Ухвала суду № 137372482, 11.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

11 червня 2026 року Справа № 903/202/26 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Мачульської Л.В., розглянувши матеріали справи

за заявою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп, м. Луцьк

про банкрутство,

В засіданні приймали участь:

від боржника: н/з

від кредиторів: Андреєв А.Е., Стефанюк В.І.

розпорядник майна: Аверіна В.В.,

в с т а н о в и в:

03.03.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява (сформована 02.03.2026) Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп про порушення провадження у справі про банкрутство. Просить визнати грошові вимоги до боржника в сумі 13 329 793,63 грн, розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Аверіну Вікторію Валеріївну.

Ухвалою суду від 09.03.2026 заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у підготовчому судовому засіданні на 23 березня 2026 року о 14:30 год. Встановлено боржнику строк до дати проведення підготовчого засідання для подання до суду в порядку ст.36 КУзПБ відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Будстейт груп про його обов`язок, як юридичної особи, зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Ухвалою суду від 23.03.2026 відкладено підготовче засідання на 07 квітня 2026 року о 14:30 год.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп. Визнано грошові вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп в сумі 104 447 грн перша черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), 11784957,87 грн четверта черга, 1 544 835,76 грн шоста черга. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп строком на сто сімдесят календарних днів по 23.09.2026. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп призначено арбітражного керуючого Аверіну Вікторію Валеріївну. Попереднє судове засідання призначено на "27" травня 2026 р. о 11:00 год.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Будстейт груп оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 07.04.2026.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 07.05.2026.

24.04.2026 надійшла заява Санаторію Одеса Служби безпеки України з грошовими вимогами до боржника в сумі 6 656 грн витрат по сплаті судового збору та 3 110 920,89 грн боргу.

Ухвалою суду від 27.04.2026 заяву Санаторію Одеса Служби безпеки України про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 27 травня 2026 року о 11:00 год. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника Аверіну Вікторію Валеріївну до 18.05.2026 подати суду: пояснення по суті заяви.

У клопотанні від 13.05.2026 Санаторій «Одеса» СБУ повідомляє, що Господарським судом Одеської області у справі № 916/4928/25 видано наказ від 12.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026.

Розпорядник майна Аверіна В.В. у повідомленні від 18.05.2026 визнає суму заборгованості, що заявлена кредитором Санаторієм «Одеса» Служби безпеки України в розмірі 2 548 657, 54 грн основного боргу, 509 731,51 грн штрафні санкції та 6 656, 00 грн. - судового збору.

Санаторій «Одеса» СБУ у поясненнях від 19.05.2026 повідомляє, що у поданій заяві кредитором заявлено вимоги першої черги у розмірі 45 875,84 грн, а саме: 23 214,56 грн судового збору у справі №916/4928/25; 22 661,28 грн судового збору у справі №916/4929/25. Разом з тим, у повідомленні розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог №02-01/903/202/26-67 зазначені вимоги не були враховані, натомість розпорядником майна визнано лише 6 656,00 грн судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог.

Ухвалою суду від 27.05.2026 визнано грошові вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп в сумі 5324,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 14 536,90 грн з включенням до четвертої черги, в сумі 580 470,87 грн з включенням до шостої черги. В іншій частині заяви відмовлено. Розгляд заяви Санаторію Одеса Служби безпеки України про грошові вимоги до боржника відкладено на 11 червня 2026 року о 14:30 год. Зобов`язано Санаторій Одеса Служби безпеки України в строк до 05.06.2026 подати суду виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

01.06.2026 надійшли додаткові пояснення Санаторія «Одеса» СБУ, згідно яких просить визнати грошові вимоги до боржнрка в сумі 52 531,84 грн перша черга (судові збори за трьома справами), в сумі 2 548 657,54 грн - четверта черга (основна заборгованість/збитки) в сумі 509731,51 грн - шоста черга (штрафні санкції).

У судовому засіданні представник Санаторію «Одеса» СБУ заявлені грошові вимоги підтримав повністю.

Розпорядник майна Аверіна В.В. визнає заявлені грошові вимоги в розмірі, зазначеному у заяві Санаторію «Одеса» СБУ.

Представник ініціюючого кредитора включення заявлених вимог до реєстру вимог кредиторів не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93 1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Будстейт груп оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 07.04.2026.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 07.05.2026.

У заяві від 24.04.2026 Санаторій «Одеса» СБУ просить визнати його грошові вимоги до ТОВ «Будсетйт Груп» в сумі 3 110 920,89 грн, з яких 52531,84 грн перша черга (судові збори за трьома справами), в сумі 2548657,54 грн - четверта черга (основна заборгованість/збитки) в сумі 509 731,51 грн - шоста черга (штрафні санкції).

