Ухвала суду № 137362147, 13.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/9156/26

Провадження № 1-кс/175/1542/26

У Х В А Л А

іменем України

13 червня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Слідчий суддя Дніпровського районного Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

в присутності підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 42026042150000047 від 26.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, із вищою освітою, не працевлаштований, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), прокурор просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.

Позиція учасників у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, покликаючись на викладені у ньому обставини. Окрім того додав, що на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні.

Підозрюваний не оспорюючи обгрунтованості повідомленої йому підозри, просив застосувати запобіжний захід щодо нього, не пов`язаний з триманням під вартою. Розмір застави,який просив прокурор вважав непомірним для нього.

Захисники, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, звернули увагу на міцність соціальних зв`язків підозрюваного, зокрема, що в нього є матір - особа похилого віку, яка потребує за віком та станом здоров`я стороннього догляду, також зауважили, що їх підзахисний не має наміру переховуватись, проживає за адресою реєстрації, підробляє на дому, має цукровий діабет та переніс інфаркт в 2011 році. Вважали що запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Розмір застави просили визначити за правилами п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.06.2026, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено сліп-пакети з речовиною зеленого кольору у кількості 6 шт. , сліпи-пакет із кристалічною речовиною, у кількості 33 шт., в тому числі пакет з написом «Лісичій», в середині якого чохол зелено-коричнево-сірого кольору з сліп-пакетом з написом «АА PVP 10», що поміщено до сейф-пакету NPU5994809.

В подальшому призначено судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за об`єктом, який поміщено до сейф-пакету NPU5994809.

Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-26/21771-НЗПРАП від 12.06.2026, в наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору масою 9,9421 г, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, маса якого становить 8,0780 г, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав з метою збуту, та яку вилучено 11.06.2026 в ході проведення обшуку за місцем його мешкання.

11.06.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України о 17 год. 06 хв.

12.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України о 16 год. 50 хв.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 307 КК України підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо кримінального правопорушення, що інкримінується останньому

Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 р., відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначення ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_4 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

ОСОБА_4 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може залишити місце свого постійного проживання, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_4 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

На виконання вимог ст.ст. 177-178 КПК України, встановлено, що підозрюваний раніше судимий, на обліку у лікарів не перебуває, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, підозрюваний не заручився авторитетом в суспільстві та з-поміж осіб, які б мали особливу довіру і забезпечили б його належну процесуальну поведінку.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, обставини вчиненого злочину, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки прокурорм не обгрунтовано та розглядом клопотання не доведено необхідність застосування застави у виключному розмірі.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч. 3 ст. 182 КПК України.

Підстав для застосування положень ч.9 ст.194 КПК України слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 42026042150000047 від 26.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання, а саме з 11.06.2026 о «17» год. «06» хв. до 09.08.2026 «17» год. «06» хв. включно.

Строк дії ухвали до 09.08.2026 «17» год. «06» хв.

Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) 00 копійок, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 у справі №175/9156/26 (провадження № 1-кс/175/1542/26) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Одночасно із внесенням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками;

5)здати на зберігання у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд

з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1