Рішення № 137363496, 11.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18805/25

провадження № 2/753/732/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року АТ «Банк інвестицій та заощаджень» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. \

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 115 319,57 грн за договором про надання споживчого кредиту № PL/40/3117 від 07.05.2020, з яких:

?67 156,86 грн - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням;

?20,44 грн - прострочена заборгованість по процентах;

?47 299,72 грн - прострочена заборгованість за комісією;

?634,19 грн - інфляційні втрати;

?98,93 грн - 3% річних;

?109,43 грн - 3% річних.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.05.2020 між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № РL/40/3117, за умовами якого позичальник отримав 95 000,00 грн із кінцевим строком повернення 04.08.2023. За користування кредитом встановлено процентну ставку 0,01% річних та щомісячну комісію 2,19%. Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором того ж дня було укладено Договір поруки з ОСОБА_2 , яка несе солідарну відповідальність перед кредитором. Позивач вказує, що відповідач-1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Ухвалою від 30.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.10.2025 відповідачі подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову в частині стягнення комісії, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач-1 зазначила, що умова договору про сплату щомісячної комісії є нікчемною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки плата встановлена за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно. Відповідач-1 просила здійснити перерахунок та зарахувати сплачені нею як комісію кошти у розмірі 24 852,78 грн в рахунок погашення основного боргу та процентів, визнавши дійсним залишок боргу у розмірі 42 324,52 грн. Відповідач-2 (поручитель) заперечувала проти позову, посилаючись на припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України у зв`язку зі спливом 6-місячного преклюзивного строку для пред`явлення вимоги кредитором.

Представник позивача подав відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.11.2025, зареєстрований судом за вх. 07.11.2025 за вх. № 87736/26, назва документа «клопотання/заява), у якій зазначив таке.

У своєму Відзиві Відповідачі з позовними вимогами не погоджуюся, Відповідачем 1 не визнаються вимоги про стягнення щомісячної комісії та посилається на те, що відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умовами договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною, а відтак, вважає, що прострочена плата за обслуговування кредиту в розмірі 47 299,72 грн. не підлягає стягненню з Відповідача 1.

Також, у Відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог Відповідач 2, а саме: Позивач не пред`явив вимоги шляхом подання позову чи направлення письмової вимоги, визнаної судом належною, до 07 серпня 2024 року, тому, вважає, що порука припинилася з настання цієї дати.

З вищезазначеними твердженнями Відповідачів, АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень» не погоджується, вважає їх не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно із п.п. 1.6. Розділу 1 Кредитного договору, сторони визначили, що дата повернення кредиту: 04.08.2023 року.

Пунктом п. 2.6. Кредитного договору передбачено, що Позичальник підтверджує, що перед укладанням цього Договору Банк ознайомив його з Умовами, з переліком необхідних документів, Тарифами, Позичальник згоден із ними та приймає їх як обов`язкові для виконання.

Протягом строку дії Договору про надання споживчого кредиту № PL/40/3117 від 07.05.2020 року, Позивач надавав Відповідачу послуги з розрахунково - касового обслуговування, розрахунку суми чергового платежу за Кредитним договором, здійснював операційне супроводження кредиту, облік заборгованості, зберігання і актуалізацію інформації по кредиту, документів Позичальника, його кредитної справи; здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту; направляв вимоги на адресу Позичальника вказану у Кредитному договорі, що підтверджується виписками по особовому рахунку Відповідача1, вимогою про погашення заборгованості, детальним розрахунком заборгованості.

Умова Кредитного договору про «Розрахунково-касове обслуговування» відповідає, окрім іншого вимогам Постанови Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49 Про затвердження Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Звертає увагу, що Додатком №2 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (у редакції постанови Правління Національного банку України від 16 січня 2020 року № 8) (пункт 5) є ТАБЛИЦЯ обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Форма (зразок) такої таблиці затверджена зазначеною Постановою Правління Національного банку України. Зазначена ТАБЛИЦЯ, як і Таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача яка є Додатком № 1 до Кредитного договору, містить аналогічну колонку - «розрахунково касове обслуговування».

Пояснення щодо заповнення Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Продовженням додатка 2, місять роз`яснення щодо заповнення ТАБЛИЦІ обчислення загальної вартості кредиту, а саме: п. 4) у колонках 7-16 зазначаються усі платежі споживача за розрахунковий період у гривнях, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копія Договору про надання споживчого кредиту №PL/40/3117 від 07.05.2020 та Додаток № 1 Таблиця обчислення Орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (Позичальника) та Орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Додаток № 1 відповідає вимогам Постанови Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Право Банку встановлювати щомісячну комісію за обслуговування споживчого кредиту передбачено: статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

У частині 1 та частині 2 ст. 8, ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту;

загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Згідно із статтями 1, 8, 9, 12, 16 ЗУ «Про споживче кредитування»:

загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб;

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит;

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Позивач наголошує, що обслуговування споживчого кредиту, розрахунково - касове обслуговування за яке в погодженому Сторонами Кредитному договорі встановлено щомісячну комісію є самостійною банківською послугою не забороненою діючим законодавством України та не потребуючою додаткового тлумачення, роз`яснення та з якою погодився Відповідач, підписавши Договір про надання споживчого кредиту № PL/40/3117 від 07.05.2020 року без заперечень та сплачував щомісячну комісію.

Щодо заперечень Відповідача 2 про припинення зобов`язань ОСОБА_2 за Договором поруки, варто зазначити про строки позовної давності, що стосуються зобов`язання забезпеченого порукою.

Аналізуючи норми, що регулювали строки позовної давності, можна дійти наступного висновку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте, Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України містили положення (пункт 19) щодо продовження строку поруки на час дії Законів які регулювали правовідносини під час терміну дії карантинних обмежень та на час дії правового режиму воєнного стану (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року та Закон України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»), зокрема ст. 559 ЦК України, а саме: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Тобто, норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, якими призупинявся перебіг строку позовної давності на період карантину та воєнного стану, загальний строк позовної давності не переривався у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 року (більше 5 років), що у свою чергу продовжував право на стягнення заборгованості.

А вже з дати 30.01.2024 року набрання чинності Закону №3450 , яким було змінено формулювання п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, дата 03.09.2025 вважався останнім днем дії цього пункту, якій відмінився з 04.09.2025 року на підставі Закону №4434.

Тому, враховуючи вищезазначене, твердження представника Відповідача 2 ОСОБА_2 щодо Договір поруки № PL/9/1945 від 06.11.2019 року вважається припиненим з 07.08.2024 року - є безпідставним.

Отже, вимога Банку до Відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 115 319,57 грн. є обґрунтованою.

11.05.2026 Відповідач-1 та Відповідач-2 подали спільне клопотання про витребування доказів, у якому просили суд зобов`язати Позивача надати для огляду суду оригінал документів, а саме: повідомлення про вимогу, накладна про відправлення Відповідачу копій для ознайомлення за вимогою суду та опис вкладення, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі ненадання оригіналів - вилучити данні копії з числа доказів.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання з таких мотивів.

Ухвалою від 30.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; визнав справу малозначною та призначив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; роз`яснив відповідачу, що він має право у строк для подання відзиву подати суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

13.10.2025 Відповідач-1 у приміщенні суду отримала копію ухвали суду від 30.09.2025 та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується розпискою.

Суд скерував копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду від 30.09.2025 за адресою реєстрації Відповідача-2. Відповідно до зворотнього повідомлення, зазначене відправлення 27.10.2025 було вручено та зазначено « ОСОБА_1 (мама)».

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Заяви, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків поновлення процесуального строку, що пропущено з поважних причин.

Оскільки суд відкрив провадження 30.09.2025, а розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, Відповідачі скористались своїм правом та подали відзив на позовну заяву 28.10.2025, зазначене клопотання не було завлено разом із відзивом, Відповідачі не обґрунтували неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від них, Суд залишає це клопотання без розгляду, оскільки його подано з порушенням строку на подання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та мотиви суду.

07.05.2020 Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № PL/40/3117. Згідно з умовами договору сума кредиту становить 95 000,00 грн, цільове призначення - споживчі потреби, строк надання кредиту - з 07.05.2020 по 04.08.2023. Процентна ставка - 0,01% річних, щомісячна комісія - 2,19%.

Позивач виконав свій обов`язок, надавши кредитні кошти в розмірі 95 000,00 грн.

07.05.2020 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № PL/40/3117, за яким поручитель зобов`язалася солідарно відповідати перед кредитором у повному обсязі.

Згідно з розрахунком банку та виписками по рахунку, відповідач-1 частково виконала зобов`язання, сплативши загалом 52 706,11 грн, з яких: 27 843,14 грн - тіло кредиту; 10,19 грн - проценти; 24 852,78 грн - комісія. За розрахунком банку, загальна заборгованість становить 115 319,57 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний стан заборгованості. Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан заборгованості є нікчемною.

Позивач не надав суду доказів погодження зі споживачем переліку додаткових послуг (крім безоплатного інформування), за які справлялася щомісячна комісія у розмірі 2,19%. За таких обставин положення п. 1.9 Кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісію є нікчемними, а вимоги банку про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 47 299,72 грн задоволенню не підлягають.

Щодо перерахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу в першу чергу сплачуються прострочена сума кредиту та проценти.

Оскільки умова договору про нарахування комісії є нікчемною, вже сплачені відповідачем-1 кошти у вигляді комісії в розмірі 24 852,78 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення дійсної заборгованості. Суд здійснює перерахунок: із вказаної суми 20,44 грн зараховується на погашення нарахованих процентів (залишок боргу за процентами становить 0,00 грн), а решта 24 832,34 грн зараховується на погашення тіла кредиту. Таким чином, дійсний залишок заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) становить 42 324,52 грн (67 156,86 грн заявленого боргу мінус 24 832,34 грн переплати). Вимоги про стягнення 20,44 грн процентів задоволенню не підлягають, оскільки є повністю погашеними.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Банк нарахував 3% річних (98,93 грн та 109,43 грн) і інфляційні втрати (634,19 грн) за період з 11.11.2020 по 23.02.2022 на підставі ст. 625 ЦК України. Проте судом встановлено, що у цей період відповідач-1 регулярно здійснювала платежі, які банк незаконно списував як комісію. З урахуванням зарахування цих коштів на погашення основного боргу та процентів, фактичного прострочення виконання грошового зобов`язання у цей період не було. Отже, підстави для притягнення відповідача до відповідальності за ст. 625 ЦК України відсутні, вимоги у цій частині відхиляються.

Щодо строків поруки та вимог до поручителя

Відповідач-2 просить відмовити у позові, посилаючись на припинення поруки через сплив 6-місячного строку з моменту настання строку виконання основного зобов`язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Суд відхиляє ці доводи. Відповідно до чинної редакції ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Судом встановлено, що у пункті 8.4.3 Договору поруки № PL/40/3117 від 07.05.2020 сторони прямо погодили, що договір діє до настання такої обставини: «якщо Кредитор протягом десяти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за Кредитним договором не пред`явить позову до Поручителя». Оскільки строк виконання основного зобов`язання настав 04.08.2023 року, а банк звернувся до суду у вересні 2025 року, строк дії поруки, встановлений як законом, так і договором, не сплив. Отже, доводи Відповідача-2 щодо припинення поруки є безпідставними, і вона несе солідарну відповідальність за наявний залишок основного боргу.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено 3 028,00 грн судового збору за вимоги на загальну суму 115 319,57 грн. Позов задоволено частково на суму 42 324,52 грн, що становить 36,70% від заявлених вимог. Сума судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 1 111,33 грн (3028,00 грн * 36,70%). Враховуючи, що судовий збір не стягується солідарно, з відповідачів підлягає стягненню по 555,67 грн з кожного.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. 543, 553, 554, 559, 625, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (код ЄДРПОУ 33695095) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № PL/40/3117 від 07.05.2020 у розмірі 42 324 (сорок дві тисячі триста двадцять чотири) гривні 52 копійки, що є заборгованістю за основним зобов`язанням (тілом кредиту).

У задоволенні вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за комісією у розмірі 47 299,72 грн, 3% річних за несвоєчасне повернення комісії у розмірі 109,43 грн, заборгованості за процентами у розмірі 20,44 грн, 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 98,93 грн та інфляційних втрат у розмірі 634,19 грн - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (код ЄДРПОУ 33695095) витрати по сплаті судового збору у розмірі 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (код ЄДРПОУ 33695095) витрати по сплаті судового збору у розмірі 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 67 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 11.06.2026.

Суддя В.М. Маркєлова