Ухвала суду № 137367114, 12.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8495/26

1-кс/308/3540/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Горонда, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, голови Горондівської сільської ради, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №42026070000000078, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2026 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в силу займаної посади Горондівського сільського голови ОСОБА_4 обіймає постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з ч.3 ст.18 та п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою.

Згідно зі ст.ст.3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Так, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, пред`явив незаконну вимогу у наданні неправомірної вигоди від представника ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП», ОСОБА_8 за користування земельною ділянкою комунальної власності, площею 7 га, розташованою на території зазначеної сільської ради, в урочищі «Тиркавець», розташованої поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122781800:02:001:0086, розміром 1,1524 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка вже перебуває в оренді ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» згідно Договору оренди земельної ділянки від 29.06.2018 між громадянкою ОСОБА_9 та директором ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» ОСОБА_10 .

Зокрема, 02.06.2026 в адміністративній будівлі Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, що розташована за адресою: с.Горонда, вул.Миру, 64, при зустрічі в одному зі службових кабінетів ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , висловили йому протиправну вимогу про необхідність передачі грошових коштів у сумі 32 000 гривень за користування вищевказаною земельною ділянкою за поточний рік та надання права подальшого користування за 2027 рік за додаткову плату, погрожуючи не надати землю в оренду інакше як через проведення аукціону, де такий одержати перемогу не зможе з об`єктивних підстав.

У свою чергу, будучи ознайомленим із такою пропозицією голови Горондівської сільської ради ОСОБА_4 та інспектора-землевпорядника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 погодився на їх протиправні вимоги, однак, розуміючи незаконність зазначених дій та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, попередньо звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та в подальшому почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття протиправної діяльності службових осіб сільської ради.

10.06.2026, приблизно о 14:10 год, ОСОБА_4 , перебуваючи на території адміністративної будівлі Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області за адресою: с.Горонда, вул.Миру, 64, під час зустрічі із ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з метою конспірації власних протиправних дій, надав усну вказівку працівниці Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) вказаної сільської ради ОСОБА_11 , яка не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_4 , одержати від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 32 000 гривень, та помістити їх до сейфу, розташованого у приміщенні ЦНАП Горондівської сільської ради.

Цього ж дня, приблизно о 15:45, ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 , зустрівся з інспектором-землевпорядником ОСОБА_7 . Остання, будучи у змові з ОСОБА_4 , вказала ОСОБА_8 на конкретну земельну ділянку, яка фактично надавалася у користування без належного документального оформлення, та з метою реалізації спільного злочинного умислу, близько 16:50 год одержала другу частину неправомірної вигоди в сумі 32 000 грн., як оплату за безперешкодне використання зазначеної земельної ділянки за 2027 рік, без укладення будь-якого договору, після чого також помістила їх до сейфу, розташованого у приміщенні ЦНАП Горондівської сільської ради.

10.06.2026 близько 17 год протиправну діяльність ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів було викрито та припинено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, особою яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, подав характеризуючі документи щодо підозрюваного, зокрема подяки, характеристику, медичну довідку, що підтверджує наявність у підозрюваного хронічних захворювань.

Також зазначив, що жодний із ризиків, передбачених ст.177 КПК України не існує, оскільки у суду немає законних підстав вважати, що підозрюваний буде переховуватися від суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необґрунтованим прокурором, оскільки органом досудового розслідування вилучено всі докази, що вказує на відсутність ризику знищення, сховання або спотворення будь яких речей.

Окрім того, ризик вчинити інший злочин не підтверджений належними доказами та є тільки припущенням, оскільки матеріали клопотання не містять доказів того, що підозрюваний раніше вчиняв аналогічні злочини, має стійкі злочинні зв`язки.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Слідчим управлінням Головного управлінням Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва прокурорів Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що до Закарпатської обласної прокуратури 25.05.2026 року надійшли матеріали УСБУ в Закарпастькій області про вчинення кримінального правопорушення за фактом вимагання посадовими особами одного з органів місцевого самоврядування та одержання ними неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання за вирішення питань у сфері земельних правовідносин.

10.06.2026 року о 21:16 год, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

11.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

- заявою про виявлення злочину;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 який залучений до конфіденційного співробітництва;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів;

- проколом обшуку;

- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України;

- матеріалами НСРД;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадженн.я.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідочого в клопотанні про доведеність ризиків, передбаченого: ст.177 КПК Українипереховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такий витікає з серйозності висунутої підозри та тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання її винуватою та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи можливість надалі зловживати службовим становищем.

Натомість наведений у клопотанні слідчого ризики, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, заважаючи на те, що слідчим не вказано коло прямих свідків, вплив на яких може здійснювати підозрюваний, що розслідування триває вже два роки та ризик перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи міцні соціальні зв`язки та відсутність будь яких даних, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку є необгрунтованими на думку слідчого судді.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 ч.2 ст.183 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п.80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, особистого зобов`язання для запобігання ризиків буде недостатньо, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 , та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які прибули до суду та висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що сама лише обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, враховуючи факт того, що він має можливість впливу на свідків, відомості про особу підозрюваного, який до кримінальної відповідальності не притягався, користується заслуженим авторитетом серед жителів громади, має місці соціальні зв`язки: дружину на трьох неповнолітніх дітей, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведена неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання доведеним ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки необхідним та достатнім буде саме такий запобіжний захід, та такий на даному етапі кримінального провадження зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України. В силу ч.5 ст.194 КПК України, та зважаючи на встановлені ризики в судовому засідання, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1-3, 8, зазначеної норми.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Згідно ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В задоволенні клопотання слід відмовити, заперечення сторони захисту знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року відносно ОСОБА_4 відмовити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.08.2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 год.00 хв. до 06 год.00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 10.08.2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 15.06.2026 року об 11 год. 45 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1