожного 5-го числа поточного місяця оренди в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, який зазначений у 13-му розділі цього Договору.

Згідно з п. 5.8 Договору вартість комунальних, експлуатаційних та інших послуг, пов`язаних з утриманням приміщення, не входить до орендної плати, орендар самостійно сплачує (компенсує) орендодавцю вартість зазначених витрат на підставі рахунків, які надаються орендодавцем.

У встановлений Договором строк орендодавцем було передано орендарю у користування об`єкт оренди та з 01.01.2025 про що, також свідчить підписаний обома сторонами через програму «M.E.Doc» - АКТ здачі-приймання наданих послуг «Оренда приміщення за січень» №31 від 31.01.2025.

Як зазначає позивач, незважаючи на те, що Договором був встановлений обов`язок орендаря перерахувати орендну плату за перший місяць, не пізніше 25.01.2025, плата за січень у сумі 45000 грн, була внесена лише 07.03.2025.

У подальшому, відповідач, кожного місяця підписуючи Акти, надіслані позивачем, порушував положення п. 5.4 Договору, яким передбачено внесення платежу за оренду, авансом не пізніше кожного 5-го числа поточного місяця, вносив оплату із затримками та не в повному обсязі (що пізніше було відображено в Акті звіряння взаємних розрахунків).

Позивач зазначає, що з кінця серпня 2025 року відповідач зупинив будь-які перерахування за оренду, а також зупинив сплату (компенсацію) витрат на комунальні послуги, незважаючи на те, що продовжував користуватися орендним майном.

10.11.2025 між сторонами було укладено Угоду про розірвання Договору оренди №Г-31/12/2024М від 31.12.2024.

Погоджуючись з наявністю заборгованості перед ТОВ «КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ», через програму «M.E.Doc», компанією ТОВ «МВВ ІНСТРУМЕНТС» був підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2025 - 09.11.2025 в якому була зафіксована заборгованість у сумі 157574 грн, з яких: орендна плата за період з 01 серпня - 09 листопада 2025 року (148500 грн) та компенсація комунальних витрат за період з 01 вересня - 31 жовтня 2025 року (9074 грн).

Разом з Угодою про розірвання був складений Акт прийому-передачі орендованого приміщення в якому також було зафіксовано, що станом на 10.11.2025 орендар має заборгованість перед орендодавцем на суму: 157574 грн, яку зобов`язується погасити до 31.01.2026.

Як зазначає позивач, для полегшення фінансового навантаження на орендаря, та якнайшвидшого вирішення питання у позасудовому порядку, орендодавець погодився на розстрочення заборгованості з орендної плати, не застосовуючи при цьому штрафних санкцій, шляхом підписання Договору №10/11М про реструктуризацію заборгованості, з обов`язковою сплатою орендарем частини заборгованості у сумі 80000 грн до 31.12.2025 та остаточним розрахунком до 31.01.2026.

Однак, незважаючи на досягнуті домовленості до 31.12.2026 відповідачем не була внесена, а ні обумовлена сума у розмірі 80000 грн, а ні будь-яка інша. В результаті порушення умов Договору реструктуризації, 08.01.2026 на адресу відповідача був надісланий лист-вимога за №1 про необхідність сплати простроченого платежу у сумі 80000 грн протягом 5 днів, а також до 31.01.2026 розрахуватися остаточно, сплативши другу частину.

У зв`язку із наявністю заборгованості за Договором позивачем було заявлено цей позов про стягнення 157574 грн основного боргу, а також нараховано 168,37 грн 3% річних.

Відповідач жодних заперечень не надав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено умови Договору щодо вчасної оплати орендних та комунальних платежів, у зв`язку із чим у останнього виник борг на суму 157574 грн.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

На день вирішення даного спору матеріали справи не містять доказів погашення боргу відповідачем у загальній сумі 157574 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу у сумі 157574 грн підлягає задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.

З розрахунку позивача викладеного у позовній заяві вбачається, що ним на суму прострочення 157574 грн нараховано відповідачу 3% річних у сумі 168,37 грн.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та штрафних і фінансових санкцій, відповідачем суду надано не було.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку із чим з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 168,37 грн.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ ІНСТРУМЕНТС" (місто Київ, вул. Верхній Вал, 50-А; ідентифікаційний код 31453620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (місто Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 32830051) 157574 (сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн боргу, 168 (сто шістдесят вісім) грн 37 коп. 3% річних, а також 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків