Рішення № 137364394, 04.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/14373/25

Номер провадження2/205/2191/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 травня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Гедзь О.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8957556 від 19.04.2025 року в розмірі 15768,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 19.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8957556, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день (базова процентна ставка/фіксована) та комісією за надання кредиту, яка складає 17,25% від суми кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 Договору позики №8957556 від 19.04.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно не можливий. Наведене підтверджується електронною платіжною інструкцією, яка у свою чергу є первинним банківським документом, що складений та підписаний в електронній формі. 26.06.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу №26/06/25 від 26.06.2025 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №8957556 від 19.04.2025 року. Так, згідно п.5.2. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід`ємними частинами цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимог від 16.10.2025 року до договору факторингу №26/06/25 від 26.06.2025 року ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15768,00 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 690,00 грн сума заборгованості за комісією, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою. Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами - не виконала ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «Фінпром маркет», що набуло право вимоги за договором позики №8957556 на підставі договору факторингу. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №8957556 в розмірі 15768,00 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 690,00 грн сума заборгованості за комісією, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 31.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки.

13.11.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до наказу голови суду №363-В/2025 від 07.10.2025 року судді Дорошенко Г.В. надано відпустку 07.11.2025 року.

Відповідно до наказу голови суду №364-В/2025 від 07.10.2025 року судді Дорошенко Г.В. надано робочі дні відпочинку у період з 07.11.2025 року по 14.11.2025 року, за раніше відпрацьовані дні.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.11.2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та за клопотанням представника позивача ТОВ «Фінпром маркет» Гедзь О.В. витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 , виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» за період з 19.04.2025 року по 22.04.2025 року.

11.12.2025 року на виконання вищевказаної ухвали суду засобами поштового зв`язку від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшла витребувана інформація стосовно карткового рахунку ОСОБА_1 та виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 19.04.2025 по 22.04.2025 року.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилася, натомість надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не надав, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8957556 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики (а.с. 64-78).

За умовами п.п. 2.1, 2.2 та 2.3 договору сума позики - 4000 грн, строком на 360 днів, процентна ставка (базова) 0,95% (день), знижена процентна ставка 0,665% день, комісія за надання кредиту 17,25%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3949,85%, дата повернення кредиту 13.04.2026 року.

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 148103 для підписання договору позики №8957556 від 19.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, яким він скористався для укладення договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.79).

Відповідно до умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на таких умовах: сума кредиту 4000 грн, строк кредитування 360 днів, 0,95% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з довідкою №КД-000045419, сформованою 25.08.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», підтверджено виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а саме: здійснення платіжної операції 19.04.2025 року шляхом перерахування ОСОБА_1 4000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 (а.с. 81).

Відповідно до п. 5.2 Договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/, їх зміст, суть об`єм зобов`язань та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (прологнація) йому зрозумілі.

З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 11.12.2025 року №20.1.0.0.0/7-251120/95165-БТ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Окрім цього, згідно з випискою по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 19.04.2025 по 22.04.2025 року, 19.04.2025 року ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти в сумі 4000 грн, відповідач користувався (розраховувався) кредитними коштами (а.с. 152-154).

Відповідно до розрахунку заборгованості розмір заборгованості за тілом позики становить 4000,00 грн, за нарахованими та несплаченими процентами 3078,00 грн, за нарахованою несплаченою комісією за надання кредиту 690,00 грн, за нарахованою неустойкою 8000,00 грн (а.с. 61-62).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту/позики, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 148103.

При цьому суд враховує, що відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування ними.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, договір кредитної лінії №8957556 від 19.04.2025 року між первісним кредитором та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Крім цього, у вищевказаному договорі та додатку до нього наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту.

Суд звертає увагу на те, що станом на момент розгляду справи кредитний договір недійсним не визнавався.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало вимоги укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надало відповідачу кредитні кошти, що не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про доведеність укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та відповідачем у справі ОСОБА_1 вказаного правочину.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач на підставі договору позики №8957556 від 19.04.2025 року отримав у користування кредитні грошові кошти та допустив прострочення грошових зобов`язань із повернення кредиту. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів. Дані обставини не спростовано.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені (неустойки), суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, неустойка (пеня) за кредитним договором нарахована позивачем у період з 09.05.2025 по 17.06.2025 року, тобто за період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту, відсотками та комісією підтверджується матеріалами справи і нічим не спростовується.

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту за договором позики №8957556 від 19.04.2025 року у вигляді тіла кредиту в розмірі 4000 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.1 Договору, Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначений договір був підписаний ОСОБА_1 , що сам відповідач не заперечує.

Згідно п.4.2 Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Суд звертає увагу, що згідно із п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже проценти були нараховані правомірно та в межах строку користування кредитом.

Отже, за умовами договору кредитної лінії №8957556 від 19.04.2025 року сторони погодили його умови щодо нарахування та сплати процентів, а тому сума заборгованості за процентами у розмірі 3078,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

26.06.2025 року між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №26/06/25, за умовами якого останнє набуло право вимоги, в тому числі за договором позики №8957556 від 19.04.2025 року на суму 15768,00 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3078,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 690,00 грн сума заборгованості за комісією, 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою, що також підтверджується реєстром прав вимоги 26.06.2025 року (а.с. 84-100).

Судом встановлено, що пунктом 2.1.3 зазначеного Договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та всіх прав до боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Тобто даний договорів є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

До вказаного договору факторингу додано підписаний реєстр прав вимог, згідно з яким вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8957556 від 19.04.2025 року у сумі 15768,00 грн (а.с. 100).

Договір факторингу та реєстр прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договір факторингу та реєстр прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку як на користь попереднього кредитора, так і на користь позивача.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Відтак, судом встановлено, що позивач підтвердив належними доказами факт переходу до нього права вимоги щодо боргу ОСОБА_1 , первісним кредитором якого було ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за договором кредитної лінії №8957556 від 19.04.2025 року в розмірі 7768,00 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за тілом позики; 3078,00 грн заборгованість за відсотками; 690,00 грн сума заборгованості за комісією.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, згідно з платіжною інструкцією від 12.09.2025 року та 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Майнові вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, отже сума сплаченого судового збору є пропорційною розміру заявлених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1193,27 (2422,4*49,26%) грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений між адвокатом адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ «Фінпром Маркет», витяг з акту №1-ФП від 04.09.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, за яким загальна вартість робіт становить 4500 грн, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію №579938899.1 від 05.09.2025 на суму 234000,00 грн щодо оплати від ТОВ «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_2 з призначенням платежу «оплата згідно акту №1-ФП приймання наданої правничої допомоги від 04.09.2025 за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018, ордер на надання правничої допомоги серії АХ №11287257 від 03.09.2025 року.

Отже, суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами. Заперечень щодо неспівмірності витрат відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки майнові вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, отже витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2216,70 (4500*49.26%) грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредитної лінії (надійний) №8957556 від 19.04.2025 року у розмірі 7768 (сім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 3078,00 грн сума заборгованості за процентами, 690,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1193 (тисяча сто дев`яносто три) гривні 27 (двадцять сім) копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2216 (дві тисячі двісті шістнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33; наявний електронний кабінет ЄСІТС;

представники позивача: директор Гедзь Ольга Віталіївна, адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018, ордер на надання правничої допомоги серії АХ №11287257 від 03.09.2025 року, наявний електронний кабінет ЄСІТС;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет ЄСІТС.

Суддя Г.В. Дорошенко