Рішенням Господарського суду Одеської області №916/4928/25 від 26.03.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп на користь Санаторія Одеса Служби безпеки України 1289697,74 грн збитків, 257 939, 55 грн штрафних санкцій та 23 214,56 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили 07.05.2026.

Докази погашення заборгованості боржником в матеріалах справи відсутні.

Крім того, 09.12.2022 між Санатрієм «Одеса» СБУ (замовник) та ТОВ «Будстейт Груп» (підрядник) укладено договір підряду №217, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації, у порядку та на умовах, визначених цим договором, залученими силами і засобами на власний ризик або з залученням субпідрядних організацій виконати роботи згідно проекту та технічного завдання (дефектного акту), найменування робіт: Капітальний ремонт будівлі Лікувального корпусу санаторію Одеса СБ України, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52, визначених згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021 2015, наступної категорії - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт; місце розташування об`єкта та виконання робіт: 65067, м. Одеса, Французький бульвар, 52; строк виконання робіт: до 20 грудня 2023 року (п.1.1).

Згідно з п.п. 1.2-1.9 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації; початок та закінчення ремонтних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №3) та умовами договору; підрядник може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику, тільки за згодою замовника; строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: обставин непереборної сили; відсутності фінансування; замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням у встановленому порядку змін у договір, у тому числі до календарного графіка виконання робіт, договірної ціни; підрядник гарантує, що предмет договору відповідає видам діяльності, передбаченим його статутом та документами дозвільного характеру; замовник зобов`язується прийняти в строк виконані відповідно до п.1.2 роботи та оплатити їх за рахунок бюджетних коштів; обсяг закупівлі робіт може бути зменшено залежно від фактичного фінансування видатків замовника.

За п.п. 2.1-2.3 договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід`ємною частиною зведеного кошторисного розрахунку по об`єкту; зазначена договірна ціна є динамічною і складає: 9 307 905,80 грн, у тому числі ПДВ 1 551 317,63 грн, у тому числі: в тому числі по роках: - 2022 рік 3 854 133,29 грн, - 2023 рік 5 453 772,51 грн; договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін залежно від реального фінансування видатків замовника. Пунктами 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.6, 3.1.9, 3.1.10, 3.1.20 договору передбачено, що підрядник зобов`язаний: своїми силами, засобами та з власних матеріалів, виконати роботи належно у встановлені договором строки, відповідно до проектної-кошторисної документації, умов договору; передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором, об`єкт капітального ремонту в стані, що відповідає проектно-кошторисній документації та гарантійні зобов`язання виробника та іншу технічну документацію на придбане устаткування і на основі види капітального ремонту; не допускати відхилення від проектної документації, технічного завдання, Настанови, ДБН і інших нормативно-технічних документів, надавати визначені цим договором роботи якісно; нести відповідальність за якість виконаних робіт, застосовуваних матеріалів, устаткування; своєчасно та за власний рахунок усувати недоліки, неякісно та/або виконані з відхиленням від технічних норм та правил і технічного завдання роботи, допущені з його вини; відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані замовнику збитки; у разі виявлення в ході робіт, не врахованих технічним завданням, повідомити про це замовника.

Відповідно до п.п. 4.2.7-4.2.9 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; відмовитися від договору в будь-який час до закінчення капітального ремонту об`єкта, оплативши підряднику виконану частину робіт; ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (безоплатного виправлення недоліків) за наявності істотних порушень підрядником умов договору, повідомивши про це його у 5-денний строк.

Згідно з п.п. 13.1, 13.5, 13.6 13.7 договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог законодавчих, нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію, та умов договору, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3; підрядник гарантує досягнення об`єктом капітального ремонту показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку після прийняття об`єкта замовником; у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник після їх виявлення повідомить про це підрядника і запросить його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів); якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта третіх осіб, повідомивши про це підрядника; акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 2 днів після складання.

За п.п. 14.1, 14.3, 14.4, 14.5 договору підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у кошторисній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; підрядник гарантує якість робіт, прямо передбачених даним договором, на термін 36 місяців та відповідно до Державних Будівельних Норм за умови дотримання правил експлуатації конструкції, обладнання та матеріалів, застосованих при виконанні робіт; підрядник гарантує, що всі матеріали, вироби та конструкції, які використовуються при виконанні робіт, сертифіковані відповідно до Постанови КМУ від 20.12.2006 №1764 (Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд); перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття замовником всіх робіт за договором; в разі дострокового припинення договору або в разі якщо за договором будуть виконані не всі роботи, передбачені договором, гарантійний строк починається з моменту такого дострокового припинення договору або з моменту погодження сторонами зменшення кількості робіт, що виконуються за договором, відповідно; гарантійний строк продовжуються на час, протягом якого результати закінчених робіт не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків, відповідальність за які несе підрядник, якщо він не доведе, що недоліки виникли внаслідок: невиконання вимог інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та обладнання об`єкту експлуатуючою організацією; інших незалежних від підрядника обставин.

Згідно з п.п. 14.6-14.10 договору протягом гарантійного строку замовник має право пред`являти підряднику вимоги, пов`язані з порушенням останнім умов цього договору, дефектами, недоліками, виявленими у результатах робіт; у випадку виявлення недоліків або відступів від умов договору, яких замовник не міг встановити при звичайному способі їхнього прийняття (приховані недоліки), у т.ч. ті, що були умисно приховані підрядником під час гарантійного періоду, замовник негайно інформує про це підрядника і представниками сторін складається дефектний акт; підрядник ліквідує такі недоліки за власні кошти у строки, що зазначені в дефектному акті; при ухиленні підрядника від цих обов`язків замовник має право залучити до цієї роботи іншого виконавця за рахунок підрядника; якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акту, замовник має право в порядку, визначеному договором, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику; підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення; відшкодування видатків на усунення недоліків замовником та/або третіми особами, а також відшкодування збитків здійснюється в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів; якщо між замовником з однієї сторони і підрядником з другої сторони виникне спір щодо усунення недоліків або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу; фінансування витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками; у такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах.

Відповідно до п.15.2 договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за договором: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочки; крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором; за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі виявлення недоліків (дефектів) у виконаних роботах - сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами); у разі порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником чи контролюючими органами протягом гарантійного строку експлуатації - сплачує штраф у сумі 1000 грн. за кожний день затримки; крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Пунктами 17.7-17.10 договору передбачено, що замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини: не розпочав виконання робіт протягом 10 днів з дня, коли він повинен згідно з договором розпочати їх виконання; допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 днів за відсутності порушення умов договору замовником; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником; підрядник має право ініціювати розірвання договору у разі якщо замовник: не забезпечує виконання своїх договірних зобов`язань щодо строків передачі будівельного майданчика, проектної документації та оплати виконаних робіт; у разі якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов пункту 17.6 або 17.7, договір вважається розірваним з дня одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення; у разі розірвання договору за обставинами, визначеними в п.17.6 та п.17.7, замовник повинен протягом 30 днів після прийняття відповідного рішення за актом прийняти від підрядника будівельний майданчик, виконані роботи, устаткування.

Відповідно до п.п. 18.1, 18.3, 18.4 договору цей договір набирає чинності з моменту підпису повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору; договір вважається виконаним після введення об`єкту в експлуатацію та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором.

Згідно з п.19.10 договору будь-які зміни та доповнення договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані сторонами.

Санаторієм «Одеса» СБУ долучений експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом - Капітальний ремонт будівлі Лікувального корпусу санаторію Одеса СБ України, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52 від 28.11.2022, здійснений ТОВ «Експертно-інспекційний центр «Південь Будекспертиза»; додаток до експертного звіту щодо розгляду проектної документації на будівництво за робочим проектом - Капітальний ремонт будівлі Лікувального корпусу санаторію Одеса СБ України, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52 (коригування).

Між сторонами укладено такі додаткові угоди до договору підряду:

- № від 29.09.2023, змінено реквізити сторін;

- №2 від 29.09.2023, встановлено строк виконання робіт до 20.12.2024, внесено зміни до договірної ціни: загальна ціна договору - 9 307 905,80 грн, у тому числі ПДВ 1 551 317,63 грн, у тому числі: в тому числі по роках: - 2022 рік 3 854 133,29 грн, - 2023 рік 1 496 338 грн, 2024 рік 3 957 434,51 грн; змінено строк дії договору до 31.12.2024;

- №3 від 09.10.2023, змінено реквізити сторін;

- №4 від 13.10.2023, змінено реквізити сторін;

- №5 від 06.12.2023, внесено зміни до договірної ціни: загальна ціна договору - 9 307 905,80 грн, у тому числі ПДВ 1 551 317,63 грн, у тому числі: в тому числі по роках: - 2022 рік 3 854 133,29 грн, - 2023 рік 159 763,54 грн, 2024 рік 5 294 008,97 грн.

У матеріалах справи наявні складені до договору підряду №217 від 09.12.2022: акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; підсумкові відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3.

Згідно висновку експерта за результатами проведення додаткової судової комісійної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи від 15.09.2025 №186-95/2025.01-6, здійсненої Науково-дослідним центром незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України, вартість фактично виконаних будівельних робіт на спірному об`єкті за договором підряду №217 від 09.12.2022 відповідно до актів форми КБ-2В, підписані директором ТОВ «Будстейт груп» Веселовацьким Г.М. становить 3271456,20 грн; актів, підписаних директором ТОВ «Будстейт груп» Плигуном М.В. 159763,54 грн. Загальна вартість будівельних робіт, виконаних з недотриманням вимог проєктної та нормативної документації становить 1 258 959,80 грн.

Санаторієм «Одеса» СБУ нараховано штраф у розмірі 20% від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами) у відповідності до п. 15.2 договору підряду, який становить 251 791,96 грн штрафу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

За ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Відповідно до ст.ст. 859, 860 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Відповідно до ст. 885 ЦК України договором будівельного підряду може бути передбачений обов`язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов`язку, якщо усунення недоліків не пов`язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

За ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №904/1081/18).

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №902/803/17).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

У межах даної справи наявність усіх елементів складу господарського правопорушення підтверджується висновком експерта за результатами проведення додаткової судової комісійної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи від 15.09.2025 №186-95/2025.01-6, здійсненої Науково-дослідним центром незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України.

Наявність збитків та їх розмір доведені кредитором висновком експерта та додатками до них (розрахунками), протиправність поведінки боржника полягає у виконанні робіт за договором з недотриманням проектно-технічної документації та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, що також підтверджено наданими кредитором доказами, а причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками полягає у тому, що внаслідок допущених боржником порушень при виконанні спірного договору замовнику (позивачу) було завдано шкоду на заявлену і доведену суму.

Враховуючи вищевикладене, загальний розмір заборгованість боржника перед Санаторієм «Одеса» СБУ становить 3 081 603,61, з яких: стягнуті рішенням Господарського суду Одеської області №916/4928/25 від 26.03.2026: в сумі 1 289 697,74 грн збитків, в сумі 257 939,55 грн штрафних санкцій, в сумі 23 214,56 грн судового збору; за договором підряду №217 від 09.12.2023: в сумі 1 258 959,80 грн збитків, в сумі 251 791,96 грн штрафних санкцій.

Визнані грошові вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у такій черговості: в сумі 5 324,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судовий збір з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, у зв`язку з поданням заяви з грошовими вимогами до боржника через підсистему Електронний суд); в сумі 2 571 872,10 грн з включенням до четвертої черги, в сумі 509 731,51 грн з включенням до шостої черги.

Згідно із ч. 1 ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки стягнутий рішенням Господарського суду Одеської області №916/4928/25 від 26.03.2026 судовий збір в сумі 23 214, 56 грн не є витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, то він включається до 4 черги задоволення вимог боржника.

Щодо заявлених Санаторієм «Одеса» СБУ судовий збір в сумі 22 661,28 грн, сплачений в межах справи №916/4929/25, суд зазначає таке.

Санаторій Одеса Служби Безпеки України звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. № 5069/25 від 10.12.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп за договором № 217 від 09.12.2022 вартість робіт, виконаних з недотриманням вимог проектної та нормативно кошторисної документації, з капітального ремонту лікувального корпусу санаторію Одеса Служби Безпеки України у розмірі 1 289 959, 80 грн та штрафні санкції 251 791, 96 грн та судового збору у розмірі 23126,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2026 справу № 916/4929/25 за позовом Санаторія «Одеса» Служби Безпеки України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстейт Груп» про стягнення 1 510 751, 76 грн передано за підсудністю до Господарського суду Волинської області, у провадженні якого перебуває справа № 903/202/26 (провадження № 1/903/202/26) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2026 справа розподілена судді Бідюк С.В.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.06.2026 №912/4929/25 прийнято позовну заяву Санаторію Одеса Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп про стягнення 1 510 751,76 грн до розгляду в межах розгляду справи №903/202/26 за заявою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт груп про банкрутство. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішення по суті позовних вимог в межах справи №912/4929/25 відсутнє.

Таким чином, заявлені Санаторієм «Одеса» СБУ грошові вимоги в сумі 22 661,28 грн судового збору є витратами, понесеними в межах іншої судової справи, яка не вирішена судом по суті, а тому не є безспірними вимогами в розумінні положень КУзПБ, не є витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Будстейт груп».

Питання розподілу спірних судових витрат здійснюватиметься судом в межах розгляду справи №912/4929/25.

Керуючись ст.ст. 45-48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Санаторію Одеса Служби безпеки України про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Санаторію Одеса Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп в сумі 5 324,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 2 571 872,10 грн з включенням до четвертої черги, в сумі 509 731,51 грн з включенням до шостої черги.

3. У визнанні грошових вимог Санаторію Одеса Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстейт Груп в сумі 22 661,28 грн відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2026.

Суддя С. В. Бідюк