Ухвала суду № 137365818, 12.06.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3431/25

Провадження №1-кп/944/796/26

УХВАЛА

про скасування арешту майна

12.06.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

представника власника майна ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Яворів, у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 про скасування арешту в об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000279 від 21.11.2024 та №62025140110002038 від 03.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні судді Яворівського районного суду Львівської області перебуває об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №42024140000000279 від 21.11.2024 та №62025140110002038 від 03.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

Представника власника майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна, який накладений в ході досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2025 , справа №463/754/25, на мобільний телефон «iPhone 15 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 . В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_11 не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні, яке скеровано на розгляд Яворівського районного суду. Отже, захід забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати щодо особи, яка не є підозрюваним або обвинуваченим, щодо якої судом не розглядається обвинувачення. Тому, висновки слідчого судді, на сьогодні не можуть бути підтвердженими об`єктивними доказами, а обмеження права власності мого довірителя, є невиправданим. Відповідно не існувало та не існує на сьогодні правових підстав для продовження існування обтяження на майно ОСОБА_11 , яка набув його у законний спосіб.

Захисники обвинувачених та обвинувачені щодо клопотання про скасування арешту не заперечили.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні щодо клопотання не заперечив.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню із таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2025, в ході досудового розслідування накладено арешт, зокрема на на мобільний телефон «iPhone 15 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 .

Зі змісту ухвали вбачається, що слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі санкцією ч. 3 ст. 368КК України передбачено можливість конфіскацією майна. Окрім того слідчий довів, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки таке могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі може бути предметами, що набуті кримінально протиправним шляхом. Слідчий суддя погоджується з тим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню майна, яке може бути знищене або відчужене.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Арешт майна був застосований з врахуванням вимог ст.98 КПК України, оскільки майно є речовим доказом, який міг зберегти на собі або містить сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як докази. Окрім того, необхідність накладення арешту мотивовано запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна згідно абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи що накладення арешту на мобільний телефон перешкоджає законному праву власника користуватися своїм майном, беручи до уваги наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч.4 ст.173 КПК України, а також беручи до уваги те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували на необхідність застосування такого виду арешту майна, суд дійшов висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту на майно відпала потреба, а тому подані клопотання підлягають до задоволення, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для такого скасування арешту майна.

Керуючись статтями 8, 41, 129 Конституції України, 22, 131, 170, 174, 309 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2025, справа №463/754/25, на мобільний телефон «iPhone 15 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 .

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1