Рішення № 137367648, 15.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/505/26

Провадження № 2/455/488/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.

секретар судового засідання Шайда Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту ТОВ «Споживчий центр») подав до Старосамбірського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 08.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №08.07.2025-100000676, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 189 днів, за процентною ставкою 1%. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18090 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 7830 грн., комісії за надання кредиту 420 грн., комісії за обслуговування кредиту 840 грн., неустойки у розмірі 3000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 27.04.2026. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, тому суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до статті 223 ЦПК України.

В силу приписів частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 08.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №08.07.2025-100000676, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 189 днів, за процентною ставкою 1%,на умовах його строковості, платності і поворотності (а.с.17-23, 37).

Однак, своїх зобов`язань відповідно до умов Кредитного договору відповідач не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 12.01.2026 становить 18090 грн. та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 7830 грн., комісії за надання кредиту 420 грн., комісії за обслуговування кредиту 840 грн., неустойки у розмірі 3000 грн., що підтверджується Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №08.07.2025-100000676 від 08.07.2025 (а.с.24).

Тому, суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови укладеного ним Кредитного договору. Відповідно зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування неустойки в розмірі 3000 грн.

Крім цього, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в розмірі 840,00 грн. за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог частини 5 статті 11, частин 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 по справі №730/1100/15-ц, від 27.11.2019 по справі №522/18855/16, від 19.02.2020 по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, що свідчить на наявність підстав для стягнення з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі становить 14250 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 7830 грн., 420 грн. комісії за надання кредиту, тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1809 грн. 18 коп. (2422,40х14250/19080).

Керуючись статтями 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №08.07.2025-100000676 від 08.07.2025 в розмірі 14250 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, що становлять 1809 (одну тисячу вісімсот дев`ять) гривень 18 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 37356833,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026.

Суддя М.І. Клімченко