Рішення № 137363970, 22.05.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3591/25

Провадження 2/621/563/26

22 травня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя В. Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання А.Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явився),

представник позивача - адвокат Оберкович Г.В. (не з`явилася)

відповідач 1 - ОСОБА_2 (не з`явився),

відповідач 2 - Слобожанська територіальна громада в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області (представник не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області

про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

30.10.2025 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якій просив встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а також визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 , та грошові кошти, що зберігалися на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві "Мегабанк".

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 є рідними братами, народженими в сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Їх батьки були співвласниками по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Право власності на житло було оформлено на підставі Свідоцтва, виданого органом приватизації Зміївської ТЕС 14.12.1998 року згідно з розпорядженням (наказом) № 1779 від 14.12.1998 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_7 . Після смерті батька ОСОБА_7 спадщину прийняла його дружина мати позивача ОСОБА_4 , відповідно до ч. 3 статті 1268 ЦК України, однак за життя вона не оформила своїх спадкових прав. Крім того, між ОСОБА_4 та ПАТ «МЕГАБАНК» 13.07.2018 року було укладено договір № 30710-425K/2018 банківського строкового вкладу (з правом поповнення та з виплатою процентів у кінці строку дії договору) на строк з 13.07.2018 року до 12.07.2019 року, на суму 18 500,00 гривень, з нарахуванням процентів у розмірі 16,70% річних. Після розлучення з дружиною позивач залишив місце своєї реєстрації та переїхав до своєї матері ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1 . З 2016 року і до моменту смерті матері позивач проживав з нею однією сім?єю, здійснював за нею постійний догляд, забезпечував побутові потреби та утримання житла. У 2017 році позивачем було придбано для облаштування квартири наступні речі: кондиціонер, міжкімнатні двері, шафу-купе, диван, комп`ютерний стіл, полицю та систему рулонних штор. Зазначені предмети були встановлені та використовувалися в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджує фактичний зв`язок позивача із житлом та участь у його утриманні. Крім того, позивачем було укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з комунальним закладом охорони здоров?я «Зміївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», що підтверджує фактичне місце проживання позивача в місті Слобожанське за вказаною адресою. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою більше ніхто не був зареєстрований. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 та грошових коштів у сумі 18500,00 гривень, що зберігалися на банківському рахунку, відкритому на ім?я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві «Мегабанк». Після смерті ОСОБА_4 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, в установлений законодавством України шестимісячний термін ані позивач, ані інші спадкоємці не звернулися. 21.09.2023 року позивач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапка I.М. про прийняття спадщини після смерті матері. Приватний нотаріус Сапко І.М. відмовив позивачу в прийняті спадщини, оскільки він пропустив строк прийняття спадщини та порекомендував звернутися до суду. Оформити спадщину після смерті матері позивач не має можливості, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт його постійного проживання разом з матір?ю на час відкриття спадщини.

Оскільки зазначений факт можливо встановити тільки в судовому порядку, позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом та просить суд встановити факт його постійного проживання разом з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а також визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4 .

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.12.2025 року відкрито провадження за заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження, з викликом учасників справи в підготовче засідання. Крім того, судом було витребувано у приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області І. Сапко завірену належним чином копію спадкової справи № 60/2023, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про наявність коштів на банківському вкладі ОСОБА_4 , відкритому в ПАТ "Мегабанк" 13.07.2018 року (договір № 30710-425К/2018).

09.02.2026 року від приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області І. Сапко до суду надійшла завірена належним чином копія спадкової справи № 60/2023.

04.03.2026 року по справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача ОСОБА_8 - адвокат Г. Оберкович подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області - Д. Діхтяр просить розгляд справи проводити без його участі. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка учасників не перешкоджає проведенню судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився позивач ОСОБА_9 , батьками якого є - ОСОБА_7 - "батько" та ОСОБА_10 - "мати", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого 21.06.1967 року. Прізвища, імена та по батькові у свідоцтві про народження зазначено російською мовою, актовий запис про народження № 125 від 21.06.1967 (а. с. 13-а).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився відповідач ОСОБА_11 , батьками якого є - ОСОБА_7 - "батько" та ОСОБА_10 - "мати", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого 18.12.1963 року. Прізвища, імена та по батькові у свідоцтві про народження зазначено російською мовою,актовий запис про народження № 18 від 27.12.1963 (а. с. 14).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1998 року, виданого органом приватизації Зміївська ТЕС, зареєстрованого в КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації 22.11.2002 року за № 29б - 129, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_7 та членам його сім`ї ОСОБА_4 . Загальна площа квартири становить 58,51 кв.м. Свідоцтво видане згідно розпорядженням (наказом) від 14.12.1998 року за № 1779 (а. с. 17).

Матеріали справи містять технічний паспорт з технічною характеристикою квартири АДРЕСА_1 , згідно якого 1 кімната 11,82 кв.м; 2 кімната 7,57 кв.м; 3 кімната 7,28 кв.м; 4 кімната 16,80 кв.м; кухня 6,88 кв.м; ванна кімната 2,15 кв.м; вбиральня 1,04 кв.м; коридор 4,17 кв.м; балкон 0,83 кв.м; загальна площа 58,51 кв.м; висота приміщень 2,50 м (а. с. 8 - 8 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області 22.01.2013 року, актовий запис про смерть № 15 від 22.01.2013 (а. с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області 19.11.2018 року, актовий запис про смерть № 185 від 19.11.2013 (а. с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , уклала з ПАТ "Мегабанк" Договір банківського строкового вкладу (з правом поповнення та виплатою процентів в кінці строку дії договору) № 30710-425К/2018. Згідно предмету вказаного договору ОСОБА_4 передала ПАТ "Мегабанк" вклад у розмірі 18500,00 гривень а банк прийняв суму вкладу та нараховує на суму вкладу проценти і зобов`язується повернути вклад та сплачувати проценти на умовах і в порядку, встановленому Договором та Правилами обслуговування клієнтів ПАТ "Мегабанк". Договір діє до дати закриття Вкладного рахунку (а. с. 19 - 19 зворот).

Факт зарахування коштів в сумі 18500,00 гривень ОСОБА_4 на рахунок ПАТ "Мегабанк" № НОМЕР_6 підтверджується заявою на видачу готівки № TR.1638871.2917.3192 (а. с. 20).

Згідно довідки відділу надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/1067 від 23.08.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . За вказаною адресою разом з нею на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 більше ніхто не був зареєстрований (а. с. 25).

21.09.2023 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № 74037746, номер у Спадковому реєстрі 71274000, номер у нотаріуса 60/2023, приватний нотаріус Сапко І.М., дата заведення 21.09.2023 року (а. с. 27).

21.09.2023 року приватним нотаріусом Чугуївського РНО Харківської області Сапко І.М. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для відмови слугувало те, що спадкоємцем не було подано у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини, а також не надано доказів того, що він постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а. с. 26 - 26 зворот).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 10.12.2025 року приватним нотаріусом Чугуївського РНО Харківської області Сапко І.М. надано копію спадкової справи № 60/2023, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі спадкової справи вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернувся її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік спадкодавиці - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У Спадковому реєстрі інформація про заповіти, складені ОСОБА_4 - відсутня (а. с. 52 - 72).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 10.12.2025 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Мегабанк" І. Білою (вих. № 392 від 06.05.2026 року) надано інформацію, згідно якої, станом на 02.06.2022 року на рахунках ОСОБА_4 обліковувались наступні кошти: поточний картковий рахунок (рахунок нарахування пенсії) № НОМЕР_7 , IBAN НОМЕР_8 , відкритий 15.06.2015 року, закритий 10.11.2022 року, залишок станом на 02.06.2022 року - 1317,44 гривень; Депозитний рахунок по договору № 30710-425K/2018, 2630870843, IBAN НОМЕР_9 , відкритий 13.07.2018 року, закритий 09.11.2022 року, залишок станом на 02.06.2022 року - 18500,00 гривень. Нараховані % по депозиту станом на 02.06.2022 року - 2708,85 гривень. Додатком до інформації надано таблицю з обліком коштів ОСОБА_4 (а. с. 83 - 84).

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_10 , виданого 20.05.2010 року Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 6 - 8).

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_11 , виданого 21.08.2002 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останній має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 10 - 12).

З наданої позивачем Декларації про вибір лікаря який надає первинну допомоги вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказав фактичну адресу: АДРЕСА_6 , тобто зареєстровану адресу своєї матері - ОСОБА_4 . Так само, у Декларації позивач вказав довіреною особо пацієнта свою матір - ОСОБА_4 (а. с. 23 - 23 зворот).

Позивачем додано копію довідки КНП "Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги" лікаря ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_1 , 1967 року народження, який мешкає : АДРЕСА_3 , 23.11.2016 року був оглянутий сімейним лікарем. Відвідувати спортивний комплекс може (а. с. 24).

Позивач ОСОБА_5 вказує на те, що проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 з 2016 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації, доглядав за матір`ю, забезпечував побутові потреби та утримання житла. На підтвердження вказаного факту надав копії товарних чеків на придбання товарів побуту, меблів, приладів (а. с. 21, 22, 24).

Вказана обставина відповідачем О.Корчинським та представником Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області не оспорюється, заперечень проти задоволення позовних вимог чи доказів на їх спростування матеріали справи не містять..

Встановивши обставини справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Дослідженими в судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується постійне місце проживання позивача ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю спадкодавицею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відомостей на спростування факту постійного проживання позивача зі спадкодавицею матеріали справи не містять.

Заперечень проти фактичних обставин справи та задоволення позовних вимог відповідачем чи іншими заінтересованими особами не висловлено.

Метою встановлення вказаного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач вказує на те, що квартира, в якій він спільно проживав з матір`ю на момент смерті, належала його батькам ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності як спільне майно подружжя по частині.

Батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і на момент його смерті мати була разом з ним зареєстрована та спільно проживала в цій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 (колишня адреса: АДРЕСА_3 )

Спадкоємцями І черги після смерті ОСОБА_7 були його дружина ОСОБА_4 та діти: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

Позивач та відповідач з заявами про прийняття спадщини після померлого батька до нотаріуса не зверталися, а спадкодавця ОСОБА_4 прийняла спадщину відповідно до положень ч.3 статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки заяв про відмову від прийняття спадщини не подавала, а продовжувала постійно проживати, володіти й користуватися успадковуваним майном.

Відповідно до ч.3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_3 (колишня адреса: АДРЕСА_3 ) - в частині як співвласник частки спільного майна подружжя, та в іншій частці в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_7 .

При цьому, свої спадкові права в установленому порядку ОСОБА_4 не оформлювала, правовстановлюючі документи на квартиру на її ім`я відсутні, що у свою чергу позбавляє позивача можливості подати нотаріусу всі необхідні документи для оформлення спадкових прав після смерті матері.

Як зазначалося вище, згідно положень статей 1216 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно статті 1228 Цивільного кодексу України, вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним. Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця.

Згідно із частиною п`ятою статті 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Оскільки сторонами договору банківського вкладу є банк (боржник) і вкладник (кредитор), а зобов`язання банку виплачувати проценти на суму вкладу не є нерозривно пов`язаним з особою вкладника, таке зобов`язання банку не припиняється внаслідок смерті вкладника, входить до складу спадщини та триває до моменту фактичного повернення коштів спадкоємцям.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-157цс13, та постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/3720/17 (провадження № 61 -38245св 18).

Відповідно до ч.1, ч.5 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджено, що позивач є спадкоємцем І черги за законом після своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , та прийнятв спадщину відповідно до положень ч.3 статті 1268 Цивільного кодексу України як такий, що разом проживав зі спадкодавицею на момент смерті.

Згідно ч.1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.3 статті 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК) Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення в частині визнання за позивачем права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 (колишня адреса: АДРЕСА_3 ) , а також на грошові кошти, що зберігалися на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві "Мегабанк", в порядку спадкування за законом.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат не заявлялися, в зв`язку з чим, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат між сторонами суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141-142, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом право власності на грошові кошти, що зберігалися на банківському рахунку в Акціонерному товаристві "Мегабанк", відкритому на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1: Слобожанська територіальна громада в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 04397508, адреса: вул. Миру, 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_8 .

Суддя В. Філіп`єва