Рішення № 137369084, 11.06.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1312/26

Провадження № 2/177/1197/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

11 червня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики «Техносмарт» № 3542108155-039496 від 26.08.2024 року в загальному розмірі 70382,53 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 14450 грн, заборгованість за відсотками за кредитом 47082,53 грн, штраф 8850 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 26.08.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики «ТехноСмарт» № 3542108155-039496, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 17700 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , зі строком повернення до 20.08.2025 року включно, зі сплатою процентів в розмірі 0,95% за кожен день користування кредитом, фіксована процентна ставка 346,75 % річних.

Позивач виконав умови договору, надав відповідачу гроші в позику, а відповідач як позичальник, порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на дату подачі позову виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 70382,53 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 14450 грн, заборгованість за відсотками за кредитом 47082,53 грн, штраф 8850 грн.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики «Техносмарт» № 3542108155-039496 від 26.08.2024 року в загальному розмірі 70382,53 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді від 16.04.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено її до судового розгляду (а.с. 73).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу проводити без участі сторони позивача (а.с. 14).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив ( а.с. 63, 79).

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, беручи до уваги факт належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, його неявку в судове засідання без повідомлення причин такої неявки, ненадходження до суду відзиву, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір позики «ТехноСмарт» № 3542108155-039496, в порядку передбаченому Законом України «Про електронні довірчі послуги», а саме: електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою ст. 11 вказаного Закону. (а.с. 20-36).

За умовами договору, ОСОБА_1 отримав від позивача грошові кошти в позику, в сумі 17700 грн (15000 грн позика та 2700 грн комісія), що перераховані на картку вказану позичальником № НОМЕР_1 , строк кредитування 360 днів, зі строком повернення до 20.08.2025 року включно, зі сплатою процентів в розмірі 0,95% за кожен день користування кредитом, фіксована процентна ставка 346,75 % річних. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів.

Позивач виконав умови договору, надав відповідачу гроші в позику в сумі 17700 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.08.2024 (а.с. 42), а відповідач як позичальник, порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на дату подачі позову виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 70382,53 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 14450 грн, заборгованість за відсотками за кредитом 47082,53 грн, штраф 8850 грн (а.с. 45-47).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» свої зобов`язання за договором позики «ТехноСмарт» № 3542108155-039496» виконало у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому договором № 3542108155-039496 від 26.08.2024 року належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, відсотки не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з долученим до позовної заяви розрахунком становить 70382,53 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 14450 грн, заборгованість за відсотками за кредитом 47082,53 грн, штраф 8850 грн.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Таким чином, суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 61532,53 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 8850 грн, суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону, банк (фінансова установа) зобов`язаний був списати боржнику заборгованість за неустойкою в сумі 8850 грн, адже вона нарахована за кредитним договором укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання не здійснив, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає штраф.

Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення шштрафу є такими, що не підлягають задоволенню. В цій частині в задоволені позову суд вважає за необхідне відмовити.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2327,73 грн (61532,53 грн х100 % / 70382,53 грн = 87,43% задоволених позовних вимог; 2662,40 грн х 87,43% /100 % = 2327,73 грн).

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: договору №03/01 про надання правової допомоги від 03.01.2024 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» та адвокатом Кшуташвілі В.О. (а.с. 50-51), квитанцію про сплату витрат на правничу допомогу 5000 грн (а.с. 43), акт приймання-передачі наданих послуг на суму 5000 грн (а.с. 36).

На переконання суду, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не є очевидно завищеним, належно підтверджений перед судом, витрати на правничу допомогу є реальними та необхідними.

Оскільки позов задоволено частково, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 4371,50 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (5000 грн х 87,43 %/100% = 4371,50 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» (ЄДРПОУ 43868852) заборгованість за договором позики «Техносмарт» № 3542108155-039496 від 26.08.2024 року в загальному розмірі 61532 (шістдесят одна тисяча п`ятсот тридцять дві) гривні 53 копійки, що складається з заборгованості за тілом кредиту 14450 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками за кредитом 47082 (сорок сім тисяч вісімдесят дві) гривні 53 копійки.

В іншій частині позовних вимог (штраф) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» (ЄДРПОУ 43868852) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 73 копійки та витрати на правничу допомогу 4371 (чотири тисячі триста сімдесят одна) гривня 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк