Ухвала суду № 137366737, 14.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/376/26

УХВАЛА

14 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 27 квітня 2026 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» задоволені частково.

29 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що судом під час ухвалення рішення не в повному обсязі з`ясовано всі обставини справи, зокрема розрахунку заборгованості, де позивачем нараховано відсотки, які не пдлягають нарахуванню відповідно до п.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суперечить положенням ЗУ «Про споживче кредитування», а також про місце розгляду справи його не було сповіщено, оскільки він проходить службу в лавах ЗСУ, та за зареєстрованим місцем проживання відсутній.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» жодних заперечення не надали.

Оглянувши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).

Створення міжнародних механізмів гарантій основних прав і свобод людини є одним із найбільших досягнень світового співтовариства у ХХ столітті. Ці гарантії знайшли своє вираження та закріплення через загальносвітове визнання міжнародних договорів з прав людини, а також спеціальних органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням основних прав і свобод людини. Одним із найбільш ефективних серед таких органів є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Правовою основою функціонування та діяльності ЄСПЛ є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція). В Україні Конвенція була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Так, принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи принцип справедливості судового розгляду, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази (в частині нарахування відсотків), на які він посилається у заяві про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 284, 287 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заочне рішення у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15 червня 2026 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області.

Ухвала суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Березніков