Рішення № 137363556, 12.06.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/576/25

№пр. 2/384/111/2026

12 червня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 17.05.2025 укладено Кредитний договір (оферти) №17.05.2025-100001869. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 17.05.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 17/05/2025; сума Кредиту: 11000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 19.12.2025.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

- Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

- Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

- Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми Кредиту та дорівнює 990 грн. 00 коп.

При отриманні первинної суми, за ініціативи клієнта було додатково видано суму зазначену в Кредитному договорі, що підтверджується ПРИМІРНОЮ ВІДПОВІДДЮ КРЕДИТОДАВЦЯ ПРО ПРИЙНЯТТЯ ПРОПОЗИЦІЇ (АКЦЕПТ) ПРО УКЛАДЕННЯ ДОДАТКОВОГО ДОГОВОРУ ДО КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ), на наступних умовах: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (надалі Кредитодавець) підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення додаткового договору (оферту) до кредитного договору (кредитної лінії) № 17.05.2025-100001869-1 від Позичальника. Акцептовані Кредитодавцем умови додаткового договору до кредитного договору №17.05.2025-100001869-1 від 17.05.2025 містяться у вказаній оферті, а також вказуються нижче:

1. Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 14000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

1.2. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 3000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 27/05/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-9256.

1.3. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів.

1.4. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1260 грн. 00 коп.

Отже, позивач констатує факт, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 46180 грн., що складається з: тіла кредиту - 14000 грн., процентів - 21400 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1260 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 2520 грн. та неустойки - 7000 грн.

У зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість, що становить 46180 грн. 00 коп., та судові витрати в сумі 2422 грн. 40 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність. Визнає суму основного боргу за кредитним договором у розмірі 14000 грн та частково нараховані проценти, загальна сума яких складає 21400 грн. Вважає, що нараховані проценти значно перевищують основну суму боргу, у зв`язку з чим просить зменшити їх. Крім цього, зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану, споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язань. Оскільки нарахування здійснювалися в період дії воєнного стану, вимога про стягнення пені є протиправною. Також просить відмовити у стягненні комісії та додаткової комісії, оскільки це не передбачено договором.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 17 травня 2025 року, після ознайомлення з умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту, позичальником ОСОБА_1 акцептовано пропозицію ТОВ «Споживчий Центр», оформлено заявку кредитного договору №17.05.2025-100001869 про надання кредиту у розмірі 11000 грн строком на 217 днів із терміном повернення 19 грудня 2025 року, шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності та платності, зі сплатою за користування кредитом стандартної процентної ставки у розмірі 1% в день протягом перших трьох чергових періодів та в подальшому за стандартною ставкою економ у розмірі 0,5% за один день користування на усі чергові періоди, наступних за періодами в яких застосовувалась процентна ставка стандарт, відображених у графіку платежів (а.с.12-24).

Відповідно до умов заявки до договору №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 вбачається наступне (а.с. 17-18)

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84 % (денна процентна ставка) = (20020 / 11000)/ 217 х 100 %.

Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

До кредитного договору банк додав пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), підписану відповідачем (а.с. 17-23).

Крім того, 27 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 14 000 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 3 000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 27.05.2025, що підтверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (а.с. 23), копією примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (зв.б. а.с. 23), копією Паспорту споживчого кредиту (а.с. 21-22).

Таким чином, відповідачем підписана електронним цифровим підписом пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти, а отже акцептовані умови договору. ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №17.05.2025-100001869 пройдена ідентифікація шляхом використання системи «BankID НБУ».

Пунктом 2.2. кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року передбачено, що електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця;

2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем;

2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2 кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17 травня 2025 року).

Згідно з п. 3.3 кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17 травня 2025 року кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, встановлених у заявці, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Крім того, в заявці кредитного договору № 17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за даним договором: 4149-49ХХ-ХХХХ-9256.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-9256.

Відповідно до п. 10.1. кредитного договору № 17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця.

