Ухвала суду № 137357586, 12.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34453/25

Провадження 2-п/127/47/26

У Х В А Л А

12 червня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.,

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Н.В. про перегляд заочного рішення від 12.02.2026 року по справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

20.05.2026 року судом зареєстровано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Н.В. про перегляд заочного рішення від 12.02.2026 року по справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Мотивована заява тим, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2026 року № 127/34453/25 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3916058 від 05.09.2021 року в загальному розмірі 74 020 грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. та 4 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Про ухвалення вказаного рішення відповідач дізналась лише в кінці березня 2026 року після дзвінка з колекторської компанії. Копій позовної заяви з додатками, рішення не отримувала, оскільки з червня 2023 року фактично проживає в АДРЕСА_1 , тому не знала про розгляд справи та була позбавлена можливості заперечувати проти позову, надати докази.

Вимоги відповідач ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, оскільки договір з ТОВ «Мілоан» не укладала, крім того, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Так, якщо договір був укладений 05.09.2021 року, то відповідач повинна була б повернути кредит позикодавцю 20.09.2021 року, отже, перебіг позовної давності сплив 21.09.2024 року, а позивач із позовом звернувся лише 31.10.2025 року.

Також просила врахувати, що чоловік відповідача - ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації в ГУ персоналу Генерального штабу ЗСУ, сім`я є багатодітною.

Зазначаючи правовою підставою даної заяви ст.ст. 284-287 ЦПК України, представник ОСОБА_3 просила скасувати заочне рішення; виконавчі листи, видані на підставі заочного рішення від 12.02.2026 року - відкликати без пред`явлення до виконання чи без подальшого виконання та приєднати їх до матеріалів даної справи, а справу № 127/34453/25 призначити до розгляду.

Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення мотивоване тим, що відповідач копію рішення не отримувала, а представник змогла ознайомитись зі справою через систему "Електронний суд" лише в кінці квітня 2026 року, тому строк пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Ковальчук Н.В. заяву про перегляд заочного рішення підтримала за викладених у ній обставин. Суду пояснила, що відповідач про розгляд справи не знала і не могла подати відзив на позов із належним розрахунком боргу, заявити про застосування строку позовної давності тощо, тому з урахуванням викладених обставин просила заочне рішення скасувати, а справу призначити до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 11.06.2026 року судом зареєстровані заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Позивач просив розглянути заяву у його відсутність.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом встановлено, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зареєстровано судом 31.10.2025 року.

10.11.2025 року до суду надійшла довідка з реєстру Вінницької міської територіальної громади про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 11.11.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом учасників.

Судові засідання призначались неодноразово, а саме на 13.01.2026 року на 10.00 год., на 12.02.2026 року на 14.00 год.

Згідно рекомендованого повідомлення, поштове відправлення із повісткою на 12.02.2026 року на 14.00 год. ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ) не вручено, конверт повернутий до суду, приєднаний до матеріалів справи.

Крім того, відповідач була повідомлена про день та час розгляду справи шляхом надіслання смс-повідомлення із судовою повісткою у месенджер вайбер на її номер 097 7577771, який також вказаний як засіб зв`язку в заяві про перегляд заочного рішення.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача, проте відповідач не скористалась своїм правом подати відзив на позов із доказами в підтвердження заперечень.

Рішенням (заочним) Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2026 року № 127/34453/25 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3916058 від 05.09.2021 року в загальному розмірі 74 020 грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. та 4 000 грн. витрат на правничу допомогу.

При ухваленні заочного рішення судом були досліджені і оцінені в сукупності всі надані докази у справі, враховані норми ЦПК щодо доказування та на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.

Представник відповідача до заяви надала акт про фактичне проживання ОСОБА_1 у м. Києві, договір оренди квартири від 13.06.2023 року, свідоцтво про шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований 27.11.2019 року, відомості про проходження ОСОБА_2 військової служби під час мобілізації, довідку, про те, що родина є багатодітною (троє малолітніх дітей).

Проте, представник відповідача не надала належних і допустимих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити наступне.

05.09.2021 року ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «Мілоан» одноразовим ідентифікатором (V97109 на номер тел НОМЕР_1 ).

05.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Мілоан» із анкетою-заявою № 3916058, на підставі якої їй було погоджено умови кредитування 10 000 грн. на 15 днів, із сплатою комісії 7% від суми кредиту одноразово, ставка % - 0, 88 % - за кожен день користування.

05.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 згідно ЗУ «Про електронну комерцію» був укладений кредитний договір № 3916058, про надання безготівково 10 000 грн. на умовах повернення, сплати відсотків за користування кредитом 1 320 за ставкою 0, 88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), з застосуванням стандартної (базової ) ставки за користування кредитом 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).

Отримання 05.09.2021 ОСОБА_1 кредитних коштів 10 000 грн. від ТОВ «Мілоан» на картку НОМЕР_2 на підставі укладеного договору 3916058 підтверджено квитанцією від 05.09.2021 року.

Сторонами було погоджено графік платежів (а.с. 44), згідно з яким, отримавши 05.09.2021 року кредитні кошти 10 000 грн., на період 15 днів, відповідач зобов`язувалась 20.09.2021 року їх повернути, крім того, зобов`язувалась сплатити відсотки за користування кредитом за 15 днів 1 320 грн. та комісію 700 грн., загалом 12 020 грн.

Однак, умови договору відповідач не виконала, кредитні кошти 20.09.2021 року не повернула і продовжила ними користуватись, тому відповідно до п. 2.3.1.2 договору до 23.02.2022 року були нараховні відсотки за користування кредитом поза межами 15 денного строку - на фактичний залишок кредиту за кожен день користування. Відповідні детальні розрахунки надані позивачем (а.с. 10, 24-26, 63).

29.11.2021 року укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 3916058.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого позивачу було відступлено право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 3916058.

Після відступлення права вимоги відповідач заборгованість за кредитним договором також не погашала.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 05.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 3916058, отримання позичальником безготівково кредитних коштів в сумі 10 000 грн. та відступлення права вимоги за вказаним договором до позивача.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості за договором № № 3916058 становить 85 520 грн. (10 000 грн. - тіло кредиту, 63 320 грн. проценти, 700 грн. комісія).

Проте, відповідно до ст. 13 ЦПК України позивач просив стягнути заборгованість в меншому розмірі - 74 020 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 63 320 грн., комісія 700 грн.

Відповідач не надала будь-яких доказів або своїх розрахунків, які б спростовували б розрахунки позивача та висновки суду.

Суд зауважує, що відсотки за весь період користування кредитними коштами після закінчення 15-денного періоду строку кредитування, який закінчився 20.09.2021 року, нараховані до 23.02.2022 року відповідно до п. 2.3.1.2 (а.с. 10), тому підстав застосування до відповідача, як члена сім`ї військовослужбовця пільг щодо сплати відсотків відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» немає.

Також суд вважає безпідставним твердження представника відповідача ОСОБА_3 щодо застосування позовної давності, оскільки процесуальні строки були зупинені у зв`язку із карантином та воєнним станом в період з 02.04.2020 року по 03.09.2025 року. Правовідносини виникли між сторонами на підставі договору від 05.09.2021 року, строк кредитування до 20.09.2021 року, а позов поданий 31.10.2025 року, тому строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, позивачем не пропущений.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача Ковальчук Н.В. про скасування заочного рішення від 12.02.2026 року в цивільній справі № 127/34453/25 за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Керуючись ст. ст. 285-288 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні заяви представника відповідача Ковальчук Н.В. про перегляд заочного рішення від 12.02.2026 року по справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: