Рішення № 137364102, 12.06.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1287/26 Провадження № 2/724/749/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , в якій просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28399,66 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 360791559 на суму 1200 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV588SP.

Відповідно до умов кредитного договору ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 1200 грн. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 22001,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до договору факторингу 1 укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до цього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01 та підписано Реєстр прав вимоги №1 від 30.10.2023, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», включаючи і право грошової вимоги до відповідача.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № б/н від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28399,66 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, на загальну суму 28399,66 грн., яка складається з наступного: 21998,04 грн. заборгованість по кредиту; 6401,62 заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Хотинського районного суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Хотинського районного суду від 10 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача Сахарова О.І. в судове засідання не з`явилася, однак у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності та не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає та просить не витребовувати докази в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 360791559 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV588SP.

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 1.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 1200,00 гривень одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 30.08.2021.

Пунктом 1.7 договору встановлено, що кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять днів) від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 30.08.2021 року.

Згідно з п. 1.9 договору вбачається, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які за дисконтною процентною ставкою складають 237,25% річних, що становить 0,65% від суми кредиту за кожен день користування ним; за індивідуальною процентною ставкою складають 476,21% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за кожен день користування ним; за базовою процентною ставкою складають 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Як вбачається з паспорту споживчого кредиту «СМАРТ» до договору № 360791559 від 31.07.2021 р.: тип кредиту кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 100-22000 грн.; строк кредитування 1-30 днів (з можливістю продовження строку); дисконтна процентна ставка 3,65%-620,5%; індивідуальна процентна ставка 310,25%-620,5%; базова процентна ставка 620,5%; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 180 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 1180 грн.; реальна річна процентна ставка, процентів річних 649%.

Як вбачається з довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ними було ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжних інструкцій, а надавачем платіжних послуг було перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 в сумах: 1200 грн., дата ініціювання платіжної операції: 31.07.2021; 3200 грн., дата ініціювання платіжної операції: 01.09.2021; 1700 грн., дата ініціювання платіжної операції: 10.09.2021; 2600 грн., дата ініціювання платіжної операції: 16.09.2021; 4500 грн., дата ініціювання платіжної операції: 26.10.2021; 8801 грн., дата ініціювання платіжної операції: 27.10.2021.

Крім цього, згідно письмової заяви ОСОБА_1 , остання визнала надання їй грошових коштів у кредит та надходження на картковий рахунок.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на складає 26672,75 грн., з яких: тіло кредиту 21998,04 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам 4674,71 грн., з урахуванням частково погашення заборгованості за нарахованими процентами.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Щодо переходу права вимоги.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Предметом вказаного договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року у розмірі 26672,75 гривень, яка складається з: 21998,04 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 4674,71 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.10.2023 року складає 28399,66 грн., а саме: 21998,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6401,62 грн. заборгованість по несплаченим процентам.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01 строк дії якого закінчується 04 серпня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року у розмірі 28399,66 гривень, яка складається з: 21998,04 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6401,62 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/0725-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року на загальну суму 21998,04 гривень, яка складається з: 21998,04 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6401,62 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

Як вбачається з копії виписки з особового рахунку з кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 26.12.2025 року складає 28399,66 гривень, яка складається з: 21998,04 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6401,62 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору, що також не оспорюються та, згідно письмової заяви, визнається відповідачем.

Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, яка відповідачем визнається.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV588SP.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний Кредитний договір № 360791559 від 31.07.2021 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV588SP, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 31 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 360791559 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами та іншими зобов`язаннями вчасно не повернула, суд приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за вказаним кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано. Крім того, відповідачем визнається наявність заборгованості за кредитним договором, у розмірі, згідно наданого розрахунку заборгованості.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінанесова компанія «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 28399,66 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) становить 21998,04 грн.; заборгованість за нарахованими процентами становить 6401,62 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір № 20/08/25-01 про надання правової допомоги від 20.08.2025 року, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду № 25770936203 від 01.09.2025 р. до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Таким чином, представником позивача підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Відповідачем ОСОБА_1 не надала суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Клопотань від відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді позивачем, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, підлягають до задоволення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 512-514, 516-518, 526, 530, 547, 610, 625, 626, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273,279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) суму заборгованості за Кредитним договором № 360791559 від 31.07.2021 року в розмірі 28399,66 грн. (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 66 копійок), яка складається з наступного: 21998,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6401,62 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