Рішення № 137366846, 11.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

11.06.26

521/9741/26

2-о/521/351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря судового засідання Каліній П.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката, Миколюка А.П. звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини чоловічої статі на тимчасово окупованій території України. Обґрунтовуючи заяву зазначила, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статі, народився на тимчасово окупованій території, а саме в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, та - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, батьки дитина перебувають у шлюбі за актовим записом 625, укладеного 21.11.2014 року та зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.11.2014 року. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту народження дитини необхідно для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України та реалізації в подальшому всіх належних прав та свобод громадянина України.

Ухвалою від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник адвокат, Миколюк А.П., не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно, належним чином. Разом с позовом від представника надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони.

Представник заінтересованої особи Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання справи, до судового засідання не з`явився.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українирозгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 21.11.2014 року зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.11.2014 року, актовий запис № 625. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до інформації, наявної у документі під назвою «Свидетельство о рождении» серії НОМЕР_2 видане 26.12.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , місце народження, м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, та - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України .

Відповідно до інформації, наявної у документі під назвою «Медицинское свидетельство о рождении (из акушерского стационара)» ОСОБА_1 , вбачається народження нею дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 о 13:10год.

Зазначене місце народження дитини заявника є тимчасово окупованою територією України, що визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до ч.1, 3, 4ст.144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ч. 4ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 2 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.

Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту народження дитини в зв`язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують зазначений факт, завірені органом окупаційної влади, які діють на неконтрольованій Україною території.

Суд, відповідно до п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до Указу Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», місто Зугрес є тимчасово окупованою територією з 07.04.2014 року.

Відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закон поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Згідно зст.9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та\або особами незаконних органів на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. theRepublic o f MoldovaandRussia», «Ila§cuandOthers v. MoldovaandRussia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Тобто, документи, видані органами чи установами (зокрема, лікарняними закладами, відділами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток, можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що реєстрація заявницею народження нею дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в органах реєстрації актів цивільного стану України не проводилась, оскільки остання не може надати медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 №545, бо народження дитини відбувалось та тимчасово окупованій території.

Виходячи з викладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що заявник не може у інший спосіб реалізувати свої права на реєстрацію факту народження дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, доведеність факту народження дитини, в зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд уважає за необхідне допустити негайне виконання рішення.

Керуючись ст.ст.81,258,259,264,265,293,317,319, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт того, що дитина чоловічої статі ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , на тимчасово окупованій території, а саме в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, та - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Представник заявника - адвокат Миколюк Антон Петрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 003244 від 21.03.2018 року.

Заінтересована особа Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 37946466, місцезнаходження за адресою: 65039,м. Одеса, вул. Успенська, 60).

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя: Д.Я. Роїк