Ухвала суду № 137368728, 12.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-з/742/11/26

Єдиний унікальний № 742/3179/26

УХВАЛА

12 червня 2026 року м.Прилуки

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянувши заяву Прилуцької окружної прокуратури (вул. В`ячеслава Чорновола, 50 А, м. Прилуки, Чернігівська область), в інтересах держави в особі Яблунівської сільської ради (вул. Незалежності, буд. 16, с. Яблунівка, Прилуцький район, Чернігівська область) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» (вул. Пирятинська, буд. 27, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область) про витребування з незаконного володіння земельної ділянки -

УСТАНОВИВ:

І. Суть заяви.

11.06.2026 р. заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондар А.В. звернувся через підсистему «Електронний суд» в інтересах держави в особі Яблунівської сільської ради до ОСОБА_1 та ТОВ «МХП-АГРО-С» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та стягнення судових витрат.

Одночасно з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на спірну земельну ділянку. Клопотання мотивоване тим, що оспорюване нерухоме майно наразі зареєстроване на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_1 , яка в будь-який момент може вчинити дії щодо розпорядження цією ділянкою на користь третіх осіб.

Прокурор наголошує, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, оскільки призведе до втрати предмету спору та необхідності тривалого процесу захисту інтересів держави.

ІІ. Процедура.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи та без фіксації судового засідання технічним засобом, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.153, ч.2 ст.247 ЦПК України.

ІІІ. Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. За правовою сутністю ініційованого способу забезпечення позову арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

ІV. Мотиви суду.

З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_1 не будучи засновником ФГ «Добродій Агро», та не передаючи земельні ділянки зазначеному фермерському господарству неправомірно, всупереч вимогам ст.ст. 32, 116, 118 ЗУ, ст. 13 ЗУ «Про фермерське господарство», отримала у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7424180600:04:000:0589 площею 4,93 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Прокурор посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 фермерську діяльність не здійснювала, а оспорювану земельну ділянку передала у користування ТОВ «МХП-АГРО-С» (код ЄДРПОУ 31522243). Таким чином, у відповідності до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату подачі позовної заяви земельна ділянка з кадастровим номером 7424180600:04:000:0589 перебуває у власності ОСОБА_1 та передана в користування на умовах оренди ТОВ «МХП-АГРО-С».

Суд виходить із того, що ризик невиконання або утруднення виконання рішення суду не потребує безумовного доказування, а може ґрунтуватися на обґрунтованому припущенні, підтвердженому характером спірних правовідносин, розміром заявлених вимог та можливістю вільного розпорядження майном відповідачем по справі.

Сам факт існування необмеженого речового права власника створює постійний юридичний механізм зміни суб`єкта права, що для індивідуально визначеного майна є достатнім ризиком у віндикаційному спорі.

Оцінюючи заявлений спосіб забезпечення позову, суд перевірив його співмірність заявленим позовним вимогам, тобто співвідношення можливих негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у разі їх невжиття. Арешт нерухомого майна у конкретному випадку має виключно тимчасовий характер, не позбавляє відповідача права володіння та користування майном, а лише обмежує право розпорядження ним до вирішення спору по суті.

Суд також бере до уваги, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову не вирішується питання обґрунтованості позовних вимог, оскільки це є предметом розгляду суду під час розгляду справи по суті, а завданням забезпечення позову є гарантування реального та ефективного виконання можливого судового рішення.

З огляду на характер спірних правовідносин, наявність між сторонами реального майнового спору, наявність у відповідача нерухомого майна, яким вона може вільно розпорядитися, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Подальше відчуження спірної земельної ділянки здатне істотно ускладнити виконання можливого рішення суду, оскільки призведе до зміни суб`єкта речового права, виникнення нових правовідносин та потенційного залучення до спору нових осіб, що суперечить меті ефективного судового захисту.

Суд також зазначає, що застосований захід забезпечення позову є пропорційним, обґрунтованим та необхідним, відповідає меті забезпечення цивільного судочинства і не порушує принципу справедливого балансу між інтересами сторін.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ст.154 ЦПК України, судом не встановлено, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про можливість завдання відповідачу шкоди внаслідок застосування обраного заходу забезпечення позову.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат між сторонами здійснюється судом під час ухвалення остаточного рішення по справі за результатами розгляду спору по суті.

Керуючись ст.ст.149-153,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Прилуцької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Яблунівської сільської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» про витребування з незаконного володіння земельної ділянки - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №742/3179/26, а саме: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180600:04:000:0589 площею 4,93 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Яблунівської ОТГ Прилуцького району право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.05.2021, номер відомостей про право власності 41857174 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 58038581 від 08.05.2021) за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В.Г. Павлов