Ухвала суду № 137365939, 15.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"15" червня 2026 р.

Справа № 489/5448/20

Провадження №6/489/188/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив.

Представник заявника звернувся до суду з заявою, якою просить видати дублікат виконавчого листа № 489/5448/20 від 12.03.2021 про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що 28 січня 2021 Ленінський районний суд м. Миколаєва ухвалив рішення по справі № 489/5448/20. 12 березня 2021 по вказаній справі видано виконавчий лист. 22 серпня 2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором з ОСОБА_1 . Ухвалою суду замінено стягувача по справі № 489/5448/20 з ПАТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». На примусовому виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 65326760 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 25 листопада 2024 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, ані постанова від 25.11.2024, ані оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 489/5448/20 на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі № 489/5448/20 був втрачений. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування наявності у нього оригіналу виконавчого листа. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУР» надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Сторони у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи по суті у відповідності до приписів статті 442 ЦПК України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.01.2021, стягнуто з ОСОБА_1 користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 лютого 2011 року в розмірі 20831 грн. 12 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 8024 грн. 69 коп. - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1517 грн. 44 коп.

12 березня 2021 Ленінським районним судом м, Миколаєва видано виконавчий лист по вказаній справі.

22 серпня 2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №б/н від 16.02.2011, укладеним АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.02.2026, замінено стягувача у виконавчому листі № 2/489/682/21 (справа № 489/5448/20), виданому 12 березня 2021 Ленінським районним судом м. Миколаєва по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», ЄДРПОУ 43513923.

У задоволенні заяви про Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про видачу дубліката виконавчого документа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Заявник зазначає, що виконавчий лист перебував на виконанні, проте, після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, було втрачено.

З інформаційної довідки про виконавче провадження, вбачається, що у Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 65326760 з примусового виконання виконавчого листа, виданого по справі № 489/5448/20.

25 листопада 2024 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно пп.17.4 п.17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

18 березня 2026 за вих.. № 75380/18-03 ТОВ «Капіталресурс» направлено запит до АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання інформації про наявність в АТ КБ «ПриватБанк» оригінали виконавчих листів та постанов про завершення виконавчого провадження, відповідно до реєстру, який долучено до запиту.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 19.03.2026 за вих.. №20.1.0.0.0/7-260318/52457, за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів (які надішли до банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ІНП клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ. У зв`язку з чим неможливо передати зазначені документи внаслідок форс мажорних обставин. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження № 22025140000000276.

Як вбачається із матеріалів справи виконавчий лист було втрачено, такий згідно акту приймання-передачі за договором факторингу не передавався новому стягувачу. Тобто, заявником реалізовані всі можливі засоби для з`ясування місцезнаходження виконавчого документу.

Належним доказом втрати виконавчого листа є відсутність його у попереднього стягувача і неможливість підтвердити виконавчою службою відправку документа рекомендованим повідомленням.

Закінчення строку зберігання підтвердження відправки виконавчого листа попередньому кредитору, абсолютно слугує на користь стягувача, нового кредитора, так як за вимогою ст.12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення в сіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів наявності та зберігання виконавчого документа у відповідних осіб/органів відсутні, заявник застосував всі можливі заходи відшукання документа, що є достатнім для здійснення висновку суду про його відсутність, а відтак втрату, за наслідком вищевказаним норм права видачі дубліката виконавчого листа.

Таким чином, за вищевикладеного, наявність підстав для видачі виконавчого листа повністю доводиться достатніми доказами, з якими суд погоджується.

Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу за п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» датована 25.11.2024. Процесуально на вказаний час повернення виконавчого листа діяла ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2016 року, за якою, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Таким чином, строк для повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа № 489/5448/20 від 12.03.2021 становить три роки.

Відповідно до п.5 Розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» діючого закону вказано, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Заявник подав вказану заяву до суду 21 травня 2026.

Разом з тим, суд приймає до уваги п.10.2. Розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», якими врегульовано, що «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2022 року.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стані з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Положення пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, всі строки, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» що настали в період воєнного часу, перериваються.

Так як порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у такому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Станом на дату звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа дія воєнного стану не скасована, тому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений.

Вимогами ч.1 ст.431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що виконавчий лист на даний час на виконанні не перебуває, оскільки після повернення його первісному стягувачу без виконання останній було втрачено та не передано новому стягувачу, суд вважає за можливе видати дублікат виконавчого листа, задовольнивши при цьому заяву.

Керуючись ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" дублікат виконавчого документа по цивільній справі № 489/5448/20 (провадження № 2/489/682/21) про стягнення з ОСОБА_1 користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 лютого 2011 року в розмірі 20831 грн. 12 коп. та судового збору у розмірі 1517 грн. 44 коп..

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «15» червня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева