Ухвала суду № 137356729, 08.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3550/26

Провадження № 2/209/2515/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

08 червня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, у якому просить суд скасувати арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з квартири, яка перебуває у частковій спільній власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити з Державного реєстру речових прав (Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) за реєстраційним номером обтяжень 4497789 від 14.02.2007 року про арешт нерухомого майна, накладений на підставі постанови ВДВС Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 27.12.2006 року державним виконавцем Стасовським О.Г..

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок реалізації права на звернення до суду визначений нормами ЦПК України, якими встановлено вимоги до форми, змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї. Дотримання таких вимог є необхідним для вирішення питання про відкриття провадження у справі, визначення складу учасників справи, характеру спірних правовідносин, предмета та підстав позову, а також забезпечення реалізації відповідачем права на захист.

Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно з пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З описової та прохальної частин позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує позов наявністю обтяження та просить скасувати запис про арешт нерухомого майна за реєстраційним номером 4497789 від 14.02.2007 року, накладений на підставі постанови ВДВС Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 27.12.2006 року державним виконавцем Стасовським О.Г..

Проте, відповідно до доданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за вказаним об`єктом нерухомості (квартирою АДРЕСА_2 ) фактично зареєстровано два чинні записи про арешт майна, які були внесені в різні роки за різними виконавчими провадженнями, а саме: арешт за реєстраційним номером обтяження 4497789 від 14.02.2007 року, накладений на підставі постанови від 27.12.2006 року ВДВС Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 27.12.2006 року державним виконавцем Стасовським О.Г., та арешт за реєстраційним номером обтяження 5562355 від 06.05.2014 року, накладений Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, Дніпропетровська область державним виконавцем Лесич А.М., в межах виконавчого провадження № 43185447.

Відтак, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, зазначити усі наявні у нього відомості щодо спірного обтяження, а також надати пояснення щодо неможливості отримання інших відомостей.

Суд також враховує, що позивач обґрунтовує заявлені вимоги порушенням її прав у зв`язку з волевиявленням на укладення договору дарування квартири АДРЕСА_2 .

Водночас позовна заява не містить достатніх відомостей щодо осіб, права чи інтереси яких можуть бути пов`язані із накладеним арештом, а також щодо їх можливого процесуального статусу у справі, оскільки, в тому числі, судом з`ясовано, що вищевказана квартира перебуває у спільній частковій власності.

Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) та від 20 січня 2021 року в справі № 203/2/19 (провадження № 61-6983св20) вказав, що визначення у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08.2019 року у справі за №519/77/18, від 15.04.2020 року у справі за №474/106/18.

Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

В будь-якому випадку для повного, об`єктивного розгляду справи необхідно встановити: у зв`язку з чим накладався арешт на майно; ким і коли; чи відпали підстави перебування майна під забороною. Крім того, не залучення осіб, в інтересах яких накладено арешт, та інших осіб, заінтересованих в розгляді, може бути порушенням їх прав та потягнути скасування рішення про звільнення майна з під арешту.

Крім того, позивачу необхідно зазначити докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або надати пояснення щодо неможливості отримання відповідних доказів чи відомостей для вирішення питання про їх витребування у порядку статті 84 ЦПК України.

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Крім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою у цій справі, долучив квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 84-41К на суму 1211,00 грн..

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогою немайнового характеру, яка заявлена фізичною особою, сума судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання позову складає 1331,20 грн..

З квитанції, яка долучена до матеріалів позовної заяви, судом з`ясовано, що позивачем сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру не у повному розмірі, який встановлений законом, а відтак позивачу необхідно доплатити судовий збір у загальному розмірі 120,20 грн. та долучити докази сплати судового збору.

Судовий збір має бути сплачений за наступними платіжними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Кам`янського (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, - залишити без руху та роз`яснити позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі якщо у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а у разі не усунення недоліків - буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О.Юрченко