Ухвала суду № 137358380, 11.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18386/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Топоровського М.О.,

представника позивача Дармостук Н.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Пересунько О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Гаражний кооператив «Вікторія», -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Гаражний кооператив «Вікторія».

27 лютого 2025 року представником позивача подано до суду клопотання про доповнення підстав позову та зміну предмету позову, в якому просив усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.01.2017 №33433494 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147664480000 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна, орієнтовною площею 20,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

У підготовчому засіданні представник позивача клопотання про доповнення підстав позову та зміну предмету позову підтримала, просила задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у підготовчому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання представника позивача про доповнення підстав позову та зміну предмету позову.

Інші сторони у підготовче засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Вислухавши доводи сторін по справі, дослідивши клопотання представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вивчивши заяву про доповнення підстав позову та зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, представник позивача змінив предмет позову, не змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити та прийняти до провадження заяву про доповнення підстав позову та зміну предмета позову.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В ИВ :

Заяву представника позивача про доповнення підстав позову та зміну предмета позову, задовольнити.

Прийняти заяву представника позивача про доповнення підстав позову та зміну предмета позову та розглядати справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Гаражний кооператив «Вікторія», з урахуванням заяви про доповнення підстав позову та зміну предмета позову.

Підготовче засідання у вказаній справі відкласти на 10 год. 30 хв. 20 серпня 2026 року, про що повідомити учасників справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.Д. Будзан