Єдиний державний реєстр судових рішень
______________________
Справа № 947/9609/26
Провадження № 2-о/947/185/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - Желобницької А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України та Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ :
04 березня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій представник заявника просить: встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу у період з 2015 року по день того, як він зник безвісті, а саме 18.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що починаючи з 2015 року і до 18.08.2025 року включно, ОСОБА_1 фактично перебувала у сімейних відносинах з ОСОБА_2 . Стверджує, що протягом зазначеного періоду сторони проживали без державної реєстрації шлюбу, однак, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємно піклувалися один про одного, підтримували стабільні сімейні стосунки та фактично реалізовували взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю: вели спільний побут, спільно вирішували питання життєзабезпечення, обговорювали побутові та життєво важливі питання, у тому числі пов`язані з проходженням ОСОБА_2 військової служби. Заявниця вказувала, що ОСОБА_2 визнавав її своєю дружиною, ставився до неї як до члена своєї сім`ї, подарував їй обручку з діамантом та спільно з нею будував плани подальшого сімейного життя. Також ОСОБА_1 зазначала, що вони разом брали участь у сімейних заходах, святкували сімейні та особисті події, підтримували тісні побутові та емоційні зв`язки.
Крім того, заявниця вказувала, що з 2015 року її постійним місцем проживання була адреса: АДРЕСА_1 , де вона безперервно проживала разом із ОСОБА_2 . Стверджувала, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.1975 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також заявниця вказувала, що інші близькі родичі ОСОБА_2 померли, а саме: бабуся - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та рідний брат його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 зазначала, що на момент зникнення ОСОБА_2 саме вона була єдиною особою, з якою він перебував у фактичних сімейних відносинах та яка була членом його сім`ї.
Крім того, заявниця вказувала, що під час її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до неї звернулися працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 , які вручили сповіщення сім`ї №9384. Зі змісту зазначеного сповіщення, на яке посилалася заявниця, вбачається, що її чоловік - ОСОБА_2 , старший бойовий медик військової частини НОМЕР_2 , призваний на військову службу 03.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , зник безвісти 18.08.2025 року поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області під час виконання бойового завдання.
Також ОСОБА_1 зазначала, що у зв`язку з наведеними обставинами 23.08.2025 року вона звернулася із письмовою заявою до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області щодо вжиття заходів з розшуку її цивільного чоловіка ОСОБА_2 , на підставі чого було зареєстровано кримінальне провадження №12025162480001049, що, за її твердженням, підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.08.2025 року.
У подальшому заявниця звернулася до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України із запитом про надання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Проте, у наданні такого витягу їй було відмовлено з підстав відсутності документів, що підтверджують ступінь родинного зв`язку між нею та особою, зниклою безвісти.
Метою встановлення зазначеного факту є набуття заявницею статусу члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що надасть їй можливість реалізовувати передбачені законом права та обов`язки, зокрема отримувати інформацію з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, взаємодіяти з військовими частинами та іншими компетентними органами щодо встановлення обставин зникнення особи.
Ухвалою судді від 06.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали судді від 06.03.2026 року, представником заявника 11.03.2026 року через систему «Електронний суд» надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 12.03.2026 року відкрито окреме провадження по цивільній справі та призначено судове засідання на 10.04.2026 року на 11.30 год.
20.03.2026 року зареєстровано Додаткові пояснення у справі, що надійшли через систему «Електронний суд» від представника Міністерства внутрішніх справ України, в яких, зокрема, зазначено, що встановлення факту, про який просить заявниця суд, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з норм ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», які дозволять заявниці реалізувати права, передбачені цим законом, як близькому родичу та члену сім`ї загиблого військовослужбовця. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Враховуючи викладене та з урахуванням обставин у справі, просили суд ухвалити рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
26.03.2026 року на електронну пошту суду від представника заінтересованої особи - Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України та Міністерство оборони України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи; вирішенні заявлених вимог залишив на розсуд суду.
У зв`язку з неявкою сторін, судове засідання, призначене на 10.04.2026 року на 11 год. 30 хв. було відкладено до 20.05.2026 року до 14.00 год.
20.04.2026 року на електронну пошту суду від представника заінтересованої особи - Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України та Міністерство оборони України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи; вирішенні заявлених вимог залишив на розсуд суду.
18.05.2026 року зареєстровано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що надійшли через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - Желобницької Анастасії Олександрівни . Просила долучити до матеріалів справи: копію листа Військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2026 року №609/5654; копію листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.05.2026 року №1842; копію листа Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.04.2026 року №8232.
У судовому засіданні, призначеному на 20.05.2026 року, представник заявника ОСОБА_1 - Желобницька Анастасія Олександрівна надала клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи: копію свідоцтва про право власності на житло від 04.04.1978 року та копію довідки про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , від 15.04.2016 року.
Ухвалою суду від 20.05.2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали направити залученій до участі в справі заінтересованій особі копію заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду. Запропоновано залученій до участі у справі в якості заінтересованій особі в строк до наступного судового засідання подати до суду пояснення щодо вказаної заяви. Повідомлено заінтересовану особу про дату судового засідання - 12.06.2026 року на 12.00 год.
27.05.2026 року зареєстровано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що надійшли через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - Желобницької Анастасії Олександрівни . Просила долучити до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 20.05.2026 року докази надсилання заяви з додатками до Міністерства оборони України.
11.06.2026 року зареєстровано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що надійшли через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - Желобницької Анастасії Олександрівни . Просила долучити до матеріалів справи: копію розрахункової книжки з оплати послуг водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із платіжною інструкцією №225858399 від 18.05.2026 року про здійснення оплати; копію рахунку за електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , разом із платіжною інструкцією №225858430 від 18.05.2026 року про здійснення оплати; копію рахунку за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , разом із платіжною інструкцією №221630856 від 17.04.2026 року про здійснення оплати.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Желобницька А.О. у судовому засіданні, призначеному на 12.06.2026 року, заяву підтримали та просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. Звертався з клопотанням, в якому просив ухвалити рішення по даній справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права та розглянути справу за його відсутності.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява №326/3, 01.04.2008 року, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, § 27, 26.04.2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 року у справі «Шульга проти України» №16652/04).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява №52854/99, рішення від 24.07.2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03.04.2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Київського районного суду м. Одеси та відправлено до ЄДРСР.
На підставі вимог, передбачених ч.ч. 9, 10 ст. 14 ЦПК України, п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, в редакціях чинних на час вчинення процесуальної дії, зважаючи на те, що матеріали вказаної справи створені в паперовій та електронній формі, з метою процесуальної економії суд дійшов висновку про можливість розгляду (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи (в паперовому та електронному вигляді), оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та уродженкою м. Одеси, що підтверджується паспортом громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_3 , виданим 19.08.2019 року органом 5112.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади №2025/012718282 від 02.09.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
21.08.2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою її місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було вручено сповіщення сім`ї №9384. Зі змісту зазначеного сповіщення вбачається, що ОСОБА_2 , який проходив військову службу на посаді старшого бойового медика військової частини НОМЕР_2 та був призваний на військову службу 03.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , зник безвісти 18.08.2025 року поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області під час виконання бойового завдання.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням №12025162480001049 від 23.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області із заявою щодо вжиття заходів з розшуку ОСОБА_2 , у зв`язку з чим було зареєстровано зазначене кримінальне провадження.
Згідно з відповіддю Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України від 08.12.2025 року №78602/30-2025 встановлено, що 10.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до вказаного органу із запитом про надання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У наданні витягу заявниці було відмовлено у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують наявність родинних зв`язків між нею та особою, зниклою безвісти за особливих обставин, - ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є уродженцем м. Одеси, що підтверджується копією паспорта громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_4 , виданого 30.09.2019 року органом 5112.
Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Я4-168189-ф/л від 16.10.2019 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з анкетою військовослужбовця за мобілізацією, наданою військовою частиною НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , мав освіту молодшого спеціаліста за спеціальністю «зубний технік», закінчив Одеський державний медичний університет та до мобілізації працював зубним техніком у приватній зуботехнічній лабораторії. Крім того, у графі «Близькі родичі» вказано ОСОБА_1 , місцем проживання якої також зазначено адресу: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи містять письмові підтвердження, зафіксовані керівником ОСОН «Дружній», відповідно до яких підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_5 , бабусею зниклого, ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 04.04.1978 року.
Згідно з довідкою про реєстрацію №729, виданою ОСОН «Дружній» 15.04.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5 (господар будинку), ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_3 (син), ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_4 (невістка), ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_2 (онук), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.1975 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 13.03.2023 року.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 30.11.2017 року.
Інші близькі родичі ОСОБА_2 також померли, а саме: бабуся - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 09.07.2018 року, та рідний брат його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 11.06.2008 року.
У матеріалах справи містяться: копія розрахункової книжки з оплати послуг водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із платіжною інструкцією № 225858399 від 18.05.2026 року про здійснення оплати; копія рахунку за електричну енергію за вказаною адресою разом із платіжною інструкцією № 225858430 від 18.05.2026 року про здійснення оплати; копія рахунку за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , разом із платіжною інструкцією № 221630856 від 17.04.2026 року про здійснення оплати.
Зазначені докази свідчать про те, що житлово-комунальні послуги за вказаною адресою оплачуються саме заявницею - ОСОБА_1 .
Як вбачається з Декларації № 0001-9ЕАХ-5МА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, поданої 10.06.2022 року, у пункті 1.12 зазначено, що довіреною особою пацієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено ОСОБА_2 , із зазначенням контактного номера телефону НОМЕР_9 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_2 вона познайомилася у 2014 році, після чого між ними склалися романтичні відносини. У подальшому вони почали проживати однією сім`єю, вести спільне господарство та проводити спільний побут. Також вона зазначала, що, проживаючи спільно за адресою: АДРЕСА_1 , заявниця брала участь у догляді за батьками та бабусею ОСОБА_2 , а згодом і у вирішенні питань, пов`язаних із їх похованням та ремонтом вказаного будинку.
Також вказувала, що після звільнення з роботи ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , який на той час працював у сфері стоматології та забезпечував її матеріально.
На підтвердження факту свого утримання з боку ОСОБА_2 заявниця пояснила, що останній надав їй у користування свою банківську кредитну картку та повідомив пароль доступу, що дозволяло їй користуватися коштами.
У судовому засіданні зазначену банківську картку було надано для огляду. За результатами огляду судом встановлено, що вказана банківська картка належить ОСОБА_2 .
Також заявниця пояснила суду, що ОСОБА_2 періодично здійснював перекази грошових коштів на її банківську картку, а також здійснював регулярне поповнення мобільного зв`язку. Відповідні докази були подані разом із заявою до суду.
ОСОБА_1 вказувала, що з початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 прийняв військову присягу та вступив до лав Збройних Сил України. З огляду на наявну медичну освіту, він проходив службу на посаді медичного працівника, зокрема спочатку як медбрат, а згодом як бойовий медик взводу та старший бойовий медик.
Заявниця також вказувала, що під час проходження ОСОБА_2 військової служби вони спільно організовували сімейне життя та здійснювали поліпшення житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки планували подальше спільне комфортне проживання за вказаною адресою.
На підтвердження зазначених обставин до матеріалів заяви долучено копії розрахункових документів (квитанцій) про придбання газового проточного водонагрівача вартістю 4 599,00 грн, плити OSB-3 товщиною 22 мм вартістю 2 422,00 грн, а також морозильної камери вартістю 8 199,90 грн.
Крім того, заявниця пояснила суду, що у 2023 році ОСОБА_2 зробив їй пропозицію щодо укладення шлюбу та подарував обручку, однак, державну реєстрацію шлюбу планував здійснити після повернення з військової служби, бажаючи провести її у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у військовій формі та з наявними нагородами.
Таким чином, на момент зникнення ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 була єдиною особою, з якою він перебував у фактичних сімейних відносинах та яка була членом його сім`ї.
Матеріали справи містять спільні фотографії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та докази їх листування в соціальних мережах.
Окремо слід зазначити, що згідно листа Управління державної реєстрації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану встановлено, що за результатами проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по відділам державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по місту Одесі та Одеської області не виявлено актових записів про шлюб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, за клопотанням заявниці у судовому засіданні були допитані свідки, які повністю підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .
Так, свідок ОСОБА_7 , яка є сусідкою ОСОБА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , пояснила суду, що познайомилася із заявницею та ОСОБА_2 на весіллі у спільних знайомих і до 2023 року, коли ОСОБА_2 зробив ОСОБА_1 пропозицію одружитися, вважала їх подружжям. Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вела спільний побут, займалася домашнім господарством, тоді як ОСОБА_2 забезпечував сім`ю матеріально, здійснюючи заробіток коштів. Також зазначила, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за батьками ОСОБА_2 , які хворіли, а після їх смерті брала участь у вирішенні питань, пов`язаних із похованням. Крім того, зазначала, що коли ОСОБА_1 хворіла, саме ОСОБА_2 займався її лікуванням та доглядом. Окремо повідомила, що на момент надання показань ОСОБА_1 продовжує проживати у житловому будинку АДРЕСА_1 , доглядає за ним та підтримує належний стан домогосподарства.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що оскільки ОСОБА_1 протягом усього їх знайомства спільно проживала з ОСОБА_2 , вона вважала їх подружжям. Також свідок зазначила, що ОСОБА_2 поводився як господар, виявляв повагу, ніжність та турботу до ОСОБА_1 . Крім того, свідок повідомила, що сторони спільно вели господарство, працювали на присадибній ділянці, виконували роботи з утримання будинку та подвір`я, а також здійснювали ремонтні роботи у житловому будинку. Також повідомила, що іноді подружжя запрошувало її допомогти їм на городі, що вона і робила. Крім того пояснила, що ОСОБА_2 з любов`ю та турботою ставився до ОСОБА_1 , міг принести кофтинку та приобняти на людях. ОСОБА_1 постійно смачно готувала.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що знайомий із заявницею з 2014 року, оскільки саме в цей період він почав працювати у сфері стоматології разом із ОСОБА_2 . За його словами, ОСОБА_2 представляв ОСОБА_1 як «моя ОСОБА_1 » та "моя дівчина". Також зазначив, що йому було відомо про їх спільне сімейне життя. Крім того, свідок підтвердив, що відвідував їх за місцем проживання: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 приймала гостей, готувала страви та організовувала побут, що, зі слів свідка, відповідало звичайному сімейному життю. Також зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце побутові конфлікти, що, на його думку, також свідчило про характер їхніх відносин як сімейних.
Також повідомив, що ОСОБА_1 постійно догдядала за бабусею ОСОБА_2 , яка померла у 97 років, та його батьком, який зловживав алкоголем та був нестерпною людиною. Після того, як свідок вийшов на пенсію, вони разом з ОСОБА_2 часо ходили на рибалку, їздили на пікніки, а ОСОБА_1 постійно готувала їм різні смачні страви. Крім того, повідомив, що йому відомі різні подробиці інтимного життя товарища, який постіно підкреслював, що інших дівчат, окрім ОСОБА_1 , у нього немає, у зв`язку з чим він постійно думав, як заробити та купити ОСОБА_1 подарунки.
Останні зустрічі з ОСОБА_2 відбувались у 2023-2024 роках, під час яких останній повідомляв, що знаходиться вдома, батько помер, а ОСОБА_1 постійно проживає з ним. Саме від заявниці свідок наприкінці 2025 року дізнався про те, що ОСОБА_2 зник безвісті.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_13 , яка є керівником ОСОН «Дружній», пояснила суду, що ОСОБА_2 спільно проживав із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та вони вели спільне господарство. Також підтвердила, що їхні відносини не були дружніми, оскільки вони спільно проводили дозвілля, перебували у близьких стосунках та фактично проживали однією сім`єю під одним дахом. Крім того, свідок зазначила, що сторони утримували собак та спільно здійснювали їх вигул. ОСОБА_1 їй розповідала, що живуть вони разом, вона не працює та повністю перебуває на утриманні чоловіка. Неодноразово бачила як ОСОБА_2 цілував та обіймав заявницю, ставився до неїдуже ніжно. Свідок також повідомила, що після того, як ОСОБА_2 поїхав у зону бойових дій ОСОБА_1 продовжувала проживати у будинку, здійснювала догляд за ним та вела господарство. Після зникнення ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до неї з метою отримання допомоги щодо оформлення відповідних документів.
Також заявницею до матеріалів справи долучено письмові пояснення побратима ОСОБА_2 - ОСОБА_14 , який після отримання інформації про зникнення ОСОБА_2 безвісти зв`язався із заявницею та запропонував їй допомогу.
У зазначених письмових поясненнях ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривалий час проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний побут, разом здійснювали ремонт житла, взаємно дбали один про одного, спільно вирішували побутові питання та виконували обов`язки, притаманні сімейним відносинам. Крім того, зі змісту письмових пояснень вбачається, що під час проходження військової служби ОСОБА_2 підтримував постійний зв`язок із ОСОБА_1 , регулярно телефонував їй, повідомляв про свій стан здоров`я та службову обстановку. Зазначені обставини, за твердженням автора пояснень, відомі йому особисто зі спілкування з ОСОБА_2 та спостереження за їхніми взаємовідносинами. Також у поясненнях зазначено, що у зв`язку з проходженням військової служби у віддаленій місцевості та виконанням службових обов`язків в умовах ненормованого режиму, він не має об`єктивної можливості особисто прибути до судового засідання для надання усних пояснень, а також не має технічної можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 8 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Частинами 1 та 2 ст. 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
У Постанові від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин
Так, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України).
Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Встановлення факту проживання однією сім`єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім`ї.
Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16 (провадження №61-5296св19), від 27.02.2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18), від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц (провадження №61-44641св18), від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц (провадження №61-42601св18), від 08.12.2021 року у справі №531/295/19 (№61-3071св21), та інших.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
Як встановлено при розгляді справи, встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу дасть заявниці можливість реалізовувати передбачені законом права та обов`язки, зокрема отримувати інформацію з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, взаємодіяти з військовими частинами та іншими компетентними органами щодо встановлення обставин зникнення особи.
Встановлення заявленого факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст.77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Надані заявницею докази є належними та допустимими у розумінні процесуального закону та в їх сукупності підтверджують факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 2015 року до 18.08.2025 року - дня його зникнення безвісти, за адресою: АДРЕСА_1 . В іншому шлюбі жоден з них не перебував. Наявність спільного побуту, спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, сімейної єдності з достатньою повнотою підтверджені свідченнями свідків, допитаних у судовому засіданні.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, знайшла своє підтвердження та була доведеною належними доказами.
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України та Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Куриленко
Судове рішення № 137366728, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 12.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/9609/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: