Рішення № 137357367, 08.06.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/69/26

Номер провадження 2/383/296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

представника позивача - адвоката Якушева С.О. (в режимі відеоконференції),

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Макарової Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 25.04.2024 року ОСОБА_1 , ознайомившись з Паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк» та Графіком платежів, підписавши ці документи, уклала з АТ КБ «Приват Банк» кредитний договір №б/н (внутрішній банківський референс угоди №SAMDNWFC000102269645) (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надав у користування боржнику кредитні кошти у вигляді строкового кредиту в сумі 29000,00 грн. в обмін на зобов`язання боржника щодо їх повернення (строк кредитування - 36 місяців) та сплати відсотків за користування коштами в розмірі 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту (або 18% річних), а також інші платежі, які передбачені кредитним договором.

Згідно пункту 2.2 кредитного договору кредит надається безготівковим шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що відкритий Банком для обслуговування картки для виплат боржника № НОМЕР_2 .

Відповідно пункту 4.1 кредитного договору позичальник зобов`язується кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього договору, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти за користування кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно Графіку, шляхом зарахування на рахунок НОМЕР_3 , відкритий у Банку. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Банком щодня, не пізніше дня сплати платежу, зазначеного в Графіку.

Надання кредиту відповідачу шляхом безготівкового перерахування коштів на вищевказаний поточний рахунок позичальника здійснено Банком 25.04.2024 року о 00:25 год. в сумі 29000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по картці для виплат/рахунку НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_1 ), а також випискою за кредитним договором №б/н.

Вищевказані Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк» з Графіком платежів, а також кредитний договір №б/н підписані ОСОБА_1 25.04.2024 року шляхом накладання нею простого електронного підпису на ці документи, яким (в даному випадку) була кнопка «Ознайомився» у мобільному додатку Приват24, що з`явилася в її аккаунті клієнта Приват24 у зареєстрованому на той час фінансовому номері телефону: НОМЕР_4 .

Таким чином, 25.04.2024 року відповідач отримала кредит в сумі 29000,00 грн. відповідно до виписки по рахунку/договору і вчинила операцію з переказу цих коштів на користь іншої особи/своєї знайомої, а отже, відповідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 року, відповідач є позичальником та власником рахунку.

Відповідач не здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на обставини укладання договору та здійснення 25.04.2024 року платіжної операції з переказу кредитних коштів на користь ОСОБА_2 по вищевказаному договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 12.01.2026 року має заборгованість перед АТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором № б/н від 25.04.2024 року у розмірі 31610,00 грн., яка складається з: 29000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2610,00 грн. - заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати.

14.02.2026 року представник відповідача адвокат Макарова Д.О. подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначила, що фактично між сторонами не виникли кредитні відносини, так як в період з 24 - 25 квітня 2024 року невідома особа здійснювала незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським шляхом від імені ОСОБА_1 отримала кошти в кредит в АТ КБ «ПриватБанк» та заволоділа цими коштами з банківської картки № НОМЕР_2 у сумі 29000,00 грн. Фінансовий номер НОМЕР_4 не належить ОСОБА_1 . За інформацією наданою позивачем, 24 квітня 2024 року о 22:05:31 було змінено фінансовий номер відповідача з НОМЕР_5 на НОМЕР_4 і з 22:05:48 вхід у додаток Приват24 за допомогою якого і був оформлений кредит та підписано договір здійснювався вже за заміненим фінансовим номером. Таким чином, невідома особа несанкціонованими шахрайськими діями заволоділа доступом до додатку Приват24 та мала всі можливості укладення договорів та розпорядження рахунками відповідача. В той же час відповідач доступу до свого рахунку не мала, аж до моменту коли 25 квітня 2024 року, після особистого відвідування відділення АТ КБ «ПриватБанк» в м. Бобринець змінила фінансовий номер та повернула доступ до додатку Приват24. Вважає, що між сторонами відсутні будь які правовідносини щодо кредитного договору б/н від 25.04.2024 року, оскільки ОСОБА_1 не мала на меті і не вчиняла дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зокрема обов`язків, що випливають із кредитних зобов`язань. Отримання кредиту та переказ грошових коштів з карткових рахунків відбулися не за розпорядженням відповідача і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Відповідач не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін коди та іншу конфіденційну інформацію та одразу ж після виявлення, несанкціонованого доступу звернулась до правоохоронних органів та в банк (а.с.100-108).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 68-69).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.02.2026 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов по 14.02.2026 року включно (а.с.85-86).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.02.2026 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.97-98).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Макарової Д.О. про зупинення провадження у справі (а.с. 136-139).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.04.2026 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Макарової Д.О. про виклик свідка. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання представника відповідача адвоката Макарової Д.О. про витребування доказів (а.с. 172-174).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Пояснила, що незадовго до події шахрайства почали надходити SMS-повідомлення про отримання кредиту. 25.04.2024 року звернувшись до банку дізналась про отримання нею кредиту, який вона насправді не отримувала, після чого звернулась в поліцію з приводу шахрайства. З ОСОБА_3 в дружніх відносинах не перебуває та кошти їй не переказувала. Від ОСОБА_4 дізналась про надходження з її акаунту повідомлень з проханням переказати кошти. 24.04.2024 року приблизно о 21 годині в батьківському чаті з танців перейшла за посиланням, після чого її телефон завис. Вона вимкнула телефон та знову увімкнула, поставила телефон на зарядку. На наступний день пішла до Приватбанку, де дізналась, що її акаунт у застосунку Приват24 та Facebook зламані. Після переходу за посиланням свої дані нікуди не вносила та нічого не натискала. Чи підтверджувала вхід застосунку Приват24 після переходу за гіперпосиланням телефону не пам`ятає.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.07.2022 року відповідач ОСОБА_1 мала договірні відносини з позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та користувалась банківськими послугами останнього, зокрема користувалась застосунком Приват24 АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується анкетою-опитувальником клієнта - фізичної особи (а.с.11) та не заперечується сторонами.

06.03.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про використання простого електронного підпису, згідно пункту 2.1 якого сторони узгодили при наданні Банком будь-яких послуг клієнту, в т.ч., але не виключно, платіжних послуг, укладених між сторонами кредитних договорів, будь-яких інших правочинів, підписання електронних документів використання простого електронного підпису, що підтверджується його копією (а.с.18-19).

24.04.2024 року невідома третя особа отримала несанкціонований ОСОБА_1 доступ до інформації на її мобільному телефоні через перехід ОСОБА_5 за невідомим посиланням.

24.04.20254 року о 21:59 ОСОБА_1 з необережності здійснила авторизацію стороннього пристрою в акаунті застосунку Приват24 дзвінком з банку (АТ КБ «ПриватБанк») на фінансовий номер ОСОБА_1 НОМЕР_6 , що підтверджується скріншотом з персонального комп`ютера банку про IVR-опитування (а.с.50), та інформацією ПрАТ «КИЇВСТАР», яка підтверджує вхідний дзвінок на номер 38096602130 з номеру НОМЕР_7 (АТ КБ «ПриватБанк») 24.04.2024 о 21:59 год. тривалістю 15 секунд (а.с.190), внаслідок чого невідома третя особа протиправно без добровільної згоди ОСОБА_1 отримала доступ до акаунту Приват24 ОСОБА_1 , однак остання негайно не повідомила про це АТ КБ «ПриватБанк» в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

24.04.2024 року невстановлена третя особа з використанням логіна та пароля ОСОБА_1 без добровільної свідомої згоди останньої отримала доступ дозастосунку Приват24, увійшовши до якого з нетипового для клієнта пристрою ZTE 9000|ZTE (imei НОМЕР_11) (user_ip ІНФОРМАЦІЯ_2), без згоди ОСОБА_1 змінила її фінансовий номер телефону в застосунку Приват24 НОМЕР_5 , який є логіном до застосунку Приват24, на номер НОМЕР_4 , та 25.04.2024 року о 00:24 год. з використанням ідентифікуючих персональних даних ОСОБА_1 протиправно підписала за допомогою простого електронного підпису останньої кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк» на суму 29000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою 18 відсотків річних, отримавши 25.04.2024 року о 00:25 год. можливість розпорядження коштами в сумі 29000 грн., які переказала 25.04.2024 року о 00:26 год. на банківський рахунок необізнаної ОСОБА_2 , яка вважала, що отримує повідомлення про пересилання коштів в меседжері Facebook від ОСОБА_1 . 25.04.2024 року о 09:02 год. після звернення ОСОБА_1 до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з повідомленням про шахрайство відповідачу відновлено доступ до свого акаунта Приват24 змінивши фінансовий номер телефону на попередній.

Вказані обставини підтверджуються в своїй сукупності:

роздруківкою логів входу до аканта Приват24 клієнта ОСОБА_1 в період з 01.04.2024 року по 01.05.2024 року (а.с.38-39);

інформацією про рух коштів по картці/рахунку НОМЕР_8 (№ НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 за 25.04.2024, яка підтверджує зарахування коштів «Кредит готівкою» в сумі 29000грн. та їх переказ одержувачу: ОСОБА_2 (а.с.14);

повідомленнями, занесеним о 25.04.2024 року о 14:00 ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» про подію шахрайства, з якої вбачається, що в батьківському чаті було смс з посиланням на допомогу, по якому перейшов клієнт, клієнтку зламали в фейсбуці, Приват24 підв`язали другий телефон, підвищили ліміт на карті, оформили кеш кошти, перерахували на карту знайомої клієнтки, знайомій в месенджері просили перевести на карту третьої особи № НОМЕР_9 , сьогодні зранку просять перекинути гроші з кеша 29000, у клієнтки мінус на карті, ліміт на карті 75000, на кеш 29000, заяву до поліції подано (а.с.54-56);

аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з працівником АТ КБ «ПриватБанк» Павло з приводу реєстрації раніше поданої цього дня у відділенні банку заяви про шахрайство зі скріншотом часу дзвінка 25.04.2024 року о 14:49 год. (а.с.52);

аудіозаписом розмови працівника АТ КБ «ПриватБанк» Любов з ОСОБА_1 з приводу покращення послуг банку, де ОСОБА_1 повідомляє про злам Приват24, видачу кредиту на 75 тис. та на 29 тис., повідомляє, що стала жертвою шахраїв з приводу чого зверталась до відділення банку та поліцію зі скріншотом часу дзвінка 25.04.2024 року о 14:53 год. (а.с.51);

аудіозаписом розмови працівника департаменту по роботі зі зверненнями клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» Анни з ОСОБА_1 з приводу звернення щодо несанкціонованого переказу коштів, яке відбулося 24-25 квітня, де ОСОБА_1 підтвердила перехід в батьківському чаті за посиланням, повідомляє відомі їй обставини від знайомої, на карту якої були переказані кошти, підтверджує злам її акаунту Facebook, написання заяви до поліції зі скріншотом часу дзвінка 25.04.2024 року о 15:16 год. (а.с.53);

поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що біля 23 години в квітні 2024 року у меседжеві Фейсбук від ОСОБА_5 надійшло повідомлення з проханням допомогти переказати кошти на інший номер картки. Далі вона на вказане прохання приблизно 4 рази здійснила переказ коштів приблизно в розмірі по 20-30 тис. грн., які їй надішли від ОСОБА_1. Оскільки останній переказ здійснити не вдалось вона попросила здійснити переказ із самого ранку. В день здійснення останнього переказу до неї зателефонувала ОСОБА_6 та сповістила, що її акаунт у Facebook зламали, особисто нічого їх не писала, на неї невідомою особою взято кредит та попросила повернути кошти. Далі вони разом пішли в поліцію. Знає ОСОБА_7 10 років, раніше дружили спілкуючись по телефону в групі спільних подружок. Вказаний випадок звернення ОСОБА_5 з проханням перерахувати кошти є першим;

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121050000060 від 26.04.2024 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України, згідно якого СВ відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування фактом того, що 24.04.2024 близько 22:37 год. невідома особа, здійснюючи незаконні операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським шляхом, через зміну її номеру телефону в мобільному додатку «Приват 24», заволоділа коштами в сумі 74934 грн., з банківської картки «Приват Банк» НОМЕР_12 та з банківської картки «Приват банк» НОМЕР_2 на суму 29000 грн., оформлених на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 (а.с.15).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарського кодексу України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1068 ЦК України визначено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Відповідно до пункту 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, передбачено обов`язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Пунктом 108 розділу V вказаного Положення передбачено, що власник рахунку несе відповідальність за використання корпоративних (бізнесових) платіжних інструментів під час здійснення платіжних та/або інших операцій.

Згідно із пунктом 146 розділу VII вказаного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору.

Право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном. Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

За загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з моменту підписання ними договору.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з істотних умов договору, то такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Як встановлено судом вищевказаний кредитний договір від 25.04.2024 року з АТ КБ «ПриватБанк» на суму кредиту 29000 грн. підписаний протиправно невстановленою третьою особою за допомогою простого електронного підпису ОСОБА_1 без внутрішньої волі на це останньої, тобто ОСОБА_1 за допомогою простого електронного підпису вказаний договір не підписувала, суму кредиту, строк кредитування та процентну ставку не погоджувала, коштами в сумі 29000 грн. фактично не отримала, а тому такий договір є неукладеним.

Однак, оскільки ОСОБА_1 з необережності дзвінком з банкуздійснила авторизацією стороннього пристрою в акаунті застосунку Приват24, внаслідок чого невідома третя особа протиправно без добровільної згоди ОСОБА_1 отримала доступ до акаунту Приват24 ОСОБА_1 , після чого остання негайно не повідомила про це АТ КБ «ПриватБанк» в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем, суд приходить до висновку, що відповідальність за здійснення 25.04.2024 року банківської операції з переказу коштів в сумі 29000 грн. за кредитним договором від 25.04.2024 року несе відповідач, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, оскільки кредитний договір від 25.04.2024 року є неукладеним, тобто не породжує для сторін кредитні зобов`язання, вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 2610 грн. задоволенню не підлягають, що відповідатиме балансу інтересів сторін, що виникли у спірних правовідносинах, та загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір пропорційно до суми задоволених судом вимог в сумі 2449 грн. 41 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму кредиту за кредитним договором №б/н (референс угоди SAMDNWFC000102269645) від 25.04.2024 року в розмірі 29000 (двадцять дев`ять тисяч) грн. 00 коп., а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2449 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 41 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, п.і. 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 12.06.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко