Ухвала суду № 137369260, 10.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3860/26

Провадження № 6/216/201/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Кролевець Р.І. звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що виконавчим написом № 19068 вчиненого 12.03.2021 приватною нотаріускою Головкіною Я.В., стягнено з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором. Постановою приватної виконавиці Сидорчук Л.В. від 31.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66655480 з примусового виконання виконавчого напису № 19068.

16.10.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого до нового кредитора перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за виконавчим написом № 19068 від 12.03.2021. Посилаючись на вищевказані обставини представник заявника просив суд задовольнити заяву.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

За результатом вивчених матеріалів справи судом встановлено, що постановою приватної виконавиці виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 31.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66655480 з примусового виконання виконавчого напису № 19068 від 12.03.2021 вчиненого приватною нотаріускою Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 5803,06 грн.

Наведене вище виконавче провадження станом на теперішній час відкрите, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження від 03.02.2026.

У зв`язку з укладенням 16.10.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» договору факторингу № 161025-01-ОФ, відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, та до останнього перейшло право вимоги, в тому ж числі за виконавчим написом № 19068 від 12.03.2021.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК); факторингу (глава 73 ЦК).

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 20.11.2013, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127-130).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Hornsby v. Greece», п. 40).

Вищевказану правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 643/4902/14-ц.

З урахуванням обставин, встановлених у справі та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 55, 247, 442, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у виконавчому провадженні № 66655480, відкритого на підставі виконавчого напису № 19068 від 12 березня 2021 року, вчиненого приватною нотаріускою Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В.Онопченко