Рішення № 137372510, 04.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2165/26

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

про стягнення 244 989 100,95 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача: Вагнер Д.В.

від відповідача: Костікова Є.В.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Відповідач) про стягнення суми 244 990 687,35 грн., з яких: 221 963 155,54 грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 6 102 603,02 грн. три проценти річних, 16 924 928,79 грн. інфляційних втрат.

Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням з боку Відповідача свого обов`язку щодо компенсації Позивачу вартості відібраних без номінації обсягів природного газу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

06.05.2026 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 221 963 155,54 грн., а також інфляційних втрат в сумі 16 924 92,79 грн. Щодо заявленої до стягнення суми трьох процентів річних, Відповідач навів власний контррозрахунок, згідно якого визнана ним сума відповідних нарахувань склала 6 101 016,63 грн.

У свою чергу, Позивач погодився з контррозрахунком Відповідача, в зв`язку з чим, 03.06.2026 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів річних до суми 6 101 016,62 грн.

Таким чином, за наслідками зменшення Позивачем розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, і це підтверджено представником відповідача в засіданні суду, останні визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно положень ч. 3 ст. 185 ГПК України, у випадку визнання позову відповідачем, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в підготовчому засіданні 04.06.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача та пояснень відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи, суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини 1 статті 1 Законом України "Про ринок природного газу").

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі Споживач) (пункт 37 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії", та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до статті 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування Оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено ряд договорів постачання природного газу

Обставини наявності укладених КПТМ Криворіжтепломережа з АТ НАК Нафтогаз України договорів на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р Деякі питання опалювального сезону 2016/17 встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/3000/24, яке має преюдиційне значення для даної справи.

Посилаючись на пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС, позивач вказує, що за результатом опрацювання поданих номінацій, останнім встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз", у спірні періоди у вказаних обсягах для КПТМ «Криворіжтепломережа».

Також, Позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС, будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) у період листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень 2017, березень, квітень 2018 через ГРМ ПАТ «Дніпропетровськгаз», у період травень, листопад, грудень, 2016, січень, лютий, березень 2017, березень, квітень, 2018, через ГРМ ПАТ «Криворіжгаз», у в період листопад, грудень, 2016, січень, лютий, березень 2017, через мережі УМГ «Харківтрансгаз», на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для Відповідача.

При цьому, Позивач зазначає, що загальний обсяг відібраного Відповідачем у вказані періоди природного газу, склав 100 188,147 тис.куб.м, в підтвердження чого суду надано відповідні докази (том 1, а.с. 87-268, том 2, а.с. 1-16).

Отже, у спірний період (травень, листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень 2017, березень, квітень 2018) КП ТП "Криворіжтепломережа" мало договірні відносини з постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України", натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачеві, внаслідок чого відповідач у вказаний вище період здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 100 188,147 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що вказані обсяги природного газу підлягають компенсації останньому відповідно до порядку, встановленого частиною другою статті 8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Правове регулювання взаємовідносин оператора ГРС із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування ГРС здійснюється Кодексом ГТС, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, а також положеннями Закону "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) цей Кодекс є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до частини 5 глави 1 роздозділу І Кодексу ГТС:

- номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;

- несанкціонованиий відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до частини 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу, зокрема, послуги транспортування природного газу ГТС через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).

Укладення договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах ГТС.

Частиною 1 статті 11 Закону "Про ринок природного газу" визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених КМУ після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Кабінет Міністрів України відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" прийняв постанови від 01.10.2015 № 758, від 22.03.2017 № 187, від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу". Указані постанови зобов`язували НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон № 1730), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 1 Закону № 1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами ГРС, оператором ГТС та особою, що виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (стаття 2 Закону № 1730).

29 серпня 2021 року набрав чинності Закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон 1639-IX), яким внесено зміни до Закону № 1730, зокрема, його статтю 8 доповнено частиною 2.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами КМУ на виконання статті 11 Закону "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Відповідно до норм права, передбачених Кодексом ГТС (пункт 8 глави 3 розділу XII, пункт 1 глави 1 розділу XIV), у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора ГРС, а останній, як замовник послуг транспортування, є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання.

З цих норм права вбачається, що обсяги газу, відібрані споживачами за відсутності по оператору ГРС підтвердженої номінації та віднесені в алокацію останнього, оплачуються таким оператором ГРС на користь оператора ГТС на підставі договору транспортування природного газу.

Однак, як зазначалося вище, 14.07.2021 законодавцем прийнято Закон 1639-IX, що спрямований на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу шляхом урегулювання заборгованості, зокрема виробників теплової енергії за природний газ, поставлений НАК "Нафтогаз України" в рамках спеціальних обов`язків використаний для їх виробництва, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з ГТС підприємствами теплоенергетики протягом 2015-2019 років без документального оформлення, отримання номінацій або включення до реєстру.

Аналіз приписів Закону № 1730 дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015 - 31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22, а також Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19 зазначив, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з ГТС без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора ГРС та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з ГТС шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора ГТС. Тобто в такому випадку відбувається надання оператором ГТС послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу ГТС). Разом з цим витрати оператора ГТС на закупівлю природного газу, відібраного підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019, компенсуються такими підприємствами у порядку, передбаченому частиною 2 статті 8 Закону 1730-VIII.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №905/2044/19 сформував висновок щодо застосування частини 2 статті 8 Закону 1730-VIII та пункту 8 глави 3 розділу XII, пунктів 1-2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС: при стягненні оператором ГТС (особою, яка виконувала функції оператора ГТС) вартості послуг балансування з оператора ГРС за період 2016 - 2019 роки із загального місячного небалансу оператора ГРС відраховуються обсяги відбору природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, які підпадають під дію частини 2 статті 8 Закону 1730-VIII.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині 2 цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 1730 різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною 2 цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно.

Тобто за таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, зроблені у справах № 914/1940/22 та № 905/2044/19, Законом № 1730 не передбачено виключень в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Усі обсяги природного газу, які були використані без номінацій, підпадають під дію положень частини 2 статті 8 Закону № 1730.

Отже, враховуючи, що КП ТП «Криворіжтепломережа» здійснювало відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 100 188,147 тис.м.куб. у вказані вище періоди без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого частиною 2 статті 8 Закону України № 1730.

Відповідно до положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, у КП ТП "Криворіжтепломережа" виникло зобов`язання компенсувати позивачеві вартість відібраних у травні, листопаді, грудні 2016, січні, лютому, березні 2017, березні, квітні 2018 без номінацій обсягів природного газу в обсязі 100 188,147 тис.м.куб.

З урахуванням того, що статтею 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена за цінами реалізації природного газу, чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу та в актах приймання-передачі природного газу, що були повернуті АТ "НАК "Нафтогаз України" на адресу КПТМ "Криворіжтепломережа" без підписання, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

У зв`язку з зазначеним, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 100 188,147 тис.куб.м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 694 841 182,97 грн., яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 9 650 571,98 грн.

Станом на 01.04.2026 року настав строк оплати чергових щомісячних платежів (з травня 2024 по березень 2026) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, що які не були предметом судового розгляду по справі № 904/3000/24, а тому Відповідач зобов`язаний сплати на користь Позивача 221 963 155,54 грн. (9 650 571,98 грн. х 23 місяці = 221 963 155,54 грн.)

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 221 963 155,54 грн. відповідач до суду не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 03.06.2025 по 01.05.2026 в сумі 6 101 016,62, грн. та інфляція грошових коштів за загальний період з травня 2024 по березень 2026 в сумі 16 924 928, 79 грн.

За підрахунками суду розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено арифметично правильно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 244 989 100,95 грн., з яких: 221 963 155,54 грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу; 6 101 016, 62 грн. 3% річних; 16 924 928,79 грн. інфляційні втрати.

За змістом положень ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3. ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи факт визнання Відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, керуючись положеннями ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3. ст. 7 Закону України "Про судовий збір", на користь Позивача з державного бюджету підлягає повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Решти витрат зі сплати судового збору, покладається на Відповідача за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 130, 185, 202, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 221 963 155,54 грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 6 101 016,62 грн. три проценти річних, 16 924 928,79 грн. інфляційних втрат, 465 920, 00 грн. витрат зі сплати судового збору,

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Акціонерному товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору в розмірі 465 920,00 грн., який перераховано згідно платіжної інструкції № 7219 від 10.04.2026 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.06.2026

Суддя О.В. Ліпинський