Ухвала суду № 137368959, 12.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/251/25

2/212/239/26

У Х В А Л А

іменем України

12 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання - Розинько К.А.

у цивільній справі № 215/251/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

05.02.2025 року за підсудністю до суду надійшов зазначений позов, в якому представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3340134 від 06.06.2021 року у розмірі 41986,00 грн., збитки завдані інфляцією у розмірі 258,85 грн., 3% річних у розмірі 78,19 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 4900,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3340134. Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. шляхом перерахування грошових коштів Відповідачу грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою-підтвердженням ТОВ «Платежі онлайн» №51/04 від 02.04.2024 року. Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 21.10.2021 року між Первісним кредитором ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «ВВС- Факторинг» укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 21/10.2021, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості станом на 15.04.2024 року за Кредитним договором становить 41986,00 грн., яка складається з наступного: 7520,00 грн. - розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 34466,00 грн. - сума нарахованих відсотків станом на 15.04.2024 року. Відповідач порушив грошове зобов`язання. Крім того, відповідальність за порушення грошового зобов`язання становить: 258,85 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 11.01.2021 по 24.02.2022 року, 78,19 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 11.01.2021 по 24.02.2022 рік.

21.03.2025року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.04.2025 року представником відповідача адвокатом Вовк М.В. подано відзив, відповідно до якого 06.06.2021року невідомими особами було здійснено злом sim-картки (шляхом її перевипуску) належного Відповідачу номеру телефону НОМЕР_2 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар». 06.06.2021року у вечері Відповідач помітив, що в його мобільному телефоні відсутній сигнал мережі. Після підключення телефону до мережі Wi-Fi, в месенджерах почали надходити повідомлення від кредитних організацій про оформлення кредитів. 07.06.2021року для відновлення зв`язку Відповідач звернувся у відділення оператору зв`язку «Київстар», в результаті чого йому було здійснено перевипуск sim-картки належного йому номеру телефону НОМЕР_2 та прив`язку його до паспорта. 07.06.2021року Відповідачем було подано заяву до правоохоронних органів щодо вчинення щодо нього шахрайських дій невідомими особами. Відповідачу було відмовлено у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після оскарження бездіяльності правоохоронних органів, 05.07.2021року відповідні відомості були внесені до ЄРДР. Відповідно до Інформаційної довідки № 51/04 від 02.04.2024 року видача кредиту за Договором № 3340134 в розмірі 2000,00 грн. було здійснено на платіжну карту НОМЕР_1 емітантом якої є ПриватБанк. Відповідач зазначає, що він не є власником платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до довідки від 26.03.2025року №КВ3DHJ9S1NG7VKGC, у відповідача відкриті рахунки по котрим були видані наступні платіжні картки:-№ НОМЕР_3 ;-№ НОМЕР_4 ;-№ НОМЕР_5 . У зв`язку з тим, що Відповідач кредитний договір №3340134 від 06.06.2021року не підписував та кредитні кошти в сумі 2 000.00 грн. не отримував, Кредитний договір є неукладеним, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

22.05.2025 року ухвалою суду визнано обов`язковою явку представника позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень.

07.09.2025 року представником ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» надано заяву про закриття провадження у справі, в якій також просив понесені судові витрати на правничу допомогу покласти на сторони; повернути 50 % судового збору ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ».

07.09.2025 року представник ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, понесених відповідачем по оплаті послуг адвоката Вовк М.В. за надання професійної правничої допомоги, посилаючись на те, що заявлений відповідачам розмір таких витрат є завищеними та належним чином не обґрунтованими.

29.10.2025 року представником відповідача Вовк М.В. подано заяву, в якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., та просив відмовити позивачу у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4900, 00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, був повідомлений належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Вовк М.В. не з`явились, були належним чином повідомлені, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача, відповідача та представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких підстав, суд вважає, що відмова від позову не порушує законних прав і інтересів сторін і може бути прийнята судом, тому суд задовольняє заяву представника позивача про відмову від позову та закриває провадження у справі.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких підстав, враховуючи, що позивачем подано заяву про відмову від позову, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним при подачі позову судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У відповідності до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат представник позивача надав договір №11/01/2024 про надання правничої допомоги від 11.01.2024 року; Додаткову угоду №2 до Договору про надання правничої допомоги №11/01/2024 від 11.01.2024 року; протокол погодження видів допомоги та договірної ціни; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; платіжну інструкцію від 17.06.2024 року про сплату ТОВ «ВВС-Факторинг» на користь адвокатського об'єднання «АЛЬМА ТЕМІС» коштів на правничу допомогу у розмірі 4900,00 грн. (а.с.7-11, 44, 70)

На підтвердження витрат Відповідача на правничу допомогу адвокат Вовк М.В. надав: договір про надання правничої (правової) допомоги №07/04/2025-Г від 07.04.2025 року; акт приймання-передачі від 07.04.2025 року, відповідно до якого ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та надання консультації (07.04.2025 року) складає 1000,00 грн., складання відзиву - 3000,00 грн., складання заяви про витребування доказів - 1000,00 грн., ведення справи в суді - 1000,00 грн.

За таких підстав, враховуючи, що позивачем подано заяву про відмову від позову, у відповідності до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, понесені ним витрати на правничу допомогу відповідачем не відшкодовуються.

Що стосується понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, то вони, у відповідності до ст. 142 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача; та враховуючи заяву представника позивача про зменшення розміру таких витрат, з якою суд погоджується, та вважає обґрунтованим та співмірним розмір таких витрат у сумі 2000,00 грн..

Керуючись ст. ст. 13, 142, 206, 247, 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову позивача від позову у цивільній справі № 215/251/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у цивільній справі № 215/251/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, 10/10, р/р НОМЕР_6 в АТ «ПРАВЕКС БАНК», код отримувача 37686875) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 17.06.2024 року згідно з платіжною інструкцією № 2510 в сумі 2422,40 грн, тобто в розмірі 1211,20 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» на користь ОСОБА_1 сплачену суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 12.06.2026 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна