Рішення № 137358123, 05.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26573/25

провадження № 2/753/3842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

представника позивача - Тукмачова О.О.,

представника відповідача - адвоката Руденка А.О.,

представники третьої особи - Аіріней М.-С.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Північний офіс Держаудитслужби про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Доводи позивача

Позивач ДП «Національний центр Олександра Довженка» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Північний офіс Держаудитслужби про стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі 31 842,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 20.05.2024 року по 24.05.2024 року Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Національний центр Олександра Довженка» за період з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року.

Під час проведення ревізії встановлено, що 12.12.2019 року між колишнім директором підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 107, предметом якого було надання консультаційних послуг щодо організації виробничо-господарської діяльності підприємства, застосування методів планування, використання нормативних матеріалів, оптимізації фінансових і трудових витрат, а також вивчення кон`юнктури ринку. Загальна вартість договору становила 26 100,00 грн.

На підтвердження виконання договору сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг. Разом з тим, як зазначає позивач, вказаний акт не містить відомостей про конкретний перелік виконаних робіт, обсяг наданих послуг, найменування підготовлених документів, їх кількість та інші відомості, які б давали можливість встановити фактичний зміст та результати виконання договору.

Незважаючи на це, ДП «Національний центр Олександра Довженка» здійснило оплату послуг ОСОБА_2 за рахунок коштів підприємства.

З метою з`ясування обставин укладення та виконання договору Державною аудиторською службою України були запрошені для надання пояснень колишній директор підприємства ОСОБА_3 та колишній головний бухгалтер ОСОБА_4 , однак встановити обставини фактичного надання та оплати послуг ОСОБА_2 не вдалося.

За результатами проведеної ревізії Державною аудиторською службою України складено акт № 262604-30/204 від 31.05.2024 року, яким зафіксовано виявлені порушення.

Позивач вважає, що такими діями ОСОБА_2 підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 31 842,00 грн., з яких 26 100,00 грн. становить виплачена винагорода за цивільно-правовим договором, а 5 742,00 грн. - сума сплаченого єдиного соціального внеску.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП «Національний центр Олександра Довженка» матеріальну шкоду у розмірі 31 842,00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (а.с. 1-56).

Доводи відповідача

12.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з відзивом на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 12.12.2019 року пройшов співбесіду щодо працевлаштування до ДП «Національний центр Олександра Довженка», однак замість встановлення випробувального строку між ним та підприємством було укладено цивільно-правовий договір № 107.

За умовами вказаного договору він надавав послуги з консультування щодо організації виробничо-господарської діяльності підприємства. Під час виконання договору від генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка» ОСОБА_3. йому надходили усні доручення щодо підготовки консультацій, проєктів листів, інформаційних довідок та інших матеріалів з питань діяльності підприємства. Відтак, на його переконання, послуги фактично були надані, прийняті замовником та оплачені останнім у встановленому порядку.

Також зазначив, що 13.01.2020 року на виконання пункту 2.2 договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 26 000,00 грн., який містить перелік виконаних ним робіт та наданих послуг.

Крім того, відповідач вказав, що вже 15.01.2020 року був офіційно прийнятий на роботу до ДП «Національний центр Олександра Довженка» на посаду виконавчого директора, на якій працював до 09.08.2022 року.

ОСОБА_2 звернув увагу суду на те, що фактично отримав за цивільно-правовим договором № 107 від 12.12.2019 року 21 010,50 грн., які були перераховані йому 27.01.2020 року відповідно до платіжної інструкції № 1082. У зв`язку з цим вважає необґрунтованими доводи позивача про виплату йому 26 100,00 грн.

Водночас відповідач зазначив, що з акта ревізії вбачається, що Державна аудиторська служба України встановила порушення саме з боку ДП «Національний центр Олександра Довженка», яке, на думку ревізорів, у порушення вимог абзацу дев`ятого частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» здійснило розрахунки з фізичною особою за відсутності належних первинних документів, що підтверджують господарську операцію.

На думку відповідача, наведені в акті ревізії обставини свідчать про можливі порушення в діяльності посадових осіб підприємства, відповідальних за оформлення та проведення господарських операцій, а саме генерального директора ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 , а не про протиправність його дій як виконавця за цивільно-правовим договором.

Також ОСОБА_2 зазначив, що проєкт договору та акт приймання-передачі послуг були підготовлені працівниками підприємства, а тому навіть у разі наявності недоліків у їх оформленні такі обставини не можуть бути підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди або повернення отриманої винагороди за фактично виконану роботу. На його переконання, позивачем не доведено ані факту ненадання послуг, ані наявності у його діях складу цивільного правопорушення, необхідного для покладення майнової відповідальності (а.с. 126-150).

