Рішення № 137371406, 21.05.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/139/26

Провадження №2/568/274/26

21 травня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Вишковської В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . На момент смерті будь якого майна на праві власності у ОСОБА_2 не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати позивачки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ні в брата позивачки, ні в її батька не було на праві власності майна, яке б увійшло до складу спадщини, тому вона і не зверталась до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після їх смерті.

Лише після того, як позивачка почала оформляти спадщину після смерті своєї бабусі, ОСОБА_5 , 1912 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , від нотаріуса дізналась, що і її брат також успадкував частку спадкового майна, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай) розміром 2,46 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в землях кооперативного сільськогосподарського підприємства «Нива» села Козин Радивилівського району Рівненської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0111032 від 25.03.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.11.2024 року.

Тобто позивачка лише в кінці 2024 року дізналась про те, що її брат успадкував частку майна після смерті баби, яку в подальшому фактично успадкував її батько, тому відразу і звернулась до нотаріуса з заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини після смерті батька. Однак нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 через пропущення строку та рекомендовано звернутися до суду.

20.02.2026 року по даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

20.04.2026 року справу було призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Вишковська В.І. просили задовольнити позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 28.05.1973 року сільською радою Козин, Червоноармійського району Ровенської області, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_6 , її батьком вказаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 , актовий запис №23 (а.с. 9).

Згідно Свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого 06.07.2000 року Козинською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, встановлено, що 06.07.2000 року одружились ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , після чого дружина отримала прізвище ОСОБА_8 , актовий запис №8 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 10.07.1969 року сільською радою Козин, Червоноармійського райбюро ЗАГС, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_3 , його батьком вказаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 , актовий запис №17 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 04.07.2005 року Козинською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №29 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого повторно 14.03.2024 року Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №20 (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , виданого 04.11.1968 року сільською радою Червоноармійського ЗАГС, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 одружились, після чого дружина отримала прізвище ОСОБА_10 , актовий запис №22 (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 , виданого повторно 16.10.1989 року у с. Козин Червоноармійського району Ровенської області, встановлено, що ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно 19.12.2023 року Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 22 (а.с. 16).

Згідно довідки №2422/05-30/24, виданої 22.11.2024 року Козинською сільською радою Дубенського району Рівненської області встановлено, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав та був зареєстрований в буд. АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 батько (а.с. 17).

Згідно листа Радивилівської державної нотаріальної контори Рівненської області від 26.11.2024р. вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1940 р.н., який був спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та був зареєстрований і проживав в селі Гранівка, Радивилівського району Рівненської області, не має можливості, оскільки ОСОБА_1 пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с 18).

Згідно відповіді Радивилівської державної нотаріальної контори Рівненської області, наданої на запит суду, спадкові справи після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заводилися.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, серія НТО 671693 встановлено, що спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є її онучка ОСОБА_1 , яка спадкує часту майна, та її онук ОСОБА_3 , який спадкує частку майна (а.с. 19).

Свідоцтва про право на спадщину, зареєстровано у спадковому реєстрі під номером 73339438, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79272510 від 23.11.2024 року (а.с. 20).

ОСОБА_5 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) належала земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Нива» розміром 2,46 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). (а.с. 20-21).

Згідно наданої суду спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , її спадкоємцями є в рівних частках онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як такі, що фактично прийняли спадщину, проживаючи разом із спадкодавцем на час смерті та вступивши в управління спадковим майном. В той же час, за життя ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 звернулася за оформленням спадкових прав в листопаді 2024р., внаслідок чого отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на частку майна, частка, яка належить ОСОБА_3 залишилася не оформленою.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст. 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього моменту виникає право на спадкування, а місцем відкриття спадщини - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Стороною відповідача до суду було подано заяву, в якій він не заперечує щодо задоволення позову, спору з приводу спадкового майна немає.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду № 565/1145/17 від 26.06.2019 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд враховує ту обставину, що позивач з поважних причин пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки знала, що в її батька відсутнє спадкове майно, а тому заяву не подавала. Однак як виявилося пізніше, її рідний брат ОСОБА_3 є спадкоємцем разом з нею після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , як такий, що прийняв спадщину, про що позивач дізналася лише в листопаді 2024р., коли почала оформляти спадщину після смерті бабусі. Спадкоємцем брата ОСОБА_3 є батько ОСОБА_2 , оскільки вони проживали разом на час смерті ОСОБА_3 . Таким чином, у позивача склалася ситуація, що для оформлення нею земельної ділянки після смерті бабусі ОСОБА_5 в цілій частці на себе, необхідно прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який в свою чергу прийняв спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , який в свою чергу є спадкоємцем частки спадкового майна після смерті бабусі ОСОБА_11 .

Суд вважає, що дані обставини є поважною причиною для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись статями 3,10,12, 81,89,258-259, 263- 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити після набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , додатковий строк терміном три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.06.2026р.

Суддя О.М. Делалова