Рішення № 137369922, 26.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7151/26

Провадження № 2-др/161/86/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення,-

встановив:

18.05.2026 представник ТзОВ «Іннова-Нова» через систему «Електронний суд» звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву мотивував тим, що під час розгляду справи судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Вивчивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2026 позовні вимоги ТзОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором №8705100725 від 08.07.2025 в розмірі 32 704,47 грн (тридцять дві тисячі сімсот чотири гривні, 47 копійок), з них: 17 175 грн - тіло кредиту, 15 529,47 грн - проценти за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги позивач надав договір про надання правничої допомоги №06/05/2025 від 06.05.2025, заявку про надання послуг №3150308095 від 04.12.2025, платіжну інструкцію №72 від 14.05.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 18.05.2026.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Позивач подав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України) та зробив заяву про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються документально. З метою забезпечення позивачу права подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в 5-денний строк та врахувавши обставину отримання позивачем рішення суду лише 13.05.2026, суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, а навпаки - типовою справою у спорі про стягнення кредитної заборгованості. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає, що справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, пов. 2, офіс 5; код в ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту додаткового рішення суду - 26.05.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін