Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 192/2754/24
провадження № 2/208/2032/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій представник ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №200501767 від 12.04.2016 р. у розмірі 37 869,17 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12.04.2016 р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200501767 щодо кредитування, відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 8 968,65 грн., з встановленим строком кредитування з 12.04.2016 року по 12.06.2017 року. 23.05.2016 року рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, та відповідно до рішення № 812 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення. 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ, укладеного за результатами публічних торгів лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 37 869,17 грн, з яких: - заборгованість за кредитом 8 208,65 грн, - заборгованість по відсоткам 16 462,33 грн., - сума збитків з урахуванням 3% річних 2 223,03 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 10 975,16 грн.
21.11.2025 року від представника відповідача адвоката Бажана В.П. надійшла заява про застосування строку позовної давності, відповідно до якої зазначає, що загальна позовна давність відповідно до ч.1 ст. 257 ЦПК України складає 3 роки, вказує, що строк кредиту 426 днів з 12.04.2016 року по 12.06.2017 року. Відповідно до графіку, строк позовної давності сплинув 13.05.2019 року, та відповідно до того, що відповідачкою було проведено останній платіж на суму 774,97 грн. за 12.06.2017 року, у зв`язку з чим строк позовної давності сплинув 13.06.2020 року, а позовна заява була подана до суду лише 02.10.2024 року, тобто після спливу позовної давності. На підставі зазначеного представник відповідача, адвокат Бажан В.П., просить застосувати позовну давність до вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , та відмовити в задоволені позовних вимог.
21.11.2025 року від представника відповідача, адвоката Бажана Б.П. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивачем надано виписку по особовому рахункам з 23.05.2016 року по 27.07.2020 року, та відповідно до якої відповідачем сплачено заборгованість по кредиту. Щодо заборгованості за відсотками позивачем не надано доказів щодо підтвердження нарахованих коштів, також неможливо встановити період нарахування процентів, розмір процентної ставки та на підставі яких пунктів договору були нараховані проценти. Також зазначає, що відповідно до графіку платежів до кредитному договору № 200501767 від 12.04.2016 року проценти за користування кредитом становлять 0,00 грн. та відповідно до кредитного договору строк кредиту 426 днів, з 12.04.2016 року по 12.06.2017 року, отже після 12.06.2017 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування. Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, заявлених позивачем за період з 12.09.2021 року по 12.09.2024 року, представник відповідача зазначає, що у зв`язку з незаконною нарахованістю процентів, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат не підлягають задоволенню. Також представник відповідача зазначає, що позивач не надав належних доказів для підтвердження переходу прав вимоги до відповідача відповідно до договору № 7_БМ від 20.07.2020 року укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс». Щодо необгрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., зазначає, що відповідно до матеріалів справи відсутні акт та детальний опис виконаних робіт, а наявний лише платіжний документ про реальну оплату послуг адвоката, у зв`язку з чим не можливо встановити відомості щодо часу витраченого адвокатом для підготовки позовної заяви, не визначено чому вартість позовної заяви складає саме 7 000,00 грн. На підставі зазначеного, представник відповідача, просить суд відмовити ТОВ «Діджи Фінанс» у задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
28.11.2025 року від представника позивача, ОСОБА_2 , надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що відповідно до відзиву поданого відповідачем, визнано укладення кредитного договору №200501767 від 12.04.2016 року. Також зазначає, що розрахунок заборгованості був виконаний уповноваженими працівниками банку з урахування умов договору та на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, у зв`язку з чим станом на дату подачі позову до суду загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 24 67098 грн., з яких 8 208,65 грн.- заборгованість за кредитним договором, 16 462,33 грн.- заборгованість за відсотками. Щодо виписок на підтвердження заборгованості позивач зазначає, що у доданих до позовної заяви додатків зазначено необхідні відомості відповідно до затвердженої форми виписки та цифрової програми. Щодо реєстру відступлення прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року, вказує що даний документ має великі обсяги інформації, та несе в собі відомості щодо 109538 кредитних договорів укладених із ПАТ «Банк Михайлівський», та до позовної заяви надано сторінку з відомостями щодо заборгованості відносно відповідача по справі, також зазначає, що договір №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року було укладено за допомогою відкритих торгів, та дана інформація є загальнодоступною. На підставі вищезазначеного просить задовольнити позовні вимоги.