Підписавши електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора E642 пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), заявку кредитного договору № 17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року, відповідь позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року (акцепт) та електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А547 додаткового договору від 27.05.2025, ОСОБА_1 погодився з усіма істотними умовами кредитного договору №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025 року, зокрема, сумою кредиту, строком надання коштів, розміром процентів за користування кредитними коштами та умовами кредитування.

Тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 234/7159/20 та від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

Водночас ОСОБА_1 не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору № 17.05.2025 -100001869 від 17.05.2025 року, в момент укладення цього договору, йому не належав та використовувався іншою особою без його відома чи доручення.

Крім того, реквізити платіжної карти зазначено самостійно позичальником при заповненні заявки кредитного договору № 17.05.2025 -100001869 від 17.05.2025 року.

Згідно з графіком платежів сторонами визначено порядок сплати позичальником чергових платежів, які мають бути сплачені 16 червня 2025 року на суму у розмірі 4400 грн, 17 липня 2025 року - у розмірі 4400 грн, 17 серпня 2025 року у розмірі 4400 грн, 17 вересня 2025 року у розмірі 1705 грн, 18 жовтня 2025 року у розмірі 1705 грн, 18 листопада 2025 року у розмірі 1705 грн та 19 грудня 2025 року у розмірі 12705 грн ( а.с.18).

Відповідно до графіку платежів з дати укладення додаткового договору від 27.05.2025 сторонами визначено порядок сплати позичальником чергових платежів, які мають бути сплачені 16 червня 2025 року на суму у розмірі 5300 грн, 17 липня 2025 року - у розмірі 5600 грн, 17 серпня 2025 року у розмірі 5600 грн, 17 вересня 2025 року у розмірі 2170 грн, 18 жовтня 2025 року у розмірі 2170 грн, 18 листопада 2025 року у розмірі 2170 грн та 19 грудня 2025 року у розмірі 16170 грн (зв.а.с.21).

Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови та розрахована попередня вартість за умовами укладеного відповідачем договору, пропозиція про укладення кредитної лінії та заявка кредитного договору з графіками платежів підписані за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , після проходження ідентифікації даних користувача за допомогою Системи BankID через Акціонерне Товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (зв. а.с.30).

Так, із змісту інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ вбачається, що особу позичальника було встановлено через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із підтвердженням РНОКПП, дати народження, адреси, які співпадають із відомостями отриманими судом під час перевірки реєстрації місця проживання відповідача.

Крім того, на виконання умов договору між ТОВ «Споживчий центр» та Товариством обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» здійснено перекази коштів за допомогою сервісу онлайн платежів іPay на суму 11000 грн 17 травня 2025 року о 18 годині 02 хвилині 50 секунд та на суму 3000 грн 27 травня 2025 року о 13 годині 59 хвилин 07 секунд на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка зазначена ОСОБА_1 під час надання своїх анкетних даних у заявці кредитного договору та відповідно видана АТ КБ «ПРИВАТБАНК», із призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 17.05.2025-100001869» (а.с.31-32).

З огляду на викладене, позивачем належним чином доведено, що ним як кредитором здійснена видача грошових коштів відповідачу як позичальнику шляхом їх переказу на вказану ним платіжну картку за допомогою сервісу онлайн платежів із належною ідентифікацією та верифікацію його особи через банківський сервіс.

Ці обставини не спростовані відповідачем за допомогою належних доказів.

Отже, враховуючи перерахування кредитних коштів за укладеним договором позичальнику, позивачем пред`явлено позов до відповідача в межах нарахованої кредитної заборгованості у відповідності до визначених за умовами договору процентної ставки та розміру комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.05.2025 -100001869 від 17.05.2025 року така становить 46180 грн., з яких 14000 грн. - основний борг, 21400 грн - проценти, 1260 грн - комісія за надання кредиту, 2520 грн - комісія за обслуговування, 7000 грн - пеня. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за процентною ставкою, передбаченою договором та в межах його строку.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за визначеною умовами договору процентною ставкою, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд звертає увагу, що відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за кредитним договором № 17.05.2025-100001869 від 17 травня 2025 року щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі та відсутності у нього заборгованості за кредитним договором, чи наявної заборгованості в іншому розмірі.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму отриманих коштів не повернув, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у сумі 14000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 квітня 2024 року у справі №559/1622/19 вказав, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Згідно з п.п. 6, 7, 12 Кредитного договору (оферти) №17.05.2025-100001869 від 17.05.2025, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84 % (денна процентна ставка) = (20020 / 11000)/ 217 х 100 %.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 27.05.2025 процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені Договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим договором. Базою розрахунку для нарахування процентів є сума кредиту (усіх наданих траншів), яка надана та не повернута позичальником кредитодавцю. При цьому надання траншу не змінює процентну ставку, яка застосовується у тому черговому періоді, в якому надається транш, і проценти у відповідному черговому періоді рахуються шляхом множення залишку суми кредиту (усіх наданих траншів) на процентну ставку відповідного чергового періоду, у якому надається транш, яка у цьому черговому періоді є однаковою як до, так і після надання траншу.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором про надання кредиту не виконував належним чином, не повернув отримані в кредит кошти та не сплатив проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Проценти за користування кредитними коштами нараховано з врахуванням розміру передбаченої договором процентної ставки та в межах строку дії Договору (з 17.05.2025 по 19.12.2025), а тому розмір заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 21400 грн є обґрунтованим.

Щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту (комісія за надання та комісія за обслуговування), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за таким споживчим кредитом відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином положеннями Закон України «Про споживче кредитування» передбачено право банку або іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі, зокрема і під час споживчого кредитування, комісію за обслуговування кредиту. Зі змістом та порядком її нарахування та сплати споживач ознайомлюються з інформації наданої кредитором, та погоджуючись на її сплату, приймає та узгоджує ці умови договору шляхом його підписання.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, за встановлених судом обставин, сторони у пункті 9 заявки кредитного договору погодили, що комісія за споживчим кредитуванням нараховується за обслуговування кредитної заборгованості та за обслуговування, а саме за організацію та надання інформаційної підтримки позичальника по телефону та в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні та інші послуги та інші послуги, які не включено до цього пункту.

Одночасно в цьому ж пункті сторони договору кредитування внесли застереження до нарахування комісії, що вона не нараховується за надання на вимогу споживача один раз на місяць інформації про споживчий кредит, що є таким, що відповідає положенням частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином сторонами погоджено порядок нарахування та сплати позичальником комісії за умовами укладеного на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» кредитного договору, внаслідок чого дії позивача з нарахування комісії у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 1260 грн, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2520 грн та її стягнення кредитором, відповідно до змісту пункту 9 цього договору є правомірними, не суперечить вимогам діючого законодавства та підлягають виконанню відповідачем.

Щодо нарахування позивачем неустойки за неналежне виконання зобов`язання боржником, суд зазначає таке.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як зазначалося, кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем неустойки у розмірі 7000 грн за період з 17 травня 2025 року по 19 грудня 2025 року є неправомірним, а тому вимога про стягнення неустойки задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та те, що ОСОБА_1 отримав в ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти та взяв на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконав їх, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором за №17.05.2025-100001869 від 17 травня 2025 року у розмірі 39180 грн. 00 коп., з яких: 14000 грн. 00 коп. основний борг; 21400 грн. 00 коп. проценти, 1260 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту, 2520 грн. 00 коп. комісія за обслуговування кредиту.

Крім цього, при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з частковим задоволенням позову на 84,84%, стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає 2055 грн 16 коп. (2422,40 грн х 84,84%) судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №17.05.2025-100001869 від 17 травня 2025 року у розмірі 39180 (тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп., з яких: 14000 грн. 00 коп. основний борг; 21400 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 1260 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту, 2520 грн. 00 коп. комісія за обслуговування кредиту.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати в розмірі 2055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна