Рішення № 137359348, 09.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/16443/25

провадження № 2/208/105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 96 611,00 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8218527 від 08.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8000,00 грн строком 360 днів, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі 1 380,00 грн., процентна ставка 0,95% в день.

27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 . В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 32 296,00 грн, з яких 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00грн - сума заборгованості за відсотками, неустойка 16 000,00 грн., 1 380,00 грн. комісія за надання кредиту.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5303259 від 08.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 11 000,00 грн строком 360 днів, стандартна процентна ставка 1,00% в день.

25.09.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25092025, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 . В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 41 635,00 грн, з яких 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 035,00 грн - сума заборгованості по процентами, 5 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами, 1 100,00 грн. сума заборгованості за комісією за видачу.

Між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8762073 від 13.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8 400,00 грн строком 360 днів, процентна ставка 0,95% в день.

17.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17102025, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 . В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 22 680,00 грн, з яких 8 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 080,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 200,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 96 611,00 грн.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України.

23.04.2026 року від представника відповідача адвоката Тисячник Рузани Робертівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Вказує, що в матеріалах справи відсутні повні реєстри боржників до договорів факторингу, які б свідчили про включення саме заборгованості Відповідача до переліку відступлених прав вимоги, у зв`язку з чим відповідач ставить під сумнів всі документи по відступленню прав вимоги, які додані до позовної заяви. Також зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували договори в електронній формі, а саме не підтверджено відправлення коду на номер відповідача, відомостей про використання відповідачем особистого кабінету в момент нібито укладення угоди. Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, та і факту отримання відповідачем ідентифікатора, а також докази реєстрацїі саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі. Також вказує, що до суду не надано належних та беззаперечних доказів фактичного перерахування грошових коштів. Щодо здійснених нарахувань зазначає, що позивачем нараховано відсотки які перевищують тіло кредитів, та вважає, що правильно було би зменшити розмір відсотків за договорами. Також зазначає про неправомірно нараховану комісію за надання кредитів, та незаконно нараховану неустойку за кредитними договорами, які заборонені до нарахування під час дії воєнного стану. Також просить зменшити витрати на правову допомогу позивача, адже сума у 25 000,00 грн, є завеликою для малозначної справи.

28.04.2026 року від представника позивача надійшда відповідь на відзив, відповідно до якого, вказує, що кредитні договори з позичальником були укладені в електронній формі, та уклавши договір позичальник підтвердив, що ознайомився за правилами надання грошових коштів, кредитні договори укладені між сторонами в електронній формі мають сили договорів, які укладені в письмові формі та підписані сторонами. Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, відповідач самостійно визначив для себе необхідний обсяг часу для ознайомлення умовами договору, та виявив намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини. Підписання договорів здійснювалось електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаного при укладенні кредитного договору. Щодо надання витягів з документів, зазначає, що для вирішення спору має значення лише частина документу, у зв`язку з чим подається його засвідчений витяг. У зв`язку з великою кількістю кредитних договорів переданих позивачу за договорами факторингу, інформація по яких не має відношення до розгляду даної цивільної справи, тому позивачем надано витяги щодо передачі прав вимоги за кредитними договорами, які є належними та допустимими доказами переходу прав вимоги. Щодо розрахунків та підтвердження перерахування кредитних коштів, позивач вказує, що кошти було надано у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки відповідача, та інформація про переведення зберігається безпосередньо у первісного кредитора, тому позивач не має змоги надати до суду виписки з особового рахунку. Щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій, вказує, що сторони домовились що повернення кредиту та сплата процентів за їх користування здійснюватиметься згідно умов кредитного договору, також зазначає, що заборгованість було нараховано не позивачем, а первісними кредиторами.

Представник позивача ТОВ «ФК ЄАПБ» в судове засідання не з`явилася, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. При пред`явленні позову позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тисячник Р.Р. надала до суду заяву про розгляд справи за її та віповідача відсутності.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8218527 від 08.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8000,00 грн строком 360 днів, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту , що у грошовому виразі 1 380,00 грн., процентна ставка 0,95% в день. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного одноразового підпису 033538 (а.с.9-16)

Згідно Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 р. укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 ( а. с. 17-20).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №7 від 26.06.2025 року до договору факторингу №27/03/25, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 296,00 грн, з яких 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; ; 6 916,00грн - сума заборгованості за відсотками, неустойка 16 000,00 грн., 1 380,00 грн. комісія за надання кредиту (а.с.22).

Позивачем надано розрахунок заборгованості з 08.02.2025 року по 26.06.2025 року (а.с.23-24)

Відповідно до інформації наданої АТ «ЮНЕКС БАНК» за вих . №21-15949 від 27.11.2025 року 08.02.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було переведено грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. (а.с. 26)

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5303259 від 08.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 11 000,00 грн строком 360 днів, стандартна процентна ставка 1,00% в день. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного одноразового підпису 48115 (а.с. 33-49).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250930-4623 від 30.09.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн., номер транзакції 53032591739011695, дата виконання 08.02.2025 року о 12:48:18 (а.с. 50).

Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 25.09.2025 року, за кредитним договором № 5303259 від 08.02.2025 року (а.с. 51-52).

25.09.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25092025, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 . (а.с. 53-57)

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.09.2025 року до договору факторингу №25092025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 635,00 грн, з яких 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 035,00грн - сума заборгованості по процентами, 5 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами, 1 100,00 грн. сума заборгованості за комісією за видачу (а.с. 58).

Між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8762073 від 13.02.2025 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8 400,00 грн строком 360 днів, процентна ставка 0,95% в день. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного одноразового підпису С7496 (а.с. 64-76).

Згідно договору факторингу № 17102025 від 17.10.2025 р. укладеного між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 ( а. с. 77-80).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 від 17.10.2025 року до договору факторингу №17102025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 680,00 грн, з яких 8 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 080,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 200,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с.81).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8762073 від 13.02.2025 року (а.с.82-84)

Відповідно до інформації наданої ТОВ «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» за вих. №7/16901 від 23.10.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було переведено грошові кошти у розмірі 8 400,00 грн. (а.с. 85)

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою,другою статті 639 Цивільного кодексу України ,договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов`язання за кредитними зобов`язаннями належним чином не виконував, у зв`язку з чим за кредитними договорами утворилась заборгованість.

При цьому суд приймає до уваги те, що кредитодавець не є первісним кредитором, а отже на підтвердження зарахування кредитних коштів, перерахованих ОСОБА_1 за кредитними договорами на її банківську картку номер НОМЕР_2 , не може надати жодної інформації, окрім листів товариств, які здійснюють операції з переказу коштів, адже згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.

У свою чергу, відповідач, як тримач карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, міг отримати виписки по рахунку для підтвердження та/або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведених договорах. Але вона цього не зробила і тим самим позбавила себе можливості спростувати факт отримання нею кредитних коштів.

Також, відповідачем не надано детального та обґрунтованого розрахунку, який би спростовував правильність наданого позивачем розрахунку за кредитними договорам, а також доказів на підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови кредитного договору, з огляду на що не спростувала доводи позивача.

Отже, врахувавши вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів та користування кредитом, за кредитними договорами «8218527 від 08.02.2025 року в розмірі 14 916 грн., за кредитним договором № 5303259 від 08.02.2025 року в розмірі 35 035,00 грн., за кредитним договором № 8762073 від 13.02.2025 року у розмірі 18 480 грн.

Стосовно нарахованих позивачем штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні договіра укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц.

Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», про які вказує позивач, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Беручи до уваги, що неустойка в розмірі 16 000,00 грн. нарахована відповідачу за кредитним договором №8218527 від 08.02.2025 року, штрафи в розмірі 5 500,00 грн, за кредитним договором № 5303259 від 08.02.2025 року та 4 200,00 грн. За кредитним договором №8762073 від 13.02.2025 року то враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо стягнення комісії з відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Суд звертає увагу, що позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, суд доходить висновку, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. За даних обставин, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією, задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що відповідач не належним чином виконує свої зобов`язання, суд позовні вимоги задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 68481,00 грн. з яких: заборгованість за кредитним договором № 8218527 в розмірі 14 916 грн., яка складається з 8 000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 916,00 грн. сума заборгованості за відсотками, заборгованість за кредитним договором № 5303259 в розмірі 35 035,00 грн., яка складається з 11 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 24 035,00 грн. сума заборгованості за процентами, за кредитним договором №8762073 в розмірі 18 480,00 грн., яка складається з 8 400,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 080,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову на відповідача. Виходячи з того, що позовні вимоги задоволено на 70,83%, відшкодуванню підлягає судовий збір в розмірі 2 144,73 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 530, 536 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частковоповністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, суму заборгованості:

за Кредитним договором № 8218527в розмірі 14 916,00 грн., з яких:

*8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

*6 916,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором № 5303259 в розмірі 35 035,00 гри., з яких:

*11 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

*24 035,00 грн. сума заборгованості по процентах;

за Кредитним договором № 8762073 в розмірі 18 480,00 грн., з яких:

*8400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

*10 080,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 68 431 (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять одна) гривня 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

- судові витрати в розмірі 2 144 (Дві тисячі сто сорок чотири) гривень 73 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 09.06.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя А.С. Кузнєцова