Рішення № 137358102, 01.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/3834/26

провадження № 2-о/753/441/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Дарницький районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді Котенко Р. В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К. В.

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2026 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, яким просив суд заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до заявника та його малолітніх дітей незалежно від місця їх перебування, заборонити ОСОБА_2 контактувати із заявником та його малолітніми дітьми будь-якими засобами зв`язку чи іншими засобами, зокрема, шляхом телефонних дзвінків, повідомлень, електронної пошти, соціальних мереж та месенджерів, зобов`язати ОСОБА_2 утримуватися від будь-яких форм психологічного насильства щодо заявника та його малолітніх дітей.

Заява обгрунтована тим, що заявник разом зі своїми дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласницею даної квартири є ОСОБА_2 , яка є родичкою сім`ї, а саме тіткою дружини заявника. Заявник зазначає, що фактично ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживає, однак періодично з`являється та вчиняє конфлікти, під час яких допускає образи, агресивну поведінку та психологічний тиск, що є реальною загрозою для психологічного благополуччя його сім`ї, зокрема, малолітніх дітей.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 травня 2026 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Котенко Р. В.

19 травня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва постановила ухвалу, якою відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду. Також, вказаною ухвалою було залучено до участі у справі заінтересовану особу - Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

У судове засідання, призначене на 21 травня 2026 року, з`явився заявник. Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

20 травня 2026 року від заінтересованої особи - ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки до участі у справі та надання останній можливості висловити позицію у справі.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання у справі на 26 травня 2026 року для можливості висловити позицію заінтересованій стороні.

У судове засідання, призначене на 26 травня 2026 року, з`явилася заінтересована особа - ОСОБА_2 . Заявник та заінтересована особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

26 травня 2026 року від заявника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибути у судове засідання у зв`язку із проходженням військової служби у Збройних Силах України.

Також, від заявника до суду надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

Крім того, 25 травня 2026 року від заінтересованої особи - ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення у справі, у яких остання просила суд відмовити у видачі обмежувального припису з огляду на те, що вона не є тією особою, на яку поширюється дія Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", адже вона ніколи не мала і не має спільного проживання із заявником, не пов`язана з ним спільним побутом, не мала і не має з ним взаємних прав та обов`язків. Також зазначає, що вона та її син ОСОБА_5 є власниками по 1/4 частці квартири АДРЕСА_2 , що разом складає 1/2 частку даної квартири. Власником другої половини (1/2 частки) вказаної квартири є заявник - ОСОБА_1 . Однак, не дивлячись на те, що ОСОБА_2 та її син мають рівні права у користуванні квартирою, ОСОБА_1 став чинити перешкоди у користуванні кваритрою, а саме: змінив замок на вхідних дверях і самовільно, без згоди співвласників, став виконувати в квартирі на свій розсуд ремонтні роботи. При цьому, до квартири ОСОБА_2 та її сина не пускав, двері не відчиняв, у тому числі поліції. У зв`язку із зазначеним, останні були вимушені звернутися до суду із позовом про вселення та зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні належною квартирою, який був задоволений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 25.03.2026 у цивільній справі № 755/18295/23. Однак виконувати рішення ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку з чим Дніпровський ВДВС у м. Києві КМУМЮ (м. Київ) 03.11.2025 звернувся до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та вже 16.01.2026 було зареєстровано кримінальне провадження № 12026100040000118. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 також відмовився від сплати грошової компенсації дійсної вартості 1/2 частки квартири з набуттям за ним права власності.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання у справі на 28 травня 2026 року у зв`язку з поданим клопотанням заявника.

У судове засідання, призначене на 28 травня 2026 року, з`явився заявник та заінтересована особа - ОСОБА_2 . Заінтересована особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

28 травня 2026 року від Служби до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання у справі на 01 червня 2026 року у зв`язку з клопотанням заявника про надання строку на ознайомленням та подання відповіді на письмові пояснення заінтересованої особи - ОСОБА_2 від 25 травня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 01 червня 2026 року, з`явився заявник та заінтересована особа - ОСОБА_2 . Заінтересована особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

29 травня 2026 року від заявника до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній дав відповідь на письмові пояснення заінтересованої особи - ОСОБА_2 від 25 травня 2026 року. Заявник зазначає, що заінтересована особа фактично намагається звести даний спір виключно до житлового конфлікту між співвласниками квартири, однак предметом розгляду у цій справі є не питання права власності чи користування житлом, а необхідність захисту заявника та його малолітніх дітей від психологічного насильства та конфліктної агресивної поведінки ОСОБА_2 . Крім того, заявник зазначив, що він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, учасником бойових дій та виконує бойові завдання, що додатково ускладнює можливість постійного особистого контролю за безпечним середовищем проживання його дітей у квартирі.

У судовому засіданні, заявник підтримав свою заяву та наполягав на її задоволенні. Надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у його заяві та додаткових поясненнях. Зазначає, що він хвилюється за безпеку своїх дітей через агресивну поведінку ОСОБА_2 , яка у телефонних розмовах йому погрожувала. При цьому на запитання суду відповів, що із ОСОБА_2 вони не спілкувались вже близько восьми місяців.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволені заяви та надала пояснення аналогічні тим, що зазначила у своїх письмових поясненнях. Вказала, що вона була дружиною померлого дядьки дружини заявника, відтак, вона не є ані родичкою, ані чденом сім`ї заявника та його дітей. Дійсно, вона та її син ОСОБА_5 є співвласниками квартири, де проживає заявник. Заявник чинить перешкоди у доступі до її власності, навіть не виконує судове рішення, яким постановлено її вселити. На пропозиції викупити його частку, або навпаки, щоб він викупив її з сином частку квартири ОСОБА_1 не відповідає. Цією заявою та ймовірним її задоволенням судом заявник, як вважає ОСОБА_2 , намагається підмініити рішення суду про вселення. Також, ОСОБА_2 зауважила, що із заявником не спілкується взагалі вже близько року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі письмові докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 350-2 ЦПК України визначений виключний перелік осіб, які можуть звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

Так, зокрема, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

З огляду на зміст заяви, заявник відносить себе та своїх малолітніх дітей до категорії осіб, які постраждали від домашнього насильства внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 . Зокрема, заявник зазначає про психологічний тиск, образи та агресивну поведінку останньої.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Частинами 2, 3 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , щодо якої заявник просить видати обмежувальний припис, є дружиною дядька дружини заявника, а, отже, ані заявник, ані його малолітні діти з ОСОБА_2 не є кровними родичами.

Крім того, докази того, що заявник та ОСОБА_2 , є особами, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, спільно проживають, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведені норми ЦПК України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дружина дядька дружини заявника не підпадає під дію законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а, відтак, заявник, як і його малолітні діти, не відноситься до категорії осіб, які можуть подати до суду заяву про видачу обмежувального припису.

З огляду на викладене, підстав для видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2 суд не вбачає, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підлягає задоволенню.

Керуючись частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81, частиною третьою статті 258, статтями 259, 263-265, 350-5, частиною першою статті 350-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 4А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37397237.

Повне рішення складено 11.06.2026.

Суддя Р. В. Котенко