Доводи третьої особи

16.03.2026 року представник Північного офісу Держаудитслужби - Олексій Король звернувся до суду з поясненнями щодо позову, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування зазначив, що в ході ревізії ДП «Національний центр Олександра Довженка» було встановлено, що колишнім директором ОСОБА_3 , від імені підприємства, 12.12.2019 року укладено цивільно-правовий договір № 107 з відповідачем ОСОБА_2 , предметом якого є надання послуг з консультування стосовно організації виробничо-господарської діяльності підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, вивчення кон`юнктури ринку. При цьому завдання та обсяги роботи не додані в додатку до цього договору та відсутні в його тексті.

Не зважаючи на ці обставини, 13.01.2020 року між колишнім директором ОСОБА_3 ДП «Національний центр Олександра Довженка» та відповідачем ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, а в подальшому ОСОБА_2 виплачено грошові кошти у розмірі 26 100,00 грн. в якості оплати за договором.

Зазначив, що згідно чинного законодавства, головний бухгалтер відмовляє у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог, а також документів щодо господарських операцій, що проводяться з порушенням законодавства та інформує керівника підприємства про встановлені факти порушення; здійснює контроль за правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягами виконаних робіт, придбаних товарів та наданих послуг, згідно з умовами укладених договорів.

Отже ревізією було встановлено, що ДП «Національний центр Олександра Довженка» було проведено розрахунки з ОСОБА_2 при відсутності підстав для визнання господарської операції (документів, що підтверджуючих надання послуг), чим завдано матеріальної шкоди (втрат) Центру Довженка на суму 31 842,00 грн., з яких 26 100,00 грн. становить виплачена винагорода за цивільно-правовим договором, а 5 742,00 грн. - сума сплаченого єдиного соціального внеску (а.с. 175-193).

Рух справи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.02.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с. 76).

У судовому засіданні представник позивача представника позивача ДП «Національний центр Олександра Довженка» - Тукмачов О.О. підтримав позов з підстав викладених у ньому та водночас заперечував проти факту укладення акту приймання-передачі послуг.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Руденко А.О. заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначив, що відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між роботами, виконаними відповідачем та шкодою, завданою позивачу його посадовими особами.

У судовому засіданні представник третьої особи Держаудитслужби - Аіріней М.-С.С. підтримала раніше подані письмові пояснення.

Обставини встановлені судом.

12.12.2019 року позивач ДП «Національний центр Олександра Довженка» в особі директора Козленка Івана Васильовича, який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та відповідач ОСОБА_2 , з іншої сторони, уклали цивільно-правовий договір № 107 (а.с. 137-138).

У відповідності до п. 1.1. Договору, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов`язується виконати наступні роботи (надати послуги) з консультування стосовно організації виробничо-господарської діяльності підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, визначення кон`юнктури ринку.

Вказані у п. 1.1. Договору роботи (послуги) надаються за адресою місцезнаходження замовника: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1 (п. 1.2. Договору).

Термін виконання робіт (надання послуг) з 12.12.2019 року по 13.01.2020 року (п. 1.3. Договору).

Цей Договір є цивільно-правовою угодою. При укладенні та виконанні цього договору сторони керуються нормативно-правовими актами цивільного законодавства України. На правовідносини, що виникають між заявником та виконавцем у зв`язку з виконанням Договору, не поширюється дія норм трудового законодавства України, не поширюється дія Закону України «Про охорону праці» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки (п. 1.4. Договору).

У відповідності до п. 2.2. Договору, роботи вважаються виконаними (послуги наданими) після затвердження та підписання сторонами Акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг).

У відповідності до п. 5.1. Договору, за виконану роботу (надані послуги) замовник виплачує виконавцеві винагороду у розмірі 26 100,00 грн. (двадцять шість тисяч сто гривень). У суму винагороди замовника за цим договором входять суми усіх податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що встановлені чинним законодавством України для цієї категорії доходів. Замовник сплачує виконавцеві винагороду протягом 20 банківських днів з дати виконання виконавцем робіт (надання послуг), зазначених в п. 1.1 договору та прийняття замовником цих робіт (послуг) за Актом приймання- передачі виконаних робіт (послуг).

Факт укладення договору сторонами не заперечувався.

Як стверджує позивач, 13.01.2020 року на виконання пункту 2.2 Договору, між сторонами було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 26 000,00 грн.

Водночас позивачем не надано суду копію цього документу, що позбавляє суд можливості ознайомитись з його змістом.

Доказів того, що умови договору не були виконані відповідачем ОСОБА_2 , або те, що у позивача, як замовника, були претензії до обсягу та якості виконаних ОСОБА_2 робіт, матеріали справи гне містять.

В подальшому у період з 20.05.2024 року по 24.05.2024 року Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Національний центр Олександра Довженка» за період з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року.

У відповідності до Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Національний центр Олександра Довженка» період з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року № 262604-30/204 від 31.05.2024 року, в іншому випадку, Центром Довженка в особі колишнього генерального директора ОСОБА_3., 12.12.2019 року укладено цивільно-правовий договір № 107 (далі - ЦПД № 107) з громадянином України ОСОБА_2 , предметом якого є надання послуг з консультування стосовно організації виробничо-господарської діяльності підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, вивчення кон`юнктури ринку. Вартість ЦПД № 107 визначена в сумі 260100,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3 ЦПД № 107 термін виконання робіт (надання послуг) з 12.12.2019 по 13.01.2020.

Замовник не несе перед виконавцем зобов`язань щодо забезпечення необхідних умов праці, передбачених трудовим законодавством України (п. 1.7 ЦПД № 107).

Відповідно до п. 3.1 ЦПД № 107 виконавець зобов`язаний виконати роботу за завданням замовника у порядку, терміни та обсязі, що визначені договором, за домовленістю сторін.

При цьому завдання та їх обсяги не додані в додатку до ЦПД № 107 та відсутні в тексті цього договору.

В підтвердження виконання робіт по ЦПД № 107 надано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.01.2020 б/н на суму 26100,00 грн із зазначенням наданих послуг, що тотожні умовам договору: надання послуг з консультування стосовно організації виробничо-господарської діяльності підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, вивчення кон`юнктури ринку.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.01.2020 року підписаний Центром Довженка, в особі колишнього генерального директора ОСОБА_3.

При цьому, в порушення вимог п. 4 ст. 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV, абз. 5 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996 - ХІV, ЦПД № 107 та актом приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.01.2020 б/н не визначено перелік та обсяги документів, які підлягають створенню в рамках договору та відсутня інформація щодо змісту та обсягів наданих послуг (найменування створених документів, їх кількість тощо).

Враховуючи зазначене, Центром Довженко в порушення абз. 9 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 - ХІV (в редакції на момент укладання ЦПД № 107 та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.01.2020 б/н) в січні 2020 року здійснено розрахунки з фізичною особою ОСОБА_2 при відсутності підстав для визнання господарської операції (документів, що підтверджуючих надання послуг), чим завдано матеріальної шкоди (втрат) Центру Довженка на сурму 31 842,00 грн (заробітна плата - 26 100,00 грн., відрахування єдиного соціального внеску - 5 742,00 грн.).

Оплату проведено Центром Довженка за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Для з`ясування питань, які виникли в ході проведення контрольного заходу Північним офісом Держаудитслужби листом від 22.04.2024 № 262604-16/2853-2024 ОСОБА_3 запрошено прибути до Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», тобто за місцезнаходженням документів об`єкту контролю. В телефонній розмові ОСОБА_3 повідомив про його перебування за кордоном, що відповідно спростовує можливість з`ясування питань із застосуванням всіх ревізійних дій.

Доцільно відмітити, що згідно з п. 7 та п. 8 Положення про бухгалтерську службу Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», затвердженого генеральним директором Козленком І.В. (без числа та місяця, із зазначенням року «201_р.»), головний бухгалтер відмовляє у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог, а також документів щодо господарських операцій, що проводяться з порушенням законодавства, та інформує керівника підприємства про встановлені факти порушення; здійснює контроль за правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягами виконаних робіт, придбаних товарів та наданих послуг згідно умовами укладених договорів.

Північним офісом Держаудитслужби листом від 19.03.2024 року № 262604-16/2005-2024 запрошено колишнього головного бухгалтера Центру Довженка Крупка Т.С., для надання пояснень та з`ясування питань. При цьому лист повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12-14).

З огляду на зміст Акту ревізії Держаудитслужби за № 262604-30/204 від 31.05.2024 року, позивач вважає, що саме відповідачем ОСОБА_2 було завдано шкоди підприємству, оскільки завдання та обсяги робіт, які мав виконувати відповідач, не додані в додатку до ЦПД № 107 та відсутні в тексті цього договору.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, вину.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Оцінка суду

Під шкодою у розумінні положень цивільного законодавства слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілої особи внаслідок порушення її суб`єктивного цивільного права. Однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності є наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та негативними майновими наслідками для потерпілого.

Разом з тим судом встановлено, що між ДП «Національний центр Олександра Довженка» та ОСОБА_2 існували договірні правовідносини, які виникли на підставі укладеного між сторонами цивільно-правового договору № 107 від 12.12.2019 року.

У процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia («суд знає закони»), відповідно до якого суд самостійно здійснює правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосовує до встановлених обставин справи норми матеріального права незалежно від правового обґрунтування, наведеного сторонами.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, які регулюють виконання та наслідки порушення договірних зобов`язань, а не положення про відшкодування шкоди, завданої позадоговірними (деліктними) діями.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, у якій зазначено, що за наявності між сторонами договірних правовідносин застосування деліктного способу захисту є неприпустимим.

Отже, правовідносини між сторонами у цій справі мають договірний характер.

Обставини, на які посилається позивач, зокрема можливі порушення, допущені службовими особами підприємства при укладенні або виконанні договору, не змінюють правової природи таких відносин та не створюють для відповідача обов`язку відшкодовувати шкоду за правилами деліктної відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 зазначила, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди за правилами деліктної відповідальності, тоді як спірні правовідносини мають договірний характер, суд доходить висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Північний офіс Держаудитслужби про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осіпенко Л.М.