Рішення № 137370549, 09.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4809/24

Провадження № 2/362/267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Дайнека С.В. звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки вх.№ 27916 від 18.12.2024 року, просив витребувати від ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 ) на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради (вул. Покровська, 4, м. Васильків Київська область, 08601, код ЄДРПОУ 34627780) земельну ділянку площею 0,0728 га з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2569525232120) та стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір в сумі 3 028,00 грн, сплачений за подання позовної заяви.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва у кримінальному провадженні №42023102040000061 від 14.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 364 КК України, виявлені порушення інтересів держави, а саме встановлено факт вибуття з власності Васильківської міської територіальної громади земельної ділянки площею 0,0728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3210700000:12:027:0074) (далі спірна земельна ділянка).

Вказував, що державним реєстратором приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Заставенко А.В., на підставі заяви ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 21.12.2021, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О.В., зареєстрованої в реєстрі за №3420, прийнято рішення про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку.

Підставою для прийняття рішення про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на вказану земельну ділянку стало рішення Васильківської міської ради Київської області від 09.06.2020 №02.143-65п/ч-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ».

Проте, Васильківською міською радою 09.06.2020 рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 не приймалось.

Крім того, письмових заяв про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність або в оренду по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 та звернень щодо затвердження відповідних проектів землеустрою не зареєстровано.

Незважаючи на це, 27.09.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку.

Відповідно до п.2 вказаного договору земельна ділянка належить продавцю ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. 25.01.2022, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2022 посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. та зареєстровано в реєстрі за №1223.

Таким чином, ОСОБА_4 достовірно знаючи про відсутність рішення Васильківської міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 », усвідомлюючи відсутність в неї права власності на вказану земельну ділянку, розпорядилася нею шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Також зазначав, що згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 у Державному земельному кадастрі зареєстровані лише 14.12.2021. При цьому, підставою внесення відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки був проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , розроблений ФОП ОСОБА_7 на підставі заяви ОСОБА_6 на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області від 18.02.2020 №08.165-59-VII «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ».

Разом з тим, допитана в ході досудового розслідування ОСОБА_6 повідомила, що ФОП ОСОБА_7 їй не відомий, і вона до нього не зверталася.

Крім того, відповідно до інформації Васильківської міської ради Київської області від 11.09.2023 №645/01-23, останньою не приймалося рішення №08.165-59-VII від 18.02.2020, а було прийнято рішення №01.120-61-VII від 18.02.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ».

Таким чином, Васильківська міська рада Київської області не приймала рішення №02.143-65 п/ч-VII від 09.06.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 », а також рішення №08.165-59-VII від 18.02.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 », що свідчить про незаконне вибуття з володіння Васильківської територіальної громади Київської області земельної ділянки площею 0,0728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210700000:12:027:0074.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 388 ЦК України вважав, що спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у останнього набувача на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради.

При цьому зазначав, що Васильківська міська рада незважаючи на факт вибуття спірної земельної ділянки та обізнаність про це жодних заходів позовного характеру не вжила та на лист Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 24.05.2024 остання в листі від 20.06.2024 просила звернутись до суду органи прокуратури в її інтересах, отже враховуючи порушення інтересів держави та бездіяльність органу, який наділений повноваженнями по захисту державних інтересів даний позов подається до суду прокурором відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцової І.О. від 19.07.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.240-241).

08.08.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником адвокатом Шумило Н.М., в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що про продаж земельної ділянки йому стало відомо з оголошення в мережі Інтернет. Вказане оголошення відповідача зацікавило, оскільки спірна земельна ділянка розташована по сусідству з будинком, в якому він проживає та зареєстрований. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку були перевірені в нотаріальній конторі нотаріусами на предмет їх достовірності, вся необхідна інформація про спірну земельну ділянку та її власника була внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та будь-які обтяження як стосовно самої земельної ділянки так і її власника були відсутні. Після чого, він вирішив придбати земельну ділянку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки був посвідчений нотаріусом, яка попередньо перевіряла всю інформацію щодо земельної ділянки. Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, він прибрав її, обгородив парканом та зробив висипку. Наприкінці 2023 року відповідача було викликано до Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві для допиту в якості свідка, під час якого йому стало відомо, що ніби ОСОБА_4 у незаконний спосіб набула у власність спірну земельну ділянку, а саме по підробленим документам. Виходячи з наведених обставин, вважав, що він є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки та вжив всіх залежних від нього заходів для перевірки інформації щодо її належності власнику на праві власності. Крім того, вказував, що він сплатив за спірну земельну ділянку кошти, які йому не вдасться повернути від ОСОБА_4 , яка згідно з матеріалами кримінального провадження має інвалідність 3-ї групи та дохід 2 100 грн. на місяць, а також він приступив до освоєння зазначеної ділянки, понісши додаткові фінансові витрати. Також вважав, що позбавлення відповідача права власності на спірну земельну ділянку без надання будь-якої форми компенсації чи відшкодування не забезпечить справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу, якщо такі були, і правом відповідача на мирне володіння своїм майном (т.2 а.с.1-11).