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача Романенком М.Е було надано заяву, в якій представник просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримано.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для їх повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. 10.06.2026 р. від представника відповідача до суду надійщла заява про розгляд справи без участі відповідача та її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 12.04.2016 р. ОСОБА_1 укладено угоду № 200501767, щодо кредитування, та відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 968,65 грн. з встановленим строком користування з 12.04.2016 року по 12.06.2017 року, а відповідач прийняла на себе зобов`язання виконати умови договору (а.с. 10-12).
23.05.2016 року рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, та відповідно до рішення № 812 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення.
15.06.2020 року було проведено публічні торги лоту № GL16N618071 та Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, а саме: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2; - зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року № 1 і № 2 (а.с. 18-29).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області від 29.12.2022 року закінчено виконавче провадження №66483131 з виконання наказу №910/11928/16 про зобов`язання ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський»
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва від 17.01.2023 року закінчено виконавче провадження №66491947 з виконання наказу №910/11298/16 про зобов`язання ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський».
20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальником ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ.
Відповідно до реєстру договорів, прав вимоги за якими відступаються боржники до Договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 складає 37 869,17 грн, з яких: - заборгованість за кредитом 8 208,65 грн, - заборгованість по відсоткам 16 462,33 грн.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 200501767 від 12.04.2016 року а саме інфляційних витрат, та 3% річних, сума заборгованості 37 869,17 грн., інфляційні витрати складають 10 975,16 грн., 3% річних за той самий період 2 223,03 грн.
03.07.2024 року відповідачем по справі ОСОБА_4 було змінено прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 99).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
За змістом ч.1. ст. 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ч.1.ст.628 626ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.
Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За статтею 266ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, комісії, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту, ПАТ «Банк Михайлівський» мав право від дня завершення строку кредиту та протягом наступних трьох років, звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права. Однак, позовну заяву подано до суду лише 02.10.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно до ч. 1ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
ТОВ «Діджи Фінанс» вказало у позові пояснення щодо поважності причин пропуску строку позовної давності наступного змісту.
Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський», та ТОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 року замінено на правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України, про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 року №1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».
Суть спору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 30.05.2016 №37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, за умовами якого останній зобов`язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ «Банк Михайлівський», а банк зобов`язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» права вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20.05.2016 року №1. Посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, зважаючи на положення ч. 3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, а саме: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2. - зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 №1 і №2.
Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020 року не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 року- приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 року- приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс».
Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів, на переконання позивача призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5ст. 267 ЦКУ).
Суд вважає, що наведені вище обставини, не дають підстав для поновлення або не застосування строку позовної давності, про що просить позивач, так як з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір про відступлення прав вимоги №7_БМ лише 20.07.2020 року.
До ТОВ «Діджи Фінанс» від ПАТ «Банк Михайлівський» перейшли права та обов`язки тільки за визначеним переліком кредитних договорів, тобто ТОВ «Діджи Фінанс» не є правонаступником ПАТ «Банк Михайлівський» за всією діяльністю Банку.
Однак станом на дату закінчення кредитного договору, загальний строк позовної давності сплинув.
Отже, уклавши договір відступлення прав вимоги, позивач набув права вимоги щодо відповідача по спірному кредитному договору, але пропустив строк позовної давності на пред`явлення позову до відповідача, оскільки такий строк був пропущений попереднім кредитором.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто позивач, як набувач прав кредитора (новий кредитор), за певної обачності мав реальну можливість дізнатися про пропуск строку позовної давності станом на час укладення договору відступлення прав вимоги. Таким чином, позивач міг передбачити обсяг прав, що перейде до нього в разі укладення договору про відступлення права вимоги, однак не здійснив достатньої належної обачності при укладенні договору.
Згідно ч. 5 ст.267ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що строки позовної давності пропущені з поважних причин, а тому в поновленні строку позовної давності щодо стягнення заборгованості необхідно відмовити.
Відповідно до частини 4статті 267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову за спливом строку позовної давності.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст.141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрати не підлягають виконанню.
Керуючись ст.ст.12,81,89,133,140,141,264,265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно дост. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст.354,355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 11.05.2026 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя А.С. Кузнєцова
Судове рішення № 137356881, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 192/2754/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: