Ухвала суду № 137357756, 11.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/5567/26

2-о/465/268/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

11.06.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

заінтересована особа: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 33286125, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 29),

предмет заяви: встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

в с т а н о в и в:

10 червня 2026 року представник заявника, адвокат Куксов Владислав Геннадійович, через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Севастополь (Автономна Республіка Крим, Україна).

Заява про встановлення факту смерті може бути подана до будь-якого суду України за межами тимчасово окупованої території, незалежно від місця проживання заявника (ч. 1 ст. 317 ЦПК України).

Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Статтею 293 ЦПК України визначено перелік справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження, зокрема відповідно до п. 5 ч. 2 даної статті такими є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимоги до заяви встановлено у ст. 318 ЦПК України, відповідно до якої у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

Крім цього, вимоги ч. 1 ст. 319 ЦПК України встановлюють, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Перевіряючи дотримання заявником указаних вимог, встановлено, що у заяві не конкретизовано мети встановлення указаного факту. Заявник обмежився лише твердженням про те, що встановлення зазначеного факту має значення для реалізації її немайнових прав та, що породжує юридичні наслідки.

Окрім цього, єдиним наданим заявником доказом смерті ОСОБА_2 , є «свидетельство о смерти».

У зв`язку із цим слід звернути увагу на таке.

Рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням інформації яка міститься у документах, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України (постанова Верховного Суду від 12.05.2021 року у справі № 220/1582/20).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 759/17678/22, зазначено, що при наданні оцінки, зокрема свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини. Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованих на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України.

Заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), із зазначенням щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До матеріалів заяви додано лише документи, видані органами на непідконтрольній території України, при цьому без зазначення того, у кого перебувають оригінали.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (ч.2ст.294 ЦПК України).

У зв`язку із цим, суддя звертає увагу заявника на те, що доказами, які підтверджують факт народження / смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути: пояснення заявників, свідків; письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів; копії лікарського свідоцтва /довідки про народження / смерть; наказ командира військової частини про виключення із особового складу; дані особистого листування; дані, отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж, які доводять факт ведення бойових дій у конкретній місцевості у певний час; акти про настання смерті.

У зв`язку із цим, для забезпечення повноти та об`єктивності розгляду заяви, суддя пропонує заявнику, у випадку усунення недоліків заяви додати до неї всі наявні докази, які можуть бути оцінені в сукупності із єдиним, наданим заявником документом, виданим органом/установою самопроголошеного утворення, оскільки до існуючої редакції заяви таких не додано.

Також заявнику слід конкретизувати мету встановлення такого факту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О.І.