Рішення № 137372986, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026Справа № 910/2603/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Управителя майна Акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ»

про стягнення 158 891,86 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Управителя майна Акціонерного товариства «Укртранснафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ» про стягнення 158 891,86 грн, з яких: пеня за порушення строків надання послуг у розмірі 75 784,89 грн та штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 календарних днів у розмірі 83 106,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором про надання послуг № 2024-113 від 13.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

19.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 відкрито провадження у справі №910/2603/26, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

07.04.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказу.

Оскільки станом на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет у системі Електронний Суд ЄСІКС, суд у вказаній ухвалі зазначив, що відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, у позивача відсутній обов`язок направлення відповідачу копії позовної заяви. Водночас, суд звернув увагу відповідача, що останній може ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, зареєструвавши свій електронний кабінет у вказаній системі, що відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України є обов`язком відповідача.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом ухвалу від 24.03.2026 про відкриття провадження у даній справі було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу, яка зазначена у позові та відповідає адресі місцезнаходження відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Бориспільське шосе, 18 км, м. Київ, 02121)

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ» у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд, встановивши, що в укладеному між сторонами договорі про надання послуг № 2024-113 від 13.09.2024 у розділі 20 зазначена інша адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ», відмінна від вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Столичне шосе, 103, корпус 1, м. Київ, 03026, направив копію ухвали від 24.03.2026 також на зазначену адресу. Втім, відповідне поштове відправлення також не було отримане та повернуто на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним належним чином виконано свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.03.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, визначений судом, не подав відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

13.09.2024 між Управителем майна на підставі договору упарвління майном від 30.06.2021 № б/н - Акціонерним товариством «Укртранснафта» (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ» (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір про надання послуг № 2024-113 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах цього Договору та за результатами проведеної процедури закупівлі замовник доручає, а виконавець забезпечує, відповідно до Технічної специфікації. Інформація про технічні, кількісні, якісні характеристики предмету закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (код 50530000-9 за ДК 021:2015) (послуги з ремонту засобів електрохімічного захисту (Лот 4. Послуги з ремонту засобів електрохімічного захисту СЗМНПП) (Додаток № 1 до Договору) і умов цього Договору, надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (код 50530000-9 за ДК 021:2015) (Послуги з ремонту засобів електрохімічного захисту (Лот 4. Послуги з ремонту засобів електрохімічного захисту СЗМНПП) (надалі - послуги).

Місцезнаходження та назва об`єкта, на якому надаватимуться послуги: с. Винники, Дрогобицький район, Львівська область, та с. Бережниця, Самбірський район, Львівська область (надалі - об`єкт) (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2), і становить: без ПДВ - 1 566 437,50 грн, ПДВ - 313 287,50 грн, разом з ПДВ - 1 879 725,00 грн.

Додатковою угодою від 04.08.2025 № 1 до пункту 2.1. внесено зміни та визначено, що договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2), і становить: без ПДВ - 989 368,74 грн., ПДВ - 197 873,75 грн., разом з ПДВ - 1 187 242,49 грн.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що платежі за обсяги наданих послуг здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок відповідача, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання послуг та довідки про вартість послуг та витрати на підставі отриманого рахунку (ів) (рахунку (ів)-фактури).

Строк надання послуг становить 75 календарних днів з дати, визначеної згідно з пунктом 3.2 Договору. Строки надання послуг визначаються на підстав Календарного графіка, що є додатком № 5 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (п. 3.1 Договору).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 Договору у зв`язку з сезонністю послуг, що надаються та/або виникненням інших документально підтверджених об`єктивних обставин, які впливають на належне виконання зобов`язань, надання послуг за цим Договором може бути зупинене позивачем (сезонна перерва). Зупинення та відновлення надання послуг (сезонна перерва) здійснюється з урахуванням строку дії Договору, на підставі відповідних двосторонніх актів, які складаються та підписуються уповноваженими представниками сторін, із зазначенням об`єктивних причин (обставин) та строку зупинення надання послуг. Сторони визнають, що з підписанням актів перебіг строку надання послуг, передбачених Договором, зупиняється/відновлюється відповідно, час сезонної перерви до нього не зараховується та не розглядається сторонами як підстава для відповідальності за порушення зобов`язань.

Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що датою початку надання відповідачем послуг вважається дата, зазначена позивачем у письмовій заявці про готовність до виконання Договору.

Датою закінчення надання послуг виконавцем вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору передача наданих послуг відповідачем і прийняття їх позивачем оформлюється актами приймання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Підпунктом 6.1.1. п. 6.1. Договору визначено, що виконавець зобов`язаний на власний ризик надати якісно всі обумовлені цим Договором послуги у повній відповідності до нормативних вимог, умов цього Договору і вказівок замовника та передати замовнику послуги по їх закінченню у порядку та строки, встановлені цим Договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором, в тому числі порушення строків надання послуг, встановлених Календарним графіком (Додаток № 5 до Договору), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання. Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від ціни невиконаних зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1. Договору).

22.11.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача заявку за № 41-02/25/8385-24 про готовність позивача до виконання Договору, відповідно до якої датою початку надання послуг вважається 25.11.2024.

Зважаючи на несприятливі погодні умови та керуючись підпунктом 3.1.1 п. 3.1 Договору сторонами складено відповідні акти про зупинення надання послуг (сезонна перерва) і акти про відновлення надання послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Так, останній акт про відновлення надання послуг підписано сторонами 05.08.2025.

22.09.2025 між сторонами підписано Акти № 1, № 2 приймання послуг за Договором та довідку про вартість виконаних послуг та витрати, згідно з якими відповідачем надано послуг на загальну суму 1 134 418,49 грн з ПДВ, кошти за які сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.10.2025 № 0000015312.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказав, що відповідач прострочив надання послуг на 58 календарних днів, а саме: 10 календарних днів: з 15 березня 2025 року (14 березня 2025 року кінцевий строк надання послуг) по 24 березня 2025 року, по дату зупинення надання послуг (25 березня 2025 року зупинено надання послуг); 48 календарних днів: з 05 серпня 2025 року (05 серпня 2025 року відновлено надання послуг) по 21 вересня 2025 року (22 вересня 2025 року підписано акти надання послуг), а тому відповідно до п. 8.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 75 784,89 грн та штраф 83 106,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК Україна якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором, в тому числі порушення строків надання послуг, встановлених Календарним графіком (Додаток № 5 до Договору), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання. Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від ціни невиконаних зобов`язань

Із матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку судом встановлено, що крайній строк надання послуг згідно з п. 3.1. Договору - 08.02.2025 (75 календарних днів з дати, визначеної у Заявці про готовність позивача до виконання Договору). Втім, з урахуванням зупинок за період грудня 2024 року - лютого 2025 року, крайній строк виконання Договору змістився на 14.03.2025.

Надалі 25.03.2025 сторони підписали черговий акт про призупинення надання послуг, які було відновлено 05.08.2025.

Таким чином, прострочення надання відповідачем послуг склало 58 календарних днів, а саме: 10 календарних днів за період з 15.03.2025 до 24.03.2025 та 48 календарних днів за період з 05.08.2025 до 21.09.2025.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення виконання договірних зобов`язань заявлені правомірно.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із претензією від 09.01.2026 № 04-01/11/123-26 про стягнення пені та штрафу за неналежне виконання умов Договору та, як вбачається із долучених додатково позивачем доказів, а саме листа відповідача від 01.04.2026 № 01-04-04Л, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ» підтвердило та визнало наявність висунутих, зокрема, у вказаній претензії вимог.

Так, станом на день ухвалення даного рішення доказів сплати відповідачем штрафних санкцій на користь позивача суду не надано.

Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку в частині стягнення з відповідача пені та штрафу, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги останнього щодо стягнення з відповідача 75 784,89 грн пені та 83 106,97 грн штрафу є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи. Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем наданими доказами підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РІШЕННЯ» (02121, м. Київ, Бориспільське шосе, 18 км, ідентифікаційний код 45271117) на користь Управителя майна - Акціонерного товариства «Укртранснафта» (01010, м. Київ, вулиця Князів Острозьких, 32/2, ідентифікаційний код 31570412) пеню за порушення строків надання послуг у розмірі 75 784,89 грн, штраф у розмірі 83 106,97 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано: 15.06.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко