Рішення № 137360933, 11.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 456/2199/24

Провадження № 2/522/3501/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому, про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2011 (справа № 2-703/2011). За час шлюбу в подружжя народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не проживає з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про дитину, її фізичний і духовний розвиток, не допомагає фінансово та матеріально. Дитина перебуває на утриманні матері. Відповідач своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини та її утримання не виконує, у зв`язку з чим позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали цивільної справи надійшли на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2024 про передачу цивільної справи за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді ОСОБА_4.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі розпорядження № 66/25 від 16.01.2025 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3650/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку», відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді м. Одеси, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 456/2199/24 провадження № 2/522/1511/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду суддя Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2025 цивільна справа прийнята до провадження, розгляд справи призначений у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 30.04.2025.

У підготовче засідання 30.04.2025 сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. 30.04.2026 до суду від представника позивача - адвоката Садаклієва Н.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, у якій також зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі. Підготовче засідання відкладене на 29.07.2025 у зв`язку з неявкою учасників справи.

У підготовче засідання 29.07.2025 з`явився представник позивача - адвокат Садаклієв І.І., відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у підготовче засідання не з`явились, заяви та клопотання не подавали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2025 витребувано від Служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для виготовлення висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У підготовчому засіданні оголошена перерва до 24.09.2025.

У підготовче засідання 24.09.2025 прибув представника позивача - адвокат Садаклієв І.І. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 26.11.2025.

У судове засідання 26.11.2025 з`явився представник позивача - адвокат Садаклієв І.І. У зв`язку з технічною неможливість підключення відеоконференцзв`язку, судове засідання не відбулося. Розгляд справи відкладено на 29.01.2026.

У судове засідання 29.01.2026 з`явився позивач, представник позивача - адвокат Садаклієв І.І., представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Відповідач у судове засідання не з`явився, заяви та клопотання не подавав, причини неявки суду не повідомив. Представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, також підтримала позов, зазначила, що доцільним є позбавлення відповідача батьківських прав. У судовому засідання був опитаний ОСОБА_3 та допитані у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . У судовому засіданні оголошена перерва до 18.03.2026.

У судове засідання 18.03.2026 учасники справи не з`явились. Розгляд справи відкладено на 30.04.2026.

У судове засідання 30.04.2026 з`явився представника позивача - адвокат Садаклієв І.І. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки суд вживав усіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, подав до суду заяву про розгляд справи без участі, у якій зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі, з метою недопущення затягування строків розгляду справи судом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце судового засідання у справі та ухвалити заочне рішення.

30.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 11.05.2026.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, враховуючи об`єктивні обставини спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі і сім`ї.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України)мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 СК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ч. ч. 1-3 ст. 155 СК України).

Статтею 164 СК України передбачено, щомати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (ч. 3 ст. 164 СК України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з положеннями п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2026 року в справі № 953/5779/24 провадження № 61-1033св26 зазначено, що тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд встановив, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2011 у справі № 2-703/2011 розірвано шлюб, зареєстрований 01.05.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області, про що був зроблений актовий запис 1-СГ № 084350 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.12.2009 Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області, вбачається, що у сторін у шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації народжень 23.12.2009 зроблено відповідний актовий запис за № 38, місце реєстрації народжння: Лисовицька сільська рада Стрийського району Львівської області.

22.07.2010 Стрийським міськрайонним судом Львівської області у справі № 2-2146/10 виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання сина: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи стягнення з 01.06.2010.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 15.03.2024 у виконавчому провадженні № 20840379, станом на 15.03.2024 за боржником ОСОБА_2 обліковується заборгованість 2192,00 гривень. 15.03.2024 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2146, виданого 22.07.2010, закінчене за заявою стягувача.

26.11.2011 ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління Львівської області. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилась донька - ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Згідно з витягом № 255 від 22.03.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні\будинку осіб виданого власнику (співвласнику,наймачу) житлового приміщення/будинку, членові житлового кооперативу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

З характеристик, наданих Стрийським ліцеєм «Гімназії імені Андрея Шептицького» Стрийської міської ради, Стрийського району, Львівської області від 24.04.2024 щодо ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Стрийському ліцеї «Гімназії імені Андрея Шептицького» Стрийської міської ради, Стрийського району, Львівської області з 2019 року. За час навчання проявив себе ввічливим, відповідальним, чемним та чуйним учнем. Бере активну участь у житті класу та школи. Мати та вітчим приділяють належну увагу вихованню сина, постійно цікавиться життям класу та школи, підтримує тісний зв`язок з класним керівником, батьківські збори відвідують постійно. Батько не приймає участь у вихованні дитини, на зв?язок з класним керівником не виходить та не з?являється на батьківські збори.

У матеріалах справи міститься копія заяви, наданої ОСОБА_3 Начальнику служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому, як органу опіки та піклування, з якої вбачається, що ОСОБА_3 відомо про те, що його батька ОСОБА_2 хочуть позбавити батьківських прав і не заперечував проти цього, також зазначає, що батько не цікавиться ним уже 14 років та ніколи не вітав його з днем народження, своїм батьком вважає - ОСОБА_7 .

У матеріалах справи також міститься акт обстеження умов проживання від 26.09.2024, складений головними спеціалістами служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому Львівської області щодо проживання неповнолітного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким встановлено, що дитина проживає на 5-му поверсі 6-ти поверхового будинку, у 2-х кімнатній квартирі, загальна площа - 76,6 кв. м., житлова площа - 36,6 кв. м. Умови проживання задовільні. Зроблений сучасний ремонт, є всі необхідні комунікації, квартира обладнана сучасними меблями та побутовою технікою. Дітям відведена окрема кімната з окремими ліжками, в якій є все необхідне для навчання та відпочинку. Діти забезпечені необхідним одягом та взуттям відповідно до віку та сезону.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.2024, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Стрийської міської ради № 458 від 17.10.2024, Орган опіки та піклування Стрийської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Опитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що батька не бачив близько 14 років, це для нього не знайома особа. Близько двох років тому вітчим влаштував зустріч ОСОБА_10 із батьком, однак ця зустріч не мала ніякого результату, ні до цієї зустрічі, ані після неї батько з дитиною не спілкується, жодним чином не підтримує зв`язок, не цікавиться життям ОСОБА_10 .

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , повідомили, що відповідач взагалі не приймає участі у вихованні дитини, він відсутній у житті дитини, опікуються ОСОБА_14 мама та вітчим - ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_6 , яка знає сім`ю позивача близько 4 років, вважала, що батьком ОСОБА_10 є ОСОБА_7 , біологічного батька ніколи не бачила.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 (справа № 366/2047/18 провадження № 61-4346св20) зазначив, що позбавлення відповідача батьківських прав здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідач у судові засідання не з`являється, правом на подання відзиву не скористався, доказів виконання своїх батьківських обов`язку суду не надав. Будь-яких обставин, які б свідчили про незгоду відповідача із позбавленням його батьківських прав, а також про наявність у відповідача наміру налагодити стосунки з дитиною, займатись його вихованням, суд не встановив. Між дитиною та відповідачем втрачений зв`язок.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, та зважаючи на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 .

При цьому, суд заначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 провадження № 61-10531св21).

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 150, 164-166 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Згідно з ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду складений 21.05.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

11 травня 2026 року