27.08.2024 року від керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Дайнеки С.В. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій останній не погоджуючись з доводами відповідача зазначав, що державна реєстрація не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого права і не є підставою виникнення права власності. Крім того, неправомірність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4 підтверджено вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2024 у справі 362/4157/24.

Так, вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2024 у справі 362/4157/24 ОСОБА_4 визнано винною у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.190 КК України, а ОСОБА_1 не був стороною кримінального провадження, останній був допитаний слідчим у якості свідка, при цьому, потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 є Васильківська міська територіальна громада в особі Васильківської міської ради. Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади міста поза волею останньої, належним та ефективним способом захисту прав останньої, який забезпечить поновлення порушеного права є витребування спірної земельної ділянки від останнього набувача ОСОБА_1 . При цьому, прокурор зазначав, що звертається з даним позовом для захисту інтересів не конкретної особи, а мешканців територіальної громади, а отже наявний суспільний інтерес. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.2 а.с.33-51).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області судді ОСОБА_8 від 26.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (т.2 а.с.72).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 року у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_8 на лікарняному, справа передана на розгляд головуючому судді Ковбелю М.М. (т.2 а.с.78).

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. від 14.11.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (т.2 а.с.80).

Згідно протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 року в зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_9 , справа передана на розгляд головуючому судді Лебідь-Гавенко Г.М. (т.2 а.с.94).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків (т.2 а.с.95-99).

29 липня 2025 року від керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Дейнеки С. до суду надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою судді від 03.06.2025 року, яка обґрунтована відсутністю можливості у визначений ухвалою строк надати необхідні докази до суду (т.2а.с.105-108).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.09.2025 року заяву керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Дейнеки С. про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено, продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви (т.2 а.с.111-112).

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши доказ про внесення на депозитний рахунок суду коштів (т.2 а.с.114-116).

28 жовтня 2025 року від Васильківської міської ради до суду надійшло клопотання, подане представником Шестаковим Ю.В., в якому останній просив долучити до матеріалів справи висновок про ринкову вартість спірної земельної ділянки та платіжну інструкцію від 23.10.2025 №212 на суму 189 020 грн, що підтверджує внесення зазначених коштів на депозитний рахунок Васильківського міськрайонного суду Київської області (т.2 а.с.117-119).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2025 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 121).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справи до розгляду по суді (т.2 а.с.136-138).

Представник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Форманюк В.В. в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Васильківської міської ради Шестаков Ю.В. подав до суду заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснювати без участі представника Васильківської міської ради, зазначав, що остання позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити (т.2 а.с.151).

Представник відповідача адвокат Шумило Н.М. подала до суду заяву, в якій просила дану справу розглядати без участі відповідача та його представника, також просила врахувати заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, та, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки (т.2 а.с.154).

За наслідком розгляду даного процесуального питання, суд перейшовши до стадії постановлення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання для постановлення та проголошення вступної та резолютивної чатини судового рішення до 27.03.2026 року.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи відзив відповідача та відповідь на відзив позивача, клопотання, пояснення представників сторін, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно є до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва у кримінальному провадженні №42023102040000061 від 14.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 364 КК України, виявлені порушення інтересів держави, а саме встановлено факт вибуття з власності Васильківської міської територіальної громади земельної ділянки площею 0,0728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3210700000:12:027:0074).

З наданих керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Дайнека С.В. копій документів вбачається наступне.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2022 №297059468 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:12:027:0074 площею 0,0728 га зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. 25 січня 2022 року за ОСОБА_4 , на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області №02.143-65п/ч-VII від 09.06.2020. Підставою внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63145136 від 31.01.2022 (т.1 а.с.145-146).

З наданих приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. листом Вих№206/01-16 від 07.12.2023 копій документів, які стали підставою для прийняття рішення з відкриттям розділу про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 вбачається, що з заявою до приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 , звернувся ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 21.12.2021, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О.В., зареєстрованої в реєстрі за №3420 (т.1 а.с. 57, 58-59).

Відповідно до довіреності від 21 грудня 2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О.В., зареєстрованої в реєстрі за №3420 ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси у будь-яких органах, установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, галузевої належності та форми власності, в тому числі в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, виконавчих комітетах, їх структурних підрозділах, відділах, управліннях, тощо для здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних із одержанням безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності, державної реєстрації права власності на її ім`я, земельної ділянки, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074 (т.1 а.с. 61-63).

Зі змісту наданої приватним нотаріусом Заставенко А.В. копії рішення Васильківської міської ради Київської області вбачається, що на шістдесят п`ятій позачерговій сесії сьомого скликання Васильківською міською радою Київської області 09 червня 2020 року прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 », згідно з яким затверджено гр. ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та передано безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку (кадастровий номер 3210700000:12:027:0074) загальною площею 0,0728 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.60).

Відповідно до листа Васильківської міської ради Київської області №559/01-23 від 09.08.2023 року на шістдесят п`ятій позачерговій сесії Васильківської міської ради сьомого скликання від 09.06.2020 року рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 » не приймалося. Письмових заяв про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність або в оренду по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 та звернень щодо затвердження відповідних проектів землеустрою не зареєстровано (т.1 а.с. 70).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2021 №НВ-4617480302021 відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074 внесені у Державний земельний кадастр та зареєстровані 14.12.2021, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , розроблений ФОП ОСОБА_7 (т.1 а.с.71).

Відповідно до листа Васильківської міської ради Київської області №645/01-23 від 11.09.2023 останньою не приймалося рішення №08.165-59-VII від 18.02.2020, а за клопотанням гр. ОСОБА_6 було прийнято рішення №01.120-61-VII від 18.02.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 » (т.1 а.с.114-115).

Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 вересня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1223 (далі договір), ОСОБА_3 «Продавець» та ОСОБА_1 «Покупець» 27 вересня 2022 року уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким Продавець передала у власність, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0728 га, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 і сплачує за неї ціну, визначену цим договором (т.1 а.с.64-66).

Відповідно до пункту 2 договору земельна ділянка належить Продавцю на праві особистої приватної власності. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. 25.01.2022, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №297059468 від 31 січня 2022 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2569525232120.

Згідно з пунктом 5 договору оціночна вартість земельної ділянки відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 23 вересня 2022 року становить 76 034 грн. 44 коп.

У пункті 6 договору зазначено, що продаж здійснено сторонами за ціною 76 034 грн. 44 коп., які Покупець повністю сплатив до підписання цього договору.

Згідно з копією інформаційної довідки №310898661, сформованої приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. 27.09.2022 11:08:55 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, за наявними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостями земельна ділянка, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074, площею 0,0728 га є приватною власністю ОСОБА_4 на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області №02.143-65п/ч-VII від 09.06.2020, право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_4 зареєстровано 25 січня 2022 року. Відомості про державну реєстрацію іншого речового права, іпотеки та обтяжень відсутні (т.1 а.с.168-169).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310923742 від 27.09.2022 вбачається, що вказаний Витяг приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. сформовано 27.09.2022 12:52:51, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер 3210700000:12:027:0074, площею 0,0728 га, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого та зареєстрованого у реєстрі за №1223 цим же приватним нотаріусом, є приватною власністю ОСОБА_1 , право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 27.09.2022 12:34:17 (т.1 а.с.173).

Відповідно до інформаційної довідки №385267167 від 03.07.2024 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_10 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3210700000:12:027:0074, площею 0,0728 га, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. та зареєстрованого у реєстрі за №1223, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 27.09.2022 12:34:17 за ОСОБА_1 (т.1 а.с.52).

У розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень вказаної інформаційної довідки зазначено про обтяження внесене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.02.2024 року на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року у справі № 755/9674/23 (т.1 а.с. 53).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за фактом заволодіння земельними ділянками комунальної власності, на підставі підроблених документів зареєстровано 14 березня 2023 року за №42023102040000061 (т.1 а.с.223-224).

З копій матеріалів досудового розслідування Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та кримінальних проваджень №42023102040000061 від 14.03.2023 та №12024100040001897 від 31.05.2024 вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 та ч. 4 ст. 358 КК України щодо заволодіння невстановленими особами, на підставі підроблених рішень Васильківської міської ради, земельними ділянками комунальної форми власності, проводилось досудове розслідування, яким встановлено факт незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою, що належить Васильківській міській територіальній громаді в особі Васильківської міської ради, з метою подальшої реалізації. ОСОБА_1 , який придбав на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 27.09.2022 року у ОСОБА_4 спірну земельну ділянку був допитаний 26 грудня 2023 року у якості свідка у кримінальному провадженні №42023102040000061, а ОСОБА_4 , як вбачається зокрема, з копії обвинувального акту, затвердженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Шевченко П.М. 11 червня 2024 року, на підставі матеріалів кримінального провадження №42023102040000061, виділених в окреме кримінальне провадження №12024100040001897, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст. 190 КК України 05.04.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за фактом сприяння останньою у заволодінні шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 площею 0,0728 га, що завдало шкоди Васильківській територіальній громаді Київської області в особі Васильківської міської ради Київської області (т.1 а.с. 186-190, 207-219).

Згідно з листом Васильківської міської ради Київської області №361/01-23 від 20.06.2024 року остання звернулась до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва з проханням про здійснення представництва інтересів для захисту прав Васильківської міської ради в суді шляхом подання прокуратурою до суду позовної заяви про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 на користь держави в особі Васильківської міської ради (т.1 а.с.231-232).

Відповідно до копії Висновку про ринкову вартість земельної ділянки, складеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 за результатами проведення грошової оцінки земельної ділянки станом на 11.07.2024 року, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0728 га, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 становить (буз урахування ПДВ) - 189 020 грн (т.2 а.с.118).

Згідно з платіжною інструкцією №212 від 23 жовтня 2025 року Васильківським комітетом Васильківської міської ради внесені на депозитний рахунок Васильківського міськрайонного суду Київської області кошти в сумі 189 020 грн (т.2 а.с.119).

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно достатті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно достатті 41 Конституції України та частини першоїстатті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першоюстатті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до положеньстатті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України.

Відповідно до частини першоїстатті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістомстатті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положеннястатті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Судувід 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17).

За змістом частини п`ятоїстатті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьомустаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Разом з тимстаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписівстатті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 зазначено, що: «Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосуваннястатті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна ( зокрема, постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (зокрема, постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66))».

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Потрібний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. Одним з елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, потрібно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади чи місцевого самоврядування постанову (постанова Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 472/156/21).

Частиною п`ятоюстатті 390 ЦК України передбачено, що суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

За правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, і вбачається з матеріалів справи право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074, площею 0,0728 га (далі спірна земельна ділянка), зареєстровано 25 січня 2022 року за ОСОБА_4 (т.1 а.с.145-146).

Вказана земельна ділянка була придбана ОСОБА_1 27 вересня 2022 року на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. договору купівлі-продажу, на підставі якого цього ж дня цим же приватним нотаріусом як уповноваженою особою були внесені відповідні відомості записи про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем (т.1 а.с.64-66, 173).

При цьому, укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 покладався на наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості, згідно з якими земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074, площею 0,0728 га є приватною власністю ОСОБА_4 відповідно до запису про виникнення права від 31 січня 2022 року №63145136, відомості про державну реєстрацію іншого речового права, іпотеки та обтяжень відсутні.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку і її реєстрацію за останньою та відсутність відомостей про державну реєстрацію іншого речового права та обтяжень під час укладення вказаного договору було підтверджено й приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В., що підтверджується копією довідки №310898661 від 27.09.2022 року, сформованою приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. (т.1 а.с.168-169).

Відповідно до копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за фактом заволодіння земельними ділянками комунальної власності, на підставі підроблених документів зареєстровано 14 березня 2023 року за № №42023102040000061 (т.1 а.с.223-224).

26 грудня 2023 року ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні №42023102040000061 (т.1 а.с. 186-190).

Обтяження щодо спірної земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені 12.02.2024 року на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року у справі № 755/9674/23 (т.1 а.с. 53).

05 квітня 2024 року ОСОБА_4 , на підставі матеріалів кримінального провадження №42023102040000061, виділених в окреме кримінальне провадження №12024100040001897, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст. 190 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за фактом сприяння останньою у заволодінні шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 площею 0,0728 га, що завдало шкоди Васильківській територіальній громаді Київської області в особі Васильківської міської ради Київської області, що підтверджується копією обвинувального акту, затвердженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Шевченко П.М. 11 червня 2024 року (т.1 а.с. 207-219).

Доказів того, що відповідач знав чи міг знати про відсутність у ОСОБА_5 підстав на реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та про незаконне набуття останньою права власності на цю земельну ділянку матеріали справи не містять.

За таких обставин, встановивши, що відповідач під час укладення договору купівлі-продажу 27 вересня 2022 року добросовісно покладався на наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості, відтак він не знав і не міг знати про існування права інших осіб на спірну земельну ділянку та враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач знав чи міг знати про відсутність у ОСОБА_5 підстав на реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та про незаконне набуття останньою права власності на зазначену земельну ділянку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.

Водночас, встановлені судом обставини про те, що право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області №02.143-65п/ч-VII від 09.06.2020, яке Васильківською міською радою не приймалось, і саме це рішення стало підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 свідчать про незаконне вибуття з володіння Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради спірної земельної ділянки та відсутність у ОСОБА_4 підстав на реєстрацію права власності на дану земельну ділянку та її подальшу реалізацію.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради на підставі рішення, яке останньою не приймалось та в подальшому на підставі договору купівлі-продажу, учасником та стороною якого Васильківська міська рада не була, відчужена ОСОБА_12 , яка не мала права на це права свідчить про вибуття спірної земельної ділянки з володіння власника поза його волею, отже спірна земельна ділянка підлягає витребуванню на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради.

Враховуючи, що ОСОБА_1 за відплатним договором купівлі-продажу придбав спірну земельну ділянку у ОСОБА_4 , яка не мала права її відчужувати, оскільки незаконно набула право на неї на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області №02.143-65п/ч-VII від 09.06.2020, яке в дійсності не видавалось, то законний власник земельної ділянки має право на підставі статті 388 ЦК України витребувати у ОСОБА_1 спірну земельну ділянку.

Як вже зазначалося вище, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеномузаконом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п`ятастатті 390 ЦК України в редакціїЗакону № 4292-IX).

У матеріалах справи наявний Висновок про ринкову вартість земельної ділянки, складений суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 , за результатами проведення грошової оцінки земельної ділянки, згідно з яким станом на 11.07.2024 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0728 га, кадастровий номер 3210700000:12:027:0074 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 становить (без урахування ПДВ) становить 189 020 грн (т.2 а.с.118).

Крім того, грошові кошти в розмірі 189 020 грн перераховані на депозитний рахунок Васильківського міськрайонного суду Київської області, що підтверджується платіжною інструкцією №212 від 23 жовтня 2025 року (т.2 а.с.119).

Таким чином, у зв?язку із задоволенням позовних вимог прокурора про витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради, грошові кошти в розмірі 189 020 грн як компенсація вартості спірної земельної ділянки підлягають перерахуванню з депозитного рахунку суду на користь ОСОБА_1 .

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання в право мирного володіння майном, мають тлумачитися в світлі загального принципу, закладеного в першому правилі (рішення ЄСПЛ в справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави в право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання в право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання в право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (заява № 43768/07), пункт 45).

Враховуючи, що національним законодавством, зокрема, статтею 388 ЦК України (яку визначено правовою підставою позову прокурора) передбачено можливість втручання у право мирного володіння майном, то матеріально-правова вимога прокурора про витребування у ОСОБА_1 на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 відповідає критерію законності втручання держави у право на мирне володіння майном.

Враховуючи встановлені у справі обставини повернення земельної ділянки у володіння територіальної громади переслідує легітимну мету (недопущення незаконного заволодіння земельними ділянками, захист права власності) і не є непропорційним втручанням у права ОСОБА_1 .

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (статті 264 ЦПК України).

Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до статті 141 ЦПК України.

У зв?язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Суд встановив, що при поданні даного позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1155 від 03 липня 2024 ро (т.1 а.с. 238).

Таким чином, з відповідача на користь Київської міської прокуратури підлягають стягненню витрати понесені по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 15, 386, 387, 388, 390, 400 ЦК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовкерівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 ) на користь Васильківської міської територіальної громади в особі Васильківської міської ради (вул. Покровська, 4, м. Васильків Київська область, 08601, код ЄДРПОУ 34627780) земельну ділянку площею 0,0728 га з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2569525232120).

Перерахувати з депозитного рахунку Васильківського міськрайонного суду Київської області, внесені виконавчим комітетом Васильківської міської ради 23 жовтня 2025 року,на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 189 020 грн., як компенсацію вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:12:027:0074.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку: 820172, IBANUA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800, вул. Предславинська, 45/9, м. Київ,03150) витрати понесені по оплаті судового збору в розмірі 3028, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко