Рішення № 137362578, 12.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2026 року Справа № 280/3157/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ») до Тернопільської митниці (далі відповідач) , в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2026 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2026/000192/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1,4,7,9,10 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 26UA403070003305U4 від 30.03.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012000TTI8 від 30.03.2026. Загальна різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 523900,25 грн. (ціна позовної вимоги) на покриття якої товариством застосовано індивідуальну гарантію 26UA120012000TTI8 видану гарантом Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ». Розрахунок різниці в митних платежах (ціни позовної вимоги) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів», В Подробиці розрахунків зазначеної вище ЕМД. Позивач вважає, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що положеннями статті 55 МК України визначено, що митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та /або в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.07.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) уклало з компанією BABOSS (WEIFANG) IMPORT&EXPORT CO.,LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт №BB/21026-1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації (Додатку) №2026-5, №2025-5А-z від 03.11.2025, рахунку-фактури №BB2026-5A від 22.12.2025, було здійснено поставку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» товарів (трактори для сільгоспробіт, запасні частини) на загальну суму 109 952,48 дол.США.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO, China згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів позивачем було їх задекларовано до митного поста Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме: ЕМД №26UA403070003192U3 від 26.03.2026.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю митниці під час митного оформлення надані: декларація митної вартості, контракт №ВB2026-1 від 21.07.2025, специфікації №2026-5, №2026- 5А-z від 03.11.2025, банківська платіжна інструкція №416 від 12.12.2025, виписка з особистого банківського рахунку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за грудень 2025 року, інвойс №ВB2026-5А від 22.12.2025, пакувальний лист від 22.12.2025, прайс-лист виробника від 27.10.2025, комерційна пропозиція від 24.10.2025, технічні характеристики товарів.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення №0303/912/25, заявка на перевезення №64 від 29.12.2025, коносамент №BW25121010 від 05.01.2026, 4 залізничні накладні від 16.03.2025, інвойс №G260309-12 від 09.03.2026, акт від 24.03.2026, довідка про вартість транспортних послуг від 09.03.2026.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею було направлено позивачу електронне повідомлення: «Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 26.03.2026 №б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 13900, 00 доларів США, еквівалент 609823,58 грн. метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: договір на перевезення зовнішьоекономічних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладений з експедитором «Global Container Lines SIA», рахунок від 09.03.2026 № G260309-12 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідка про транспортні витрати від 09.03.2026 № б/н, акт виконаних робіт від 24.03.2026 № б/н та заявки на міжнародне морське перевезення від 29.12.2025 №64, наданої на вимогу митного органу. Відповідно до рахунку 09.03.2026 №G260309-12 та акту виконаних робіт від 24.03.2026 №64 визначено витрати на транспортування партії товарів в контейнері. Витрати на перевезення враховують: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Кінґдао, Китай - Гданськ, Польща становить 9900,00 доларів США Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль становить 4000,00 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Тернопіль, Україна становить 3560, 00 доларів США. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 17460,00 доларів США включаючи перевантаження контейнерів. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 26.03.2026 №26UA403070003192U3 та коносаменті від 05.01.2026 № BW25121010 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. До митного оформлення надано супровідні документи Т-1 від 13.03.2026 №№26PL322080NS94SMM9, 26PL322080NS98J0M4, 26PL322080NS973MM8, 26PL322080NS96INM2 та залізничні накладні від 16.03.2026 №№ 02313, 02318, 02321, 02334 з наведеного вбачається що товар зберігався, однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані з іншими товаросупровідними документами. Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення від 04.12.2025 №27 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ »Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Container Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 09.03.2026 № G260309-12 на оплату транспортноекспедиторських послуг, довідці про транспортні витрати від 09.03.2026 №б/н та акту виконаних робіт від 24.03.2026 № б/н, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується. Відповідно до п.3.1.1 Контракту від 21.07.2025 №BB2026-1 ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, у тому числі які підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом від 26.03.2026 позивачем було додатково надано митному органу виписку з особистого банківського рахунку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за грудень 2025.

27.03.2026 відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000192/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2026/000254 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивачем з урахуванням пункту 2 частини 3 статті 52 Митного кодексу України було задекларувано спірну партію товару, а митницею було випущено товар у вільний обіг за ЕМД №26UA403070003305U4 від 30.03.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012000TTI8 від 30.03.2026, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 523 900,25 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, в спірному рішенні митним органом в якості розбіжностей зазначено наступне:

«…У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 26.03.2026 №26UA403070003192U3 та коносаменті від 05.01.2026 № BW25121010 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. До митного оформлення надано супровідні документи Т-1 від 13.03.2026 №№26PL322080NS94SMM9, 26PL322080NS98J0M4, 26PL322080NS973MM8, 26PL322080NS96INM2 та залізничні накладні від 16.03.2026 №№ 02313, 02318, 02321, 02334, тобто з наведеного вбачається що товар зберігався, однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані з іншими товаросупровідними документами…»;

«… Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення від 29.12.2025 №64 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ »Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Container Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 09.03.2026 № G260309-12 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати від 09.03.2026 №б/н та акту виконаних робіт від 24.03.2026 № б/н, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується…»;

«… Відповідно до п.3.1.1 Контракту від 21.07.2025 №BB2026-1 ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була. В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення , яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо…».

З приводу вищевказаних розбіжностей суд зазначає наступне.

Зауваження відповідача щодо вартості перевантаження не відповідає фактичним даним, зазначеним в наданих документах.

Аналіз договору перевезення №0303/912/25 свідчить про те, що взаємовідносини сторін будуються на принципі відшкодування фактично понесених витрат, узгоджених у заявках. Пріоритетними у визначенні вартості конкретного перевезення є документи, що фіксують виконання окремої заявки та фактичний обсяг наданих послуг.

Пунктом 3.3 Договору №0303/912/25 сторони погодили, що «у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість мультимодального перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт».

У наданих до митного оформлення рахунку-фактурі №G260309-12 від 09.03.2026, акті виконаних робіт від 24.03.2026, довідці про транспортні витрати від 09.03.2026 чітко зазначено, що у вартість послуг з перевезення ці витрати вже включені.

Так, згідно відомостей акту виконаних робіт «Вартість морського фрахту, включаючи перевантаження: … склала 9900 доларів США, Вартість Міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: Гдиня, Польща-митний перехід Мостиська-Пшемисль 4000 дол.США, Вартість Міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль-Тернопіль, Україна склала 3560 доларів США.

У довідці про транспортні витрати від 09.03.2026 зазначено: «Вантаж додатково не страхувався. Перевантаження контейнерів враховано». Такі ж відомості щодо включення витрат на перевантаження, зазначені й в рахунку на оплату послуг перевезення.

Таким чином, витрати НРР включені до загальної ставки фрахту. Чинне законодавство не зобов`язує експедитора виокремлювати вартість навантажувальних робіт в окремий рядок, якщо сторони домовилися про комплексну ставку («all-in»).

Отже, суд відхиляє твердження відповідача про відсутність відомостей щодо вартості цих операцій, оскільки їх вартість врахована у ціні перевезення, яка була в повному обсязі включена декларантом до митної вартості.

В заявці на перевезення №64 від 29.12.2025, яка є невід`ємною частиною договору та узгоджує умови саме для цієї партії товару, сторони чітко зафіксували вартість послуг. У графі вартості зазначено фіксовану суму, яка погоджена сторонами як для даного маршруту. Відсутність у заявці окремих тарифів, зокрема на перевантаження, зберігання свідчить про те, що сторони домовилися про ставку, яка покриває повний логістичний цикл обробки вантажу.

Проміжок часу між вивантаженням контейнерів з судна та їх подальшим завантаженням на залізничний транспорт обумовлений технологічними процесами порту та графіком руху потягів. Даний період повністю покривається терміном «вільного часу» (free time) на терміналі, який надається експедитору/лінії для обробки транзитних вантажів і не тарифікується як додаткова платна послуга зберігання для клієнта.

Таким чином, сукупний аналіз заявки, рахунку, акту та довідки у їх взаємозв`язку з договором перевезення беззаперечно доводить, що витрати на перевалку та НРР включені до складу задекларованого фрахту, а витрати на зберігання фактично не виникли, що спростовує висновки митного органу про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Зі змісту положень розділу III ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Аналіз такого правого регулювання дає підстави зробити висновок, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідачем не надано обґрунтованих докази про наявність додаткових витрат.

Щодо висновку про «неможливість здійснити перевірку» та «транспортна складова не розраховується» Зазначений висновок відповідача є штучним, не відповідає дійсності та повністю спростовується арифметичним розрахунком на підставі наявних у справі документів.

За ЕМД 26UA403070003192U3 декларувались товари, розміщені в 4 контейнерах, а тому транспортна складова митної вартості (витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України) чітко деталізована в Інвойсі №G260309-120 від 09.03.2026:

- морський фрахт, включаючи перевантаження (порт Циндао, Китай порт Гданськ, Польща) складає 9900,00 дол. США за 4 контейнери;

- залізнична доставка до кордону (Гданськ, Польща Пшемишль-Мостиська складає 4000 дол.США за 4 контейнери;

- загальна сума транспортних витрат до кордону України становить: 13900 дол. США.

Отже, саме ця сума (13900 дол. США) була заявлена позивачем як транспортна складова митної вартості у графі 20 Декларації митної вартості та перерахована у гривневий еквівалент.

Отже, усі складові митної вартості підтверджені документально, мають чіткий кількісний вираз та піддаються перевірці шляхом простого додавання. Сумніви митниці ґрунтуються не на відсутності даних, а на ігноруванні змісту поданих документів, які пояснюють структуру тарифу та умови зберігання.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає насутпне.

Згідно з частиною 2 статті 53 МКУ, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є чітко визначеним. Експортна митна декларація країни відправлення не входить до переліку обов`язкових документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті, митний орган має право запитувати додаткові документи (у тому числі експортну декларацію) виключно у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей.

Проте сама по собі відсутність експортної декларації, яка є внутрішнім документом країни відправника та не перебуває у володінні Покупця, не може бути доказом недостовірності ціни товару.

Слід зазначити, що інформація, яку митний орган нібито не зміг перевірити через відсутність декларації (порт відправлення, порт призначення, судно, відправник, отримувач, вага та вартість), у повному обсязі міститься в наданих до митного оформлення первинних документах, а саме: коносамент № BW25121010 чітко ідентифікує судно, порти відправника та отримувача, інвойс №BB2026-5A від 22.12.2025 та пакувальний лист містять вичерпні відомості про кількісні, вагові та вартісні характеристики товару.

Числові значення понесених витрат на транспортування можливо перевірити за наданими митниці основними транспортними та комерційними документами, а саме: заявкою на перевезення №64 від 29.12.2025, коносаментом №BW25121010 від 05.01.2026, залізничними накладними від 16.03.2025, інвойсом №G260309-12 від 09.03.2026, актом від 24.03.2026, довідкою про вартість транспортних послуг від 09.03.2026.

Всі надані документи в сукупності дозволяють однозначно ідентифікувати вартісну характеристику товару без залучення внутрішньої документації країни відправлення.

Таким чином, суд відхиляє посилання митниці про неможливість впевнитися у відомостях про відповідні операції.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Отже, ненадання декларації країни відправлення не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо вона підтверджується іншими первинними документами.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту оскаржуваного рішення №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026 про коригування митної вартості вбачається, що джерелом для коригування митної вартості спірної партії товарів слугували інші митні декларації подібних товарів.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000192/2 від 27.03.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6286,80 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят шість гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова