Рішення № 137362662, 12.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. справа № 300/2868/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713, за №000242/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за № Ф-000246/0713, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713, за №000242/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за № Ф-000246/0713.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані вимога та податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, який на думку позивача, містить дані, що не відповідають дійсності. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що в ході здійснення ним господарської діяльності заниження доходу не відбулось, а мала місце реалізація продукції за договором комісії. Кошти від реалізації продукції перераховані комітенту в повному обсязі, що підтверджується актами звірки, а також тим, що у позивача відсутня кредиторська заборгованість перед контрагентом. Як наслідок, позивач вважає, що в ході проведення господарської діяльності не відбулось перевищення ліміту доходу платника єдиного податку третьої групи. Вказує на безпідставність застосування відповідачем санкцій за неподання декларації про майновий стан, оскільки у позивача як платника єдиного податку відсутній обов`язок подання такої звітності. Зазначає, що відповідачем також помилково зроблено висновок про те, що позивачем не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки через РРО в розмірі 7010,25 грн., так як, вказана операція проведена через банківський термінал 31.10.2020. Оскільки, наступний день 01.11.2020 був вихідним днем, то вказані кошти були зараховані 02.11.2020, що підтверджується банківською випискою. Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідачем застосовано штрафні санкції за ненадання до перевірки документів в повному обсязі, хоча в самому акті перевірки не вказано які саме документи не подано на вимогу контролюючого органу. З цих підстав вважає, що податкові повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за № 000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713, за №000242/0713 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713 є протиправними та підлягають до скасування.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (т.1, а.с.213-214).

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2022, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713, за №000242/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000242/0713. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн (пропорційно задоволеним вимогам майнового характеру), (т.1, а.с.242-251).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 у справі №300/2868/22 без змін (т.2, а.с.56-64).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року скасував в оскаржуваній частині, а справу №300/2868/22 у цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №300/2868/22 залишив без змін (т.2, а.с.112-121).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, судова справа №300/2868/22 передана на розгляд головуючому судді Скільському І.І.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 прийнято до розгляду адміністративну справу №300/2868/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначеною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов. Також встановлено позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу для подання заперечення, - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву чи відповіді на відзив. (т.2, а.с.127-128).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, встановленим пунктом 3 ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024, не скористався.

Водночас у матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, який був поданий до суду при первинному розгляді даної адміністративної справи (т.1, а.с.219-235). У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 07.12.2021 №6936/09-19-07-13/3222107150 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.06.2019 по 28.12.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.06.2019 по 28.12.2020. На підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 №000249/0713 представник відповідача зазначив, що перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій за період з 01.10.2020 по 28.12.2020 встановлено порушення пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п. 177.11 ст.177 Податкового кодексу України, в частині неподання позивачем до контролюючого органу ДПС декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 №000251/0713 представник відповідача зазначив, що перевіркою достовірності визначення в податковій декларації обсягу доходу встановлено заниження позивачем суми доходу в розмірі 2 156 235,32 грн., в тому числі за 2019 рік -1 284 021,12 грн, за 2020 рік 872 214,20 грн. Так, згідно договору комісії від 01.09.2019 за №01-08/19-19 Комісіонер (платник податків фізична особа ОСОБА_1 ) бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Комітента (ТОВ «Єрмак Голд») за обумовлену винагороду здійснювати продаж третім особам товару, що належить Комітенту, в кількості, асортименті і за цінами визначеними у накладних на кожну партію товару, що передається на комісію, а комітент бере на себе зобов`язання виплатити комісійну винагороду визначену умовами цього договору. Комітент зобов`язується передавати комісіонеру заморожені напівфабрикати, продукція ТМ «Продукти Єрмоліно», згідно з асортиментним переліком, який вказується в накладній, що складається при передачі товару на комісію, та у відповідності до умов цього Договору. На своїх торгових точках комісіонер робить реалізацію товарів виключно торгової марки «Продукти Єрмоліно». Комітент зобов`язується виплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 10-26% від суми проданого товару. Розмір винагороди визначається сторонами у звітах комісіонера. Виплата комісійної винагороди здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок комісіонера протягом 5 (п`яти) банківських днів із моменту підписання сторонами відповідного звіту комісіонера та Акту приймання-передачі наданих послуг за умови виконанням комісіонером умов цього Договору. Комісіонер зобов`язаний щомісячно до 05 числа місяця, що йде за звітним подавати письмовий звіт комітенту про об`єми продажу товару переданого на комісію за даною угодою. Разом із звітом про об`єми продажу товару комісіонер щомісячно надає інвентаризаційні описи товару, який знаходиться у нього на комісії. Комісіонер зобов`язаний перераховувати грошові кошти від продажу товару на поточний рахунок комітента. Представник відповідача зазначив, що відповідно до виписок про рух коштів по банку AT «УкрСиббанк» та підсистеми «Виторги РРО» позивач отримав торгову виручку в сумі 29 327 776,93 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 11 063 403,75 грн., за 2020 рік в сумі 18 264 373,18 грн. Згідно наданих до перевірки виписок про рух коштів по банку AT «УкрСиббанк», позивачем внесено торгової виручки на загальну суму 25 071 671,67 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 9 779 382,63 грн., та за 2020 рік - 15 292 289,04 грн. Платник податків фізична особа ОСОБА_1 , не вніс до банку виручку від реалізації товару згідно вищевказаного договору комісії на загальну суму 4 256 105,26 грн., в тому числі за 2019 рік - 1 284 021,12 грн., за 2020 рік - 2 972 084,14 грн. В ході перевірки наданих первинних документів (виписок банку по розрахункових рахунках, видаткових накладних, звітів комісіонерів) та використовуючи інформаційний ресурс - системи «Виторги РРО» перевіркою встановлено, що платник податків фізична особа ОСОБА_1 в 2020 році отримав дохід в сумі 18 264 373,18 грн., за реалізацію товарів (заморожені напівфабрикати) згідно договору комісії від 01.08.2019 за №01-08/19-19 укладеного з ТОВ «Єрмак Голд». Згідно пп.7.2 п.7 вказаного договору ОСОБА_1 (Комісіонеру) зобов`язується перерахувати грошові кошти від продажу товару на поточний рахунок ТОВ «Єрмак Голд» (Комітент). Проте, в 2020 році на розрахунковий рахунок платником внесено кошти від реалізації товару в сумі 15 929 289,04 грн. Таким чином, не перераховані кошти на ТОВ «Єрмак Голд» в сумі 2 335 084,14 грн., є доходом ОСОБА_1 в розумінні положень пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України. Таким чином, отримавши за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 дохід в сумі 7 769 372,08 грн., позивачем перевищено допустимий обсяг доходу отриманого від провадження діяльності встановленого положеннями п. 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України (7 000 000,00 грн) на суму 769 372,08 грн., яке підлягає оподаткуванню за ставкою 15% та становить 115 305,81грн. Отже платник податків фізична особа ОСОБА_1 порушив правила перебування на спрощеній системі оподаткування та не перейшов на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ та не подав за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу до контролюючого органу заяву про перехід на сплату інших податків і зборів, визначених цим ПКУ. Згідно положень пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України позивач в результаті допущених порушень щодо здійснення діяльності яка не передбачена для платників єдиного податку ІІІ групи, починаючи з 01.10.2020 повинен був перейти на загальну систему оподаткування. Також зазначено, що перевіркою правильності визначення податкових зобов`язань по єдиному податку встановлено заниження податкового зобов`язання по єдиному податку на загальну суму 107 811,76 грн., в тому числі за 2019 рік 64 201,06 грн., за 2019 рік 43 610,71 грн., та відповідно не задекларовано дохід та податок за ставкою 15% в розмірі 115 405,81грн., не сплачено до відповідного бюджету, чим порушено вимоги п. 293.8 ст. 293 Податкового Кодексу України. Таким чином в порушення п.292.1, п.292.3 п.292.4 ст. 292, п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України, позивачем занижено податкове зобов`язання по єдиному податку за період з 25.06.2019 по 28.12.2020 в сумі 223 217,58 грн., в тому числі за 2019 рік 64 201,06 грн., за 2020 рік 159 016,52 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 №000238/0713 представник відповідача зазначив, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у періоді з 25.06.2019 по 28.12.2020, в зв`язку з наведеними порушеннями в розділі 2.2 акта, встановлено заниження загального оподатковуваного доходу на 1 674 360,82 грн. за 2020 рік, тобто доходу, який не задекларовано платником перебуваючи на загальній системі оподаткування, починаючи з IV кв. 2020 року та відображено в звітах платника єдиного податку за 2020 рік, а саме, за IV кв. 2020 року з наростаючим підсумком. Платником податків фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.10.2020 по 28.12.2020 в порушення ст.164, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України занижено чистий оподатковуваний дохід в загальній сумі 1 674 360,82 грн., в результаті чого не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 301 384,95грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 №000255/0713 представник відповідача зазначив, що згідно представлених до перевірки документів, відомостей з центральної бази даних та інформації бази ГУ ДПС АІС «Податковий блок» платником податків фізичною особою ОСОБА_1 в період з 01.10.2020 по 28.12.2020 отримано дохід від здійснення операцій з постачання товарів в загальному розмірі 1674360,82 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 544623,44 грн, за листопад 2020 в сумі 1045724,38 грн, за грудень 2020 року в сумі 84013, 0 грн. Враховуючи вище викладене, перевіркою встановлено, що у періоді що перевірявся, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 проводились операції, які згідно з п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків. Таким чином, позивачем допущено заниження зобов`язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 334 872,16 грн., в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 108 924,69 грн., за листопад 2020 року в сумі 209 144,88 грн., за грудень 2020 року в сумі 16 802,6 грн., чим порушено вимоги п. 180.1 ст.180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.4 п.183.10 ст.183, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 №000239/0713 представник відповідача зазначив, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не дотримано правил ведення податкового обліку та завищено валові витрати, що як наслідок призвело до порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПКУ, а саме: заниження об`єкту оподаткування фізичної особи чистий оподаткований дохід (порушення описано в п.2.1 п.2 акту). Також проведеною перевіркою за перевіряємий період встановлено порушення пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164,п.п.1.3, п.п. 1.4, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Пк України, в результаті чого недоутримано та не перераховано до бюджету військового збору з чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 25115,41 грн, за 2020 рік.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022, представник відповідача зазначив, що перевіркою правильності нарахування єдиного соціального внеску з сум доходу платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 встановлено порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внескуна загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 187387,20 грн, за 2020 рік. Враховуючи все вищевикладене представник відповідача просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Івано-Франківській області відмовити повністю.

Позивач, при первинному розгляді даної адміністративної справи, правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Після надходження до суду на новий розгляд зазначеної адміністративної справи, прийняття судом справи до розгляду, від позивача, представника позивача до суду не надходило письмових пояснень по суті справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи №300/2868/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 за №000251/0713, за № 000238/0713, за № 000255/0713, за № 000239/0713, за № 000249/0713, за № 000233/0713, за № 000242/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713 (т.2, а.с.156-158).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 у період з 25.06.2019 по 28.12.2020 здійснював господарську діяльність як фізична особа-підприємець (т.1, а.с.9-10).

Наказом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.11.2021 за №2298-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 25.06.2019 по 28.12.2020, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахуванням, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2019 по 28.12.2020.

За наслідками перевірки складено акт від 07.12.2021 за №6936/09-19-0713/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.06.2019 по 28.12.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 25.06.2019 по 28.12.2020 (т.1, а.с.11-60).

Перевіркою встановлено порушення:

- вимог п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.296.10 ст.296 Податкового Кодексу України - платником, не проведено розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО згідно яких обсяг доходу складає 7010,25 грн.;

- вимог п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України - документи до перевірки надано в не повному обсязі;

- п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.6 ст.128 Господарського Кодексу України;

- п.292.1, п.292.3 п.292.4 ст.292, п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України - платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 занижено податкове зобов`язання по єдиному податку за період 25.06.2019 по 28.12.2020 в сумі 223 217,58 грн., в тому числі за 2019 рік 64 201,06 грн., за 2020 рік 159 016,52 грн.;

- пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, в частині неподання до контролюючого органу ДПС декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік;

- ст.164, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 301 384,95 грн.;

- абз. п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний соцiальний внесок на загальну суму 187 387,20 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в загальному розмірі 334 872,16 грн.;

- пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164, п.п.1.3, п.п.1.4, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого недоутримано та не перераховано до бюджету військового збору з чистого доходу вiд здiйснення підприємницької діяльності в сумі 25 115,41 грн. за 2020 рік.

22.12.2021 позивач подав заперечення на Акт перевірки №6936/09-19-0713/3222107150 вiд 07.12.2021, з підстав недостовірності викладених у акті обставини, а також тієї обставини, що перевіряючим не взято до уваги частину документів, зокрема банкiвськi виписки, звіти комісіонера, видаткові накладнi та стан дебіторської та кредиторської заборгованості (т.1,а.с.61-63).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області за результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки №6936/09-19-0713/3222107150 вiд 07.12.2021, висновки акта перевірки №6936/09-19-0713/3222107150 вiд 07.12.2021, залишено без змін (т.1, а.с.64-69).

Враховуючи виявлені порушення ГУ ДПС в Івано-Франківській області 13.01.2022 винесено податкові повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, за №000239/0713, за №000249/0713, за №000233/0713, за №000242/0713 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713 (т.1, а.с.70-77).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як зазначалось судом вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000242/0713. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року скасував в оскаржуваній частині, а справу №300/2868/22 у цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №300/2868/22 залишив без змін.

Зважаючи на наведене під час нового розгляду даної адміністративної справи судом надається оцінка оскаржуваним податковим повідомленням від 13.01.2022 №000251/0713, №000238/0713, №000255/0713, №000249/0713, №000239/0713, №000233/0713 та вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 13.01.2022 №000251/0713, №000238/0713, №000255/0713, №000249/0713, №000239/0713 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713, суд зазначає таке.

Судом встановлено що, підставою для прийняття ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржуваних рішень слугували висновки акта перевірки щодо заниження платником податків фізичною особою ОСОБА_1 доходу, отриманого за договором комісії від 01.09.2019 №01-08/19-19 укладеного з ТОВ «Єрмак Голд». Та встановлення за результатами проведеної перевірки відсутності у позивача права перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи з 01.10.2020 у зв`язку із перевищенням встановленого обсягу доходу.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України викладено в такій редакції:

« 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень».

Згідно положень п. 293.4 ст. 293 ПК України до сум перевищення обсягів доходу та доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеного у реєстрі платників єдиного податків застосовується ставка податку 15%.

У відповідності до п.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, зокрема у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25.06.2019 по 28.12.2020 здійснював господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, був платником 3-ї групи за ставкою єдиного податку 5% від отриманого доходу та здійснював господарську діяльність по кодах КВЕД: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач здійснював комісійну торгівлю напівфабрикатами згідно договору комісії від 01.08.2019 № 01-08/19-19, укладеного з ТОВ «Єрмак Голд» (т.1,а.с.78-80).

Так, згідно договору комісії від 01.08.2019 № 01-08/19-19 Комісіонер (фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Комітента (ТзОВ «Єрмак Голд») за обумовлену винагороду здійснювати продаж третім особам Товару, що належить Комітенту, в кількості, асортименті і за цінами визначеними у накладних на кожну партію товару, що передається на комісію, а Комітент бере на себе зобов`язання виплатити комісійну винагороду визначену умовами цього договору. Комітент зобов`язується передавати Комісіонеру заморожені напівфабрикати, продукція ТМ «Продукти Єрмоліно», згідно з асортиментним переліком, який вказується в накладній, що складається при передачі товару на комісію, та у відповідності до умов цього Договору.

Комітент зобов`язується виплатити Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 10-26% від суми проданого товару. Розмір винагороди визначається сторонами у звітах комісіонера. Виплата комісійної винагороди здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Комісіонера протягом 5 (п`яти) банківських днів із моменту підписання Сторонами відповідного звіту Комісіонера та Акту приймання-передачі наданих послуг за умови виконанням Комісіонером умов цього Договору. У відносинах із третіми особами Комісіонер діє від свого імені. Товари, передані Комісіонеру, є власністю Комітента до моменту їх продажу Комісіонером третій особі (споживачу).

Комісіонер зобов`язаний щомісячно до 05 числа місяця, що йде за звітним подавати письмовий звіт Комітенту про об`єми продажу товару переданого на комісію за даною угодою. Разом із звітом про об`єми продажу товару Комісіонер щомісячно надає інвентаризаційні описи товару, який знаходиться у нього на комісії.

Комісіонер зобов`язаний перераховувати грошові кошти від продажу товару на поточний рахунок Комітента.

Відповідно до висновків акту перевірки згідно виписок про рух коштів на рахунку в банку AT «УкрСиббанк» та підсистеми «Виторги РРО» позивач отримав торгову виручку в сумі 29 327 776,93 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 11 063 403,75 грн, за 2020 рік в сумі 18 264 373,18 грн.

Згідно наданих до перевірки виписок про рух коштів на рахунку в банку AT «УкрСиббанк», позивачем внесено торгової виручки на загальну суму 25 071 671,67 грн, в тому числі за 2019 рік на суму 9 779 382,63 грн, та за 2020 рік - 15 292 289,04 грн.

За висновками контролюючого органу, позивачем не внесено до банку виручку від реалізації товару згідно вищевказаного договору комісії на загальну суму 4 256 105,26 грн, в тому числі за 2019 рік - 1 284 021,12 грн, за 2020 рік - 2 972 084,14 грн.

Враховуючи зазначене вище контролюючий орган, дійшов висновку, що сума коштів, отримана позивачем від реалізації товару і не перерахована Комітенту, є доходом позивача в розумінні п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України.

З даного приводу Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 в даній справі зазначив, що статтею 292 ПК України регламентовано порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп.

Пунктом 292.1 статті 292 ПК України встановлено, що доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Положеннями пункту 292.4 статті 292 ПК України передбачено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частини третьої статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Згідно з частиною першою статті 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Статтею 1018 ЦК України встановлено, що майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

А тому, за договором комісії право власності на майно чи послугу не переходить до комісіонера. За посередницькі послуги комісіонер отримує винагороду від комітента, яка і є його доходом.

Підпунктом 6.2 пункту 6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153) передбачено, що не визнаються доходами такі надходження від інших осіб сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Пунктом 7 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» визначено, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доходом комісіонера є не вся виручка, яка надходить фізичній особі-підприємцю від продажу товару, а лише сума комісійної винагороди, яка належить йому по праву згідно з договором комісії.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вказала на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що сума коштів, отримана позивачем від реалізації товару і не перерахована комітенту, є доходом позивача в розумінні п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України.

Також колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що застосований контролюючим органом підхід до визначення доходу, що враховується при визначенні права вибору спрощеної системи оподаткування третьої групи у спірний період є неправильним, оскільки не враховує вимог пункту 292.4 статті 292 ПК України.

Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що до оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2019 - 2020 роки належать лише суми комісійної винагороди, отриманої від ТОВ «Єрмак Голд» на виконання договору комісії від 01.08.2019 № 01-08/19-19.

Суд зазначає, що під час нового розгляду справи встановлено, що у перевіряємому періоді позивач в якості комісіонера мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю «Єрмак Голд» (код ЄДРПОУ 36166843) в якості комітента, що оформлено договором комісії №01-08/19-19 від 01.08.2019 р.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що на виконання умов договору комісії №01-08/19-19 від 01.08.2019 р. комісіонером складено звіти комісіонера: від 31.08.2019 про те, що за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 реалізовано товару на загальну суму 2057965,80 грн; від 30.09.2019 про те, що за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 реалізовано товару на загальну суму 2 049 892,84 грн; від 31.10.2019 про те, що за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 реалізовано товару на загальну суму 2 442742,86 грн; від 30.11.2019 про те, що за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 реалізовано товару на загальну суму 2 361 942,79 грн; від 31.12.2019 про те, що за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 реалізовано товару на загальну суму 2 220626,76 грн; від 31.01.2020 про те, що за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 реалізовано товару на загальну суму 1817914,82 грн; від 29.02.2020 про те, що за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 реалізовано товару на загальну суму 2076686,63 грн; від 31.03.2020 про те, що за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 реалізовано товару на загальну суму 1706592,0 грн; від 30.04.2020 про те, що за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 реалізовано товару на загальну суму 1217476,79 грн; від 31.05.2020 про те, що за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 реалізовано товару на загальну суму 1910542,39 грн; від 30.06.2020 про те, що за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 реалізовано товару на загальну суму 1882700,62 грн; від 31.07.2020 про те, що за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 реалізовано товару на загальну суму 2092711,79 грн; від 31.08.2020 про те, що за період з 01.08.2020 по 31.01.2020 реалізовано товару на загальну суму 1945083,80 грн; від 30.09.2020 про те, що за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 реалізовано товару на загальну суму 2 013675,68 грн; від 31.10.2020 про те, що за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 реалізовано товару на загальну суму 1661707,53 грн, (т.1,а.с.110,112,114,116,118,120,122,124,126,128,130,132,134,136,138).

Вказані звіти підписані комітентом, зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до умов договору комісії не заявлено.

Також між фізичною особою - підприємцем та ТзОВ «Єрмак Голд» складені та підписані акти приймання-передачі наданих послуг: від 31.08.2019 за серпень 2019 за змістом якого у період з 01.08.2019 по 31.08.2019 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2057965,80 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 473 332,16 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 30.09.2019 за вересень 2019 за змістом якого у період з 01.09.2019 по 30.09.2019 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2049892,84 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 471 475,37 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.10.2019 за жовтень 2019 за змістом якого у період з 01.10.2019 по 31.10.2019 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2442742,86 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 561830,86 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 30.11.2019 за листопад 2019 за змістом якого у період з 01.11.2019 по 30.11.2019 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2361942,79 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 543 246,83 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.12.2019 за грудень 2019 за змістом якого у період з 01.12.2019 по 31.12.2019 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2220626,76 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 510744,15 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.01.2020 за січень 2020 за змістом якого у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1817914,82 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 454 478,79 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 29.02.2020 за лютий 2020 за змістом якого у період з 01.02.2020 по 29.02.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2076686,63 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 519171,71 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.03.2020 за березень 2020 за змістом якого у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1706592,00 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 426 648,01 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 30.04.2020 за квітень 2020 за змістом якого у період з 01.04.2020 по 30.04.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1217476,79 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 353 068,26 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.05.2020 за травень 2020 за змістом якого у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1910542,39 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 534 951,85 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 30.06.2020 за червень 2020 за змістом якого у період з 01.06.2020 по 30.06.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1882700,62 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 527 156,13 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.07.2020 за липень 2020 за змістом якого у період з 01.07.2020 по 31.07.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2092711,79 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 585959,28 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.08.2020 за серпень 2020 за змістом якого у період з 01.08.2020 по 31.08.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1945083,80 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 544 623,44 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 30.09.2020 за вересень 2020 за змістом якого у період з 01.09.2020 по 30.09.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 2013675,68 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 563 829,20 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг; від 31.10.2020 за жовтень 2020 за змістом якого у період з 01.10.2020 по 31.10.2020 комісіонер за дорученням комітента здійснив в інтересах останнього наступні дії: - реалізував переданий на комісію товар кінцевим споживачам на суму 1661707,53 грн. Комісійна винагорода Комісіонера за виконану послугу за звітний період становить 481895,18 грн. Комітент немає жодних претензій до якості наданих комісіонером послуг (т.1, а.с.111,113,115,117,119,121,123,125,127,129,131,133,135,137,139).

Таким чином з відомостей досліджених судом звітів комісіонера та актів приймання-передачі наданих послуг за період серпень 2019 - жовтень 2020, судом встановлено, що сума комісійної винагороди позивача на виконання договору комісії №01-08/19-19 від 01.08.2019 р. становить: за період з 01.08.2019 по 31.12.2019 складає 2 560 629, 37 грн, зокрема за серпень 2019 - 473 332,16 грн, за вересень 2019 471 475,37 грн, за жовтень 2019 561 830,86 грн, за листопад 2019 543 246,83 грн, та за грудень 2019 510 744,15 грн; за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 складає 4 991 781, 85 грн, зокрема за січень 2020 454 478,79 грн, лютий 2020 519 171,71 грн, березень 2020 - 426 648,01 грн, квітень 2020 353 068,26 грн, травень 2020 534 951, 85 грн, червень 2020 527 156,13 грн, липень 2020 585 959,28 грн, серпень 2020 544 623,44 грн, вересень 2020 563 829,20 грн, та жовтень 2020 481 895, 18 грн.

Також згідно досліджених судом актів звірки взаєморозрахунків між ТзОВ «Єрмак Голд» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , встановлено, що за період вересень 2019 грудень 2020 станом на 31.12.2020 заборгованість за реалізований товар за договором комісії №01-08/19-19 від 01.08.2019 - відсутня (т.1, а.с.81-109).

Суд зазначає, що акт перевірки не містить відомостей щодо отриманої позивачем у перевіряємому періоді комісійної винагороди від ТОВ «Єрмак Голд» на виконання договору комісії від 01.08.2019 №01-08/19-19, її розміру, оцінки щодо правильності відображення платником податків такої винагороди в якості оподаткованого доходу у податковій звітності за 2019-2020 роки. Відповідно не містить відомостей про перевищення позивачем допустимого обсягу доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, в межах доходу отриманого позивачем в розмірі комісійної винагороди.

Враховуючи вище викладені висновки Верховного Суду, та встановлені в ході розгляду цієї справи обставини, висновки податкового органу щодо заниження платником податків фізичною особою ОСОБА_1 доходу, отриманого за договором комісії від 01.09.2019 №01-08/19-19 укладеного з ТОВ «Єрмак Голд», та встановлення за результатами проведеної перевірки відсутності у позивача права перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи з 01.10.2020 у зв`язку із перевищенням допустимого обсягу доходу, отриманого від провадження діяльності, встановленого положеннями п. 291.4. ст. 291 ПК України, яке підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, є помилковими.

Як наслідок, прийняті Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі висновків акта перевірки №6936/09-19-0713/3222107150 від 07.12.2021 податкові повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000251/0713, за №000238/0713, за №000255/0713, №000249/0713 та за №000239/0713, та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за № Ф-000246/0713 підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000233/0713 то слід зазначити, що вказаним рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 грн., за порушення вимог п.44.1, 44.3 ст.44 Податкового кодексу України, а саме позивачем до перевірки надано документи в не повному обсязі.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід зазначити, що аналiз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Окрім того, суд зазначає, що платник податків під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких документів і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Також платник податків у разі якщо посадова особа контролюючого органу відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, має право до закінчення перевірки надіслати такі документи безпосередньо до контролюючого органу.

Судом встановлено, що відповідачем 24.11.2021 направлено позивачу запит про надання документів (копій документів), отриманий ОСОБА_1 24.11.2021 (т.1, а.с.236-237).

В той же час, позивачем на вказаний запит надано не всі документи, які запитувались, а саме не надано відомості на виплату заробітної плати найманим робітникам та банківські виписки, про що складено акт від 29.11.2021 (т.1,а.с.238).

За наведених умов, суд вказує на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 13.01.2022 за №000233/0713, тому позов цій частині не підлягає до задоволення.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку державних органів.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини1 очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені докази наявні в матеріалах справи, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 745,00 гривень згідно квитанції від 13.07.2022 (а.с.1).

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що судом під час первинного розгляду цієї справи, в наслідок часткового задоволення позову вирішено питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення на користь позивача 992,40 грн., сплаченого судового збору, то в даному випадку підлягає стягненню на користь позивача 9760,20 грн, сплаченого судового збору (пропорційно задоволеним вимогам майнового характеру).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.01.2022 №000251/0713, №000238/0713, №000255/0713, №000249/0713, №000239/0713.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2022 за №Ф-000246/0713.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 9760 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.