Рішення № 137369478, 12.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2728/26

провадження № 2/619/1783/26

Заочне рішення

іменем України

12 червня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/2728/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідачка: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача: Шевченко В.Я.

Стислий виклад позиції позивача.

КП «ХТМ» у системі «Електронний суд» 22.04.2026 звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за опалення та гарячу воду у розмірі 66150,12 грн. У обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 являється споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1826, виданий 22.08.2019, видавник: Пугачева І.В. приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу. Особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 . Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.03.2026 у відповідачки утворилась заборгованість у сумі 66150,12 грн, з яких: 62238,87 грн за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 по 28.02.2026; 1066,54 грн за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 15.04.2022 по 28.02.2026; 792,93 грн за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 15.04.2022 по 28.02.2026; інфляційні втрати у сумі 1531,87 грн; 3% річних у сумі 519,91 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 22.04.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування (проживання) відповідачки та 04.05.2026 отримано відповідь.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09.06.2026 та було здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого в цьому судовому засіданні призначено на 12.06.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій просить здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване та фактичне місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з`явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно п. 30 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з .п. 8, 9, 11 ст.3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору. Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Тепловикористальне обладнання це комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб.

На підтвердження належності вказаного об`єкта нерухомого майна відповідачці позивачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 загальною площею 50,7 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 1826, виданий 22.08.2019, видавник: Пугачева І.В. приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу.

При цьому судом встановлено, що зазначені відомості були отримані позивачем на підставі запиту, сформованого 30 жовтня 2025 року.

Разом з тим відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2854992 від 08 червня 2026 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , право власності якої зареєстровано 25 березня 2026 року.

З даним позовом позивач звернувся до суду 22 квітня 2026 року, тобто після державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду відповідачка вже не була власником спірної квартири.

Відповідно до статті 48 ЦПК України відповідачем є особа, яка повинна відповідати за пред`явленим позовом. При цьому саме на позивача покладається процесуальний обов`язок довести належність відповідача до спірних правовідносин та наявність правових підстав для покладення на нього відповідного обов`язку.

Суд звертає увагу, що між датою отримання позивачем відомостей про власника спірного майна та датою звернення до суду минуло майже шість місяців. За таких обставин позивач мав достатньо часу та можливостей для перевірки актуальності відомостей щодо власника нерухомого майна та встановлення належного суб`єкта спірних правовідносин на момент пред`явлення позову.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що перед зверненням до суду позивач здійснював перевірку актуального правового статусу спірного об`єкта нерухомого майна або вчиняв дії, спрямовані на з`ясування належного суб`єкта відповідальності за заявленими вимогами.

Крім того, після встановлення під час розгляду справи обставин щодо переходу права власності на спірну квартиру до іншої особи позивач не заявляв клопотання про заміну відповідача, не надав додаткових доказів на підтвердження належності відповідачки до спірних правовідносин та не навів належного правового обґрунтування звернення з вимогами саме до ОСОБА_1 .

Водночас саме на позивача покладається процесуальний обов`язок довести належність відповідача до спірного матеріального правовідношення та наявність визначених законом підстав для покладення на нього обов`язку щодо виконання заявлених вимог.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що за відомостями з Реєстру територіальної громади про місце проживання особи Солоницівської територіальної громади станом на 29.04.2026, ОСОБА_1 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 не значиться.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування достатніх правових підстав для стягнення заявленої заборгованості саме з ОСОБА_1 , а надані на підтвердження позовних вимог відомості не дають можливості беззаперечно встановити належність відповідача до спірних правовідносин на момент звернення до суду.

Суд виходить з того, що оскільки ОСОБА_1 не є власником зазначеної квартири, за цією адресою не зареєстровано її місце проживання, доказів її проживання у квартирі без реєстрації наявними у справі доказами не підтверджується, тому відсутні підстави для стягнення з неї комунальних послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків вул. Мефодіївська, 11.

відповідачка: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко