Ухвала суду № 137369075, 02.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7280/24

Провадження № 1-кп/204/432/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника (ВКЗ) ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (ВКЗ) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024041680000454, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 травня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Чечелівським районним судом міста Дніпра здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад сім років, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватися від суду. Враховуючи, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, а також те, що Указом Президента України №66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено воєнний стан, обвинувачений не є військовозобов`язаним та може безперешкодно покинути територію Дніпропетровської області переслідуючи мету не бути засудженим у подальшому. Крім того, на думку прокурора існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки анкетні дані та місця мешкання останніх достовірно йому відомі, шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди, з метою уникнення відповідальності за особливо тяжкий злочин. Також прокурор стверджує, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом зміни місця проживання, оскільки ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв`язків, а також враховуючи, що на всій території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим та не скасованим, що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу ОСОБА_6 на хід судового розгляду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

З урахуванням існування вказаних ризиків, на теперішній час наявна необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому. Застосування до ОСОБА_6 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора та просила задовольнити його.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Положеннями п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , судом оцінюються усі ризики зазначені прокурором у клопотанні у сукупності.

Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення.

У даній справі, суд виходить з того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто проти життя та здоров`я особи, а відтак одного з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, у результаті вчинення якого настала смерть людини. Дане кримінальне правопорушення у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого у разі визнання ОСОБА_6 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років. Тому, розуміючи наслідки судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.

Надаючи оцінку ризику переховування, судом враховується, що наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та реєстрації не є таким, що суттєво зменшує ризик переховування особи у співставленні з суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченому. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні призначено стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у державі наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Зазначений прокурором ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України, недоведений, та не існує на теперішній час, оскільки під час судового розгляду було допитано потерпілу та всіх свідків зі сторони обвинувачення, а також були отримані свідчення експерта.

Що стосується доводів прокурора щодо наявності ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, то на думку суду, наявність такого ризику не доведена. Адже прокурором не наведено обґрунтованих доводів, яким саме чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на судовий розгляд, не конкретизовано способів та можливих наслідків такого перешкоджання.

Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами та метою запобіжного заходу.

Беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, дійсних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки в умовах воєнного стану, суд вбачає підстави не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні та згідно ст. 197 КПК України продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 31 